УКРАЇНА
Справа № 2-а - 1694 / 07
Категорія 45
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2007 року м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Капустинського М.М.,
при секретарі судового засідання Метельській С.В.,
за участю сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі адміністративну справу за позовом Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової інспекції України у Житомирській області до приватного підприємця ОСОБА_1(м. Малин, Житомирська область) про стягнення боргу (фінансової санкції у вигляді штрафу) у сумі 1700, 00 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Регіональне управління Департаменту САТ ДПА України у Житомирській області звернулося до суду із зазначеним позовом. Зазначає, що виявлені у ході планової перевірки факти порушень вимог чинного законодавства, яке регулює виробництво і обіг спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відображені в акті перевірки від 15.03.2007 року № 060135. За результатами перевірки і висновку спеціаліста НДЕКЦ при УМВС України у Житомирській області 27 червня 2007 року прийнято рішення № 060065/13-32 про застосування до СПД-ФО ОСОБА_1. фінансових санкцій на суму 1700, 00 грн. Термін сплати закінчився 12.08.2007 року. Протягом місячного терміну з дня отримання рішення, який відводиться приватному підприємцю для сплати суми штрафу, ПП ОСОБА_1. дане рішення добровільно не виконано. Просить стягнути з відповідача борг (фінансову санкцію у вигляді штрафу) у сумі 1700, 00 грн.
Закон України від 04.12.1990 р. „Про державну податкову службу в Україні” (з подальшими змінами і доповненнями) є спеціальним законом, який визначає функції та правові основи діяльності податкових органів. Статтею 11-1 Закону визначено підстави та порядок проведення органами ДПС планових і позапланових перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) суб'єктами господарювання.
16.02.2005 р. набув чинності Закон України від 12.01.2005 р. № 2322 „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканість, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист”), яким були визначені вимоги до порядку перевірок податковими органами. У ч. ч. 1, 2 ст. 11-1 Закону визначено, що планова виїзна перевірка - це перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка; планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.
Із матеріалів справи вбачається, що направлення на первірку видане в. о. начальника управління і з ним 15.03.2007 року ознайомлена представник (продавець) СПД ОСОБА_1. ОСОБА_2., тобто планова виїзна перевірка проведена у межах чинного законодавства.
Представник позивача у судовому засіданні вимоги позову підтримав.
Відповідач визнав факт допущеного порушення, щодо задоволення вимог позову покладається на погляд суду.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Спірні правовідносини регулюються Законами України „Про державну податкову службу в Україні” від 4 грудня 1990 р. (з подальшими змінами і доповненнями), „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 6 липня 1995 р., „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19 грудня 1995 р.
Закон України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19 грудня 1995 р. визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості а захисту здоров»я громадян, посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Відповідно до абзацу 2 ч. 2 ст. 7 Закону україни «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» від 15.09.1995 року № 329/95-ВР, забороняється ввезення, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізації на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.
Також, згідно п. 19, абз. 3 п. 20, п. 20 «Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 року № 567 «Про запровадження марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Положення) встановлено, що маркуання алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками цієї продукції. Марки наклеюються виробниками на кожну пляшку (упаковку) у такий спосіб, щоб вони розривалися під час відкупорювання (розкривання) виробів. Алкогольні напої і тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог цього Положення або марками, що не відповідають виду продукції та місткості тари або не видавались безпосередньо виробнику (імпортеру) зазначеної продукції, вважається немаркованою.
Отже, ПП ОСОБА_1. здійснювалося зберігання алкогольних напоїв у магазині з порушенням вимог абзацу 2 ч. 2 ст. 7 Закону від 15.09.1995 року № 329/95-ВР України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби».
Ст. 16 ЗУ від 19.12.1995 року № 481/95-ВР передбачено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи у межах компетенції, визначеної законами України.
Листом Вищого Арбітражного суду України від 11.05.2000 року № 01-8/206 передбачено, що порушення встановленого порядку реалізації алкогольних напоїв є підставою для притягнення суб»єкта підприємницької діяльності до встановленої законом відповідальності, залежно від того, якою конкретно особою здійснювалась роздрібна торгівля.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.08.2001 року «Про заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та правляння акцизного збору», наказу ДПА України від 09.08.2001 року № 320 «Про створення Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом акцизних товарів» на регіональному рівні утворено регіональне управління ДААК ДПА України в Житомрській області, на яке покладено функції щодо ліцензувння роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, здійснення контролю за дотриманням вимог чинного законодавства у сфері виробництва і обігу алкоголю і тютюну та застосування у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій.
Відповідно до Положення про регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової інспекції України у Житомирській області, затвердженого 14.03.2007 року регіональне управління Департаменту САТ ДПА України у Житомирській області бере участь у проведенні державної політики у сфері адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом і обігом підакцизних товарів, спрямованої на захист економічної безпеки держави, вітчизняних товаровиробників і прав споживачів. Здійснює контроль за дотриманням суб»єками підприємницької діяльності вимог законодавства з питань адміністрування акцизного збору, зберігання, транспортування та реалізації спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, застосовує у випадках, передбачених законодавством, фінансові санкції до суб»єктів підприємницької діяльності за порушення вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері обігу алкогольних напоїв та інше.
Згідно п. 2.2 наказу ДААК ДПА України від 08.07.2003 року № 80 «Про затвердження Інструкції про порядок застосування фінансових санкцій», виданого на виконання п. 6 постанови КМУ від 02.06.2003 року № 790 «Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19 грудня 1995 р., прийняття рішення про застосування фінансових санкцій за порушення вимог законодавства щодо умов провадження діяльності, пов»язаної з роздрібною торгівлею алкогольними та тютюновими виробами покладено на начальника регіонального управління ДПА в області з виписаними процедурами щодо порядку розгляду матеріалів, прийняття рішення та його оскарження.
Отже, згідно з абз. 13 ч. 2 ст. 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19 грудня 1995 р. передбачено відповідальність за зберігання, реалізацію, транспортування фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору у вигляді штрафу - 100 % вартості товару, але не менше 1700, 00 грн.
Враховуючи викладене, Житомирський окружний адміністративний суд вважає, що доводи позивача ґрунтуються на вимогах законодавства і підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб»єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі ст. 128 ГК України, п. 2 ст. 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.03 р., керуючись ст. ст. 94, 158 - 163, 167, 254 КАС України, Житомирський окружний адміністративний суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1(АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 1700, 00 грн. боргу (фінансової санкції у вигляді штрафу).
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.М. Капустинський