Справа № 22-1965 2007р. Головуючий у 1-й інстанції: Мельничик Ю.С.

Категорія: Доповідач: Белінська І.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2007 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Белінської І.М. (головуючої),

Спірідонової Л.С.,

Кодрула М. А., при секретарі - Шевченко Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Світловодського міськрайонного суду від 17 серпня 2007 року за матеріалами її позовної заяви до державного підприємства Світловодський завод "Калькулятор" про витребування довідки про заробітну плату та про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2007 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до заводу "Калькулятор" про витребування довідки та про відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірною бездіяльністю відповідача.

В обгрунтування позовних вимог посилалась на те, що 14 червня 2007 року вона звернулась до відповідача із заявою про видачу довідки про її заробітну плату за період з серпня 2004 р. по квітень 2005 р. із зазначенням розміру посадового окладу та кількості відпрацьованих робочих днів (годин), проте відповідач незаконно не надав їй такої довідки, а також не надав ніякої письмової відповіді, що порушує її законні права та перешкоджає зверненню до суду за захистом своїх порушених, як вона вважає, трудових прав. Крім того, зазначала, що ігнорування відповідачем її звернення завдає їй душевних страждань, оскільки сприймається нею як приниження її гідності.

Ухвалою від 1 серпня 2007 року позовна заява була залишена без руху з підстав, передбачених ст. 121 ЦПК України, а ухвалою від 17 серпня 2007 року — визнана неподаною.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали судді від 17 серпня 2007 року через порушення судом норм процесуального права.

Перевіривши законність і обгрунтованість судового рішення в порядку та межах, встановлених ст. ст. 303, 304 ЦПК України, колегія суддів вирішила, що ухвала від 17 серпня 2007 року підлягає скасуванню с таких підстав.

Постановляючи ухвалу про визнання позовної заяви неподаною, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не усунула всіх недоліків поданої нею позовної заяви, зазначених в ухвалі від 1 серпня 2007 року, якою позовна заява була залишена без руху до 15 серпня 2007 року, а саме: не зазначила доказів про завдання їй відповідачем моральної шкоди.

Проте, з таким висновком суду не можна погодитись, оскільки він не грунтується на належному тлумаченні норм матеріального та процесуального права.

Дійсно, п.6ч.2 ст. 119 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Із тексту позовної заяви вбачається, що позивачка пов"язує факт заподіяння їй відповідачем моральної шкоди з фактом порушення ним її права на отримання відповідної інформації. При цьому зазначає, що така шкода полягає у душевних стражданнях з приводу неправомірної поведінки відповідача, у приниженні її гідності. Такі прояви моральної шкоди передбачені ч.2 ст. 23 ЦК України. За таких обставин, висновок суду про те, що позивачка не зазначила, у чому полягає завдана їй моральна шкода, не відповідає матеріалам справи.

Враховуючи, що відповідно до положень ст. 57 ЦПК України, пояснення сторін, допитаних як свідків в порядку ст. 62 ЦПК України, є одним із можливих доказів, а згідно із ст. 131 ЦПК України сторони зобов"язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього засідання у справі, - відсутність в позовній заяві зазначення доказів, якими підтверджуються обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, не тягне за собою визнання такої заяви неподаною, оскільки позивач має право повідомити про докази під час попереднього засідання.

Крім того, згідно із ч.3 ст. 23 ЦПК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням зазначених у цій статті критеріїв. Позивачка зазначила такий розмір, отже, відповідно до положень ст. ст. 10, 11 ЦПК України, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, але, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд не може примусити її робити це.

Не є підставою для повернення заяви і та обставина, що між сторонами існує спір про право, до того ж, як вбачається з тексту позовної заяви та пояснень представника позивачки ОСОБА_2, позивачка на даному етапі має лише сумніви у правильному нарахуванні та виплаті їй відповідачем заробітної плати, які вона намагається розвіяти шляхом отримання даних про фактично виплачену їй заробітну плату та співставлення її з вимогами закону.

Таким чином, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_1 не могла бути повернута їй з підстав, зазначених судом першої інстанції в ухвалі від 17.08.2007 року.

При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі суду необхідно, відповідно до вимог ст. 122 ЦПК України, перевірити та виключити наявність підстав для відмови у відкритті провадження в справі, для чого чітко визначити характер спірних правовідносин та перевірити і встановити наявність підстав для звернення позивачки до суду з порушених нею в заяві питань ( ст. ст. 1, 3, 15 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Ухвалу Світловодського міськрайонного суду від 17 серпня 2007 року скасувати, а матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до державного підприємства Світловодський завод "Калькулятор" про витребування довідки та відшкодування моральної шкоди повернути для вирішення питання щодо відкриття провадження в справі до того ж суду, але іншим суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.