Справа № 2-11052/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

      21 серпня 2010 року                                           Дзержинський районний суд міста Харкова у складі :

головуючого судді - Штих Т.В.

секретаря  -               Падалка І.О.,

      розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова про зобов’язання здійснити перерахунок та нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги „ дітям війни”, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Дзержинського районного суду міста Харкова з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова, в якому просила суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй, як дитині війни, недосплачену щомісячну державну соціальну допомогу, та зобов'язати відповідача здійснювати ці виплати з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, визнати дії відповідача незаконними.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що вона належить до соціальної категорії "Дитина війни" та  відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.  

Відповідач всупереч Рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп/2008р.  у  справі  за  конституційним  поданням  Верховного  суду  України  щодо  відповідності  Конституції  України (конституційності)  окремих  положень ст.65 розділу 1, ст.ст.61,62,63,66 розділу 2, пункту 3  розділу 3 Закону  України»Про  державний  бюджет  України  на  2008  рік  та  про  внесення  змін  до  деяких  законодавчих  актів  України» і 101 народних  депутатів  України  щодо відповідності  Конституції  України( конституційності)положень ст.67  розділу 1,п.п.1-4,6-22,24-100  розділу 2  Закону  України»Про  державний  бюджет  України  на  2008  рік  щодо внесення  змін  до  деяких  законодавчих  актів  України(  справа  щодо  предмета  та  змісту  закону  про  Державний  бюджет  визнано  таким,  що  не  відповідає  Конституції  України(є  неконституційним)  положення п.п.41 розділу 2  Закону  України «Про Державний  бюджет  України  на  2008  рік  та  про  внесення  змін  до  деяких  законодавчих  актів  України», не здійснили нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не  з'явилася, наполягала на задоволенні позовних вимог, надала до суду заяву.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав письмову заяву, в якій просить розглянути справу за відсутністю представника Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова, посилався на те, що позивач пропустила строк позовної давності.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне.

Позивач має статус "дитини війни", що  також підтверджується пенсійним посвідченням.

Враховуючи зазначений статус позивача, він відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

Виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.          

Що стосується вимог позивача про зобов'язання відповідача виплачувати йому в 2008 році щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, то суд вважає такі вимоги обґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції. Дітям війни  (крім  тих,  на  яких  поширюється  дія  Закону України "Про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального захисту")  до  пенсії  або  щомісячного  довічного грошового  утримання  чи   державної   соціальної   допомоги,   що виплачується  замість  пенсії,  виплачується  підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

      З 01 січня 2008 року позивачу було нараховане та виплачується зазначене підвищення відповідно до встановленого розміру, що підтверджується довідкою Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова (а.с.7).

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України),  визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року відповідач повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки  з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пп.41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачу доплати, передбачені ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням  п.п.41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.    

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Таким чином, доводи відповідачів, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для їх  не здійснення   або відмови в задоволенні позову.

            Щодо доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд зазначає наступне.

           Сторонами по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

           За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

            З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст. 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Крім того, безпідставним є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст.46 Конституції України та зазначеною нормою Закону.

Суд також вважає, що не заслуговують на увагу доводи відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.

Пенсійний фонд України діє у відповідності Положення "Про Пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати  до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" покладено на УПФУ у Дзержинському районі м. Харкова, за місцем проживання позивача.

При розгляді позовних вимог за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року суд виходить з наступного: Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету міністрів України надано право в 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Відповідно з названою нормою передбачено встановлення в абсолютних сумах лише тих виплат, критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Таким чином, суд приходить до висновку,  що дія ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» не поширюється на спірні відносини між позивачем та Управлінням пенсійного Фонду України в Дзержинському районі Харківської області, бо згідно з ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, тобто розмір зазначених соціальних виплат залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

За таких обставин позовні вимоги за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року належить задовольнити.            

Суд  відхиляє  доводи  відповідача  щодо  пропущення  позивачем  строку  звернення до  суду  з  наступних  підстав.

Відповідно  до  ч.2 ст.87  Закону  України «Про  пенсійне  забезпечення»  суми  пенсії, не одержані  своєчасно  з  вини  органу, що  призначає або  виплачує  пенсію,  

виплачуються  за  минулий  час  без  обмеження  будь яким  строком.

             На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст. 6, 10,11, 15, 60, 208, 209, 212-215, ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

            Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов’язання здійснити перерахунок та нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги „ Дітям війни” – задовольнити.

Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова  нарахувати  та  сплатити  ОСОБА_1 доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України «Про  соціальний  захист  дітей  війни» за 2008 рік з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року; з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням суми виплаченої державної соціальної допомоги в 2009 році, донарахувавши суму до сплати  відповідним чином.

Визнати дії відповідача щодо н6есвоєчасної виплати позивачу соціальних виплат - неправомірними.

Стягнути  з  Державного  бюджету  України  на  користь  позивача  витрати  зі  сплати  судового  збору  у  розмірі 08 грн. 50 копійок, та інформаційно-технічний збір за розгляд цивільних справ в розмірі 37 гривен 00 копійок

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів.

Суддя:                                                                                                                             Т.В.Штих