АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ОДЕСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 33-227/06

Головуючий в 1-й інстанції - Грекова-Раздорожна М.З.

ПОСТАНОВА

„11" липня 2006 року                                                                                         м.Одеса

Голова апеляційного суду Одеської області Луняченко А. В., розглянувши протест прокурора Кілійського району Одеської області на постанову Кілійського районного суду Одеської області від 04 травня 2006 року, якою провадження по справі у відношенні ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за п."г" ч.3 ст. 5 Закону України „Про боротьбу з корупцією" закрито за відсутністю події та складу корупційного правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про вчинення корупційного діяння від 05 квітня 2006 року, ОСОБА_1. у вересні 2005 року, працюючи на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 Кілійського РВ УМВС України в Одеській області та провівши перевірки по заявам жителів м.Кілії Одеської області, виніс постанови про відмову у порушенні кримінальних справ у відношенні ОСОБА_2., ОСОБА_3. та ОСОБА_4. Однак, в порушення ч.2 ст.38 КУпАП, протягом місяця з моменту винесення кожної із постанов не прийняв відповідних заходів для притягнення вказаних осіб до адміністративної відповідальності. Вказані дії ОСОБА_1. було кваліфіковано як корупційне діяння, передбачене п."г" ч.3 ст.5 Закону України „Про боротьбу з корупцією".

Постановою судді Кілійського районного суду Одеської області від 04 травня 2006 року провадження по справі у відношенні ОСОБА_1. закрито в зв"язку з відсутністю події та складу корупційного правопорушення.

25 травня 2006 року Кілійським районним судом Одеської області розглянуто протест прокурора Кілійського району Одеської області на вищевказану постанову, в якому він вказує на незаконність останньої. Протест залишено без задоволення, а постанову суду -без зміни.

В своєму протесті на ім' я голови апеляційного суду прокурор просить постанову суду від 04 травня 2006 року скасувати з тих мотивів, що суд дав неправильне тлумачення норм Закону України „Про боротьбу з корупцією" й дійшов до неправильного висновку про

відсутність у діях ОСОБА_1. складу корупціиного правопорушення та необгрунтовано закрив справу. Також прокурор вказує, що судом порушено його право на участь в розгляді справи.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи протесту, вважаю, що він задоволенню не підлягає за таких підстав.

Суд 1-ї інстанції відповідно до вимог ст.280 КУпАП повно та об"єктивно перевірив зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини вчинення корупціиного діяння ОСОБА_1. та додані до протоколу матеріали. Зібраним у справі доказам дана належна оцінка.

За висновком суду, не знайшли свого підтвердження зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини про наявність у діях ОСОБА_1. корупціиного інтересу.

Висновки суду в цій частині є обґрунтованими і прийняте рішення  про  закриття  справи  на  підставі  п.1  ст.247  КУпАП відповідає вимогам Закону України „Про боротьбу з корупцією", зокрема ст.5 названого  Закону,  у відповідності  з  точним їх змістом.

Так, згідно з положеннями п."г" ч.3 ст. 5 Закону України „Про боротьбу з корупцією" відповідальність особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за надання незаконних переваг фізичним чи юридичним особам під час підготовки чи прийняття рішень може настати лише в тому випадку, якщо вона дійсно надавала такі переваги. При цьому корупційний зміст надання незаконних переваг полягає в тому, що особа в умовах проведення спеціальної процедури (конкурсу чи тендеру) готує або приймає таке рішення на користь одного з претендентів, яким фактично порушує законне право переможця, і надає перевагу тому, хто в даному конкретному випадку мав визнаватись переможеним.

У тому ж випадку, коли особа, уповноважена на виконання функцій держави, виявивши порушення чинного законодавства, не вчинила дій, які вона повинна була вчинити у відповідності з її службовими обов'язками, або неналежно їх виконувала, мова може йти, при доведеності вчинення цих діянь умисно, не про надання незаконних переваг правопорушнику, а про приховання цих фактів чи осіб, які їх вчинили, або інших упущень по службі.

Будь-яких даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_1. надавав будь-кому незаконні переваги під час виконання своїх функціональних обов'язків, у матеріалах справи немає.

Як пояснив допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1., він не прийняв необхідних заходів для притягнення вищевказаних осіб до адміністративної відповідальності у зв'язку з тим, що був викликаний на  сесію  в учбовий заклад.

Таким чином, у даному випадку мова могла йти лише про недбалість в роботі і, в зв'язку з цим, дисциплінарну чи іншу, передбачену законодавством, відповідальність ОСОБА_1.

За таких обставин, підстав для висновку про доведеність вини ОСОБА_1. у вчиненні корупційного діяння не вбачається, тому протест прокурора Кілійського району Одеської області є безпідставним і задоволенню не підлягає.

Перевіркою встановлено, що судом дійсно було порушено право прокурора на участь у справі, так як в матеріалах справи відсутні відомості про належне сповіщення його про місце та час слухання справи.

Однак, оскільки судом 1-ї інстанції було прийнято цілком законне рішення по справі, підстав для скасування постанови не

вбачається.

Керуючись п.1 ч.1 ст.293, ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ :

Протест прокурора Кілійського району Одеської області залишити без задоволення, а постанову Кілійського районного суду Одеської області від 4 травня 2006 року у відношенні ОСОБА_1 залишити без зміни.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.