УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц-13357/2010р.                                          Головуючий в 1 інстанції Шелестов К.О.

Категорія-27                                                                   Доповідач Козлов С.П.                  

У Х В А Л А  

08 листопада 2010 року                                                                                       м. Дніпропетровськ

                               Колегія суддів судової палати у цивільних справах

                            апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:                                

                                       головуючого:    Болтунової Л.М.,

                                       суддів:               Козлова С.П., Максюта Ж.І.,

                                       при секретарі:   Бецман І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ТОВ «Тіссані груп» на ухвалу судді Жовтневого  районного суду м. Дніпропетровська від 16 серпня 2010 року про забезпечення позову ПАБ «КБ «Приватбанк» до ТОВ «Тіссані груп», ТОВ «Рондо торгівля і фінанси», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

        Ухвалою судді Жовтневого  районного суду м. Дніпропетровська від 16 серпня 2010 року в порядку забезпечення вказаної позовної заяви ПАТ КБ "ПриватБанк" в межах 4849120,50 грн. та 2342466,02 грн. накладений арешт на майно, шляхом проведення його опису, та грошові кошти, що належать всім відповідачам з зазначенням їх адреси.

       В апеляційній скарзі посилаючись на порушення судом норм процесуального права ТОВ «Тіссані груп» просить скасувати вказану ухвалу та відмовити в задоволенні заяви ПАТ КБ "ПриватБанк" про забезпечення позову.

       Розглянувши справу, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду - скасування з наступних підстав.      

       Як вбачається з матеріалів, у своєму позові ПАТ КБ "ПриватБанк" просило суд стягнути солідарно з відповідачів 4849120,50 грн. в рахунок погашення заборгованості та 2342466,02 грн. штрафу за укладеним ним з ТОВ «Тіссані груп» 22.11.2007 р. кредитним договором, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення цього позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідачів в межах заявлених вимог.

       Згідно з ч.ч.1-3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.  Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. А відповідно до ч.3 ст.152 цього Кодексу види  забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

       В п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" роз’яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

        Між тим, при вирішенні питання щодо забезпечення зазначеного позову таким шляхом суд вищеназвані норми закону, роз'яснення Верховного Суду України та обставини заявлених вимог залишив без уваги і наклав арешт на майно відповідачів, не з'ясувавши та не перевіривши його вартості, а в ухвалі цього не вказав і не зазначив конкретного майна та банківських розрахунків, на яких знаходяться грошові кошти відповідачів, що унеможливлює належне виконання такої ухвали, та при цьому не з'ясував, чи не будуть такі вжиті заходи перешкоджати господарській діяльності юридичних осіб, на майно яких накладається арешт.

        За таких обставин,  ухвала судді, як постановлена з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню з передачею питання про забезпечення позову на новий розгляд до того ж суду на підставі ст.312 ЦПК України.

         Керуючись ст.ст.307,312 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ТОВ «Тіссані груп» задовольнити частково.

Ухвалу судді Жовтневого  районного суду м. Дніпропетровська від 16 серпня 2010 року скасувати та передати питання на новий розгляд до того ж суду.

         Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді: