ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 жовтня 2007 року Справа №2а-11700/07
Вінницький окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Сауляка Ю.В.
при секретарі судового засідання Кащук С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1до управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м.Вінниці про визнання дій неправомірними, зобов'язання перерахувати та виплатити пенсію та про стягнення маральної шкоди
За участю сторін:
позивача: ОСОБА_1.;
представника відповідача: Кудрик Я.О., діє на підставі доручення №782/06-23-2/08 від 17.05.2007 року
В С Т А Н О В И В :
Подано позов про визнання дій щодо відмови у призначенні позивачу пенсії з 30.01.2007 року згідно положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» №190-IV від 22.09.2006 року та зобов'язання призначити пенсії відповідно до зазначених вимог та виплатити різницю між сумою сплаченої пенсії та перерахованої та сплатити моральну шкоду у сумі 3000 грн.
Обгрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що 30.01.2007 року він звернувся до відповідача з листом про перерахунок пенсії в зв'язку з набранням чинності вищезазначеного Закону, натомість, отримав негативну відповідь, що, на думку позивача є неправомірним.
Під час судового розгляду позивач повністю підтримав викладене у позовній заяві та звернувся до суду з клопотанням про задоволення позову у повному обсязі.
Представник відповідача позовні вимоги визнала.
Суд, виконавши інші дії, передбачені ч.ч. 3, 4 ст.111 КАС України, з урахуванням письмових заяв сторін, закінчив підготовче провадження у даній справі та розпочав судовий розгляд.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, вислухавши пояснення позивача, судом встановлено, що ОСОБА_1отримує пенсію на підставі положень Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» №1977-XII від 13.12.1991 року з 23.06.1999 року. Станом на 22.06.1999 року його страховий стаж становив 49 років 06 місяців 18 днів, у тому рахунку науковий стаж - 30 років 05 місяців та 24 дні.
01 січня 2007 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» №190-V від 22.09.2006 року.
Частиною 2 статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» №1977-XII від 13.12.1991 року (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» №190-V від 22.09.2006 року) передбачено, що пенсії науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається при досягненні пенсійного віку, чоловікам - за наявності стажу роботи не менше 25 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 20 років.
При цьому, згідно ч.19 ст.24 Закону №1977-XII від 13.12.1991 року: «Пенсія науковим (науково-педагогічним) працівникам відповідно до цього Закону призначається з дня звернення за призначенням пенсії та за умов звільнення з посади наукового (науково-педагогічного) працівника, за винятком осіб, які працюють за строковим трудовим договором (контрактом), що укладений після досягнення пенсійного віку».
Дотримання позивачем зазначених умов стало підставою до звернення з заявою до відповідача про перерахунок пенсії на підставі та в порідку Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» №1977-XII від 13.12.1991 року (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» №190-V від 22.09.2006 року).
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство суд прийшов до висновку, що фактична відмова відповідача у задоволенні зазначеної заяви є протиправною, оскільки порушує законні права і інтереси позивача.
Так, згідно ч.3 ст.24 Закону України №1977-XII від 13.12.1991 року: «Пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються у розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного ) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Для обчисленні пенсії враховується заробітна плата наукового працівника за основним місцем роботи за будь-які 60 календарних місяців наукового стажу підряд до 01.07.2000 року незалежно від перерв та за весь період наукового стажу починаючи з 01.07.2000 року (частина 5 статті 24 Закону України №1977-XII від 13.12.1991 року).
В силу вимог частина 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року при визначенні заробітної плати, з якої обчислюється розмір пенсії, застосовується середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
В зв'язку з викладеним, враховуючи, що позивач звернувся за призначенням пенсії згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» №1977-XII від 13.12.1991 року (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» №190-V від 22.09.2006 року) 30 січня 2007 року, є незрозумілою позиція відповідача, що при визначенні заробітної плати для обчислення пенсії позивачу слід застосовувати розмір середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2003 рік, а не за рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, як того вимагає ч.2 ст.40 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року.
За таких обставин, позов в частині визнання дій протиправними, зобов'язання призначити, перерахувати та виплатити пенсію підлягає задоволенню.
Разом з цим, ч.1 ст.71 КАС України вимагає, що кожна особа повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Оскільки під час провадження у даній справі позивач не пояснив з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір моральної шкоди, та якими доказами це підтверджується, у позові в частині стягнення 3000 грн. моральної шкоди слід відмовити.
При цьому варто роз'яснити, що Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року передбачено, що: «Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору».
Сплачені згідно квитанції №78 від 02.08.2007 року позивачем судові витрати (сума судового збору) згідно ч.1 ст.94 КАС України підлягають компенсації з Державного бюджету України.
З урахуванням наведеного, керуючись ст.24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» №1977-XII від 13.12.1991 року (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» №190-V від 22.09.2006 року), ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року, ч.1 ст.94, ст.ст. 7, 71, 86, 158, 162, 163, 167, 186, 254, 255, 257 КАС України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.2995 року, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Позов ОСОБА_1до управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м.Вінниці про визнання дій неправомірними, зобов'язання перерахувати та виплатити пенсію та про стягнення маральної шкоди задовольнити частково.
2. Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м.Вінниці щодо відмови у призначенні (перерахунку) пенсії ОСОБА_1на підставі та в порядку, передбаченому ст.24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» №1977-XII від 13.12.1991 року (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» №190-V від 22.09.2006 року) протиправними.
3. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м.Вінниці призначити (перерахувати) пенсію ОСОБА_1з 30.01.2007 року на підставі та в порядку, передбаченому ст.24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» №1977-XII від 13.12.1991 року (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» №190-V від 22.09.2006 року) та виплатити різницю між перерахованої та фактично виплаченою пенсією.
4. В решті позову відмовити.
5. Сплачений судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп. згідно квитанції №78 від 02.08.2007 року компенсувати за рахунок Державного бюджету України.
Відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня ї проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя :
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
17.09.2007 року № 2-а-8028/07
Управління Пенсійного фонду України
у Ленінському районі м.Вінниці
21030 м.Вінниця, вул.Келецька, 51
Вінницький окружний адміністративний суд згідно вимог ч.3 ст.167 КАС України направляє на Вашу адресу копію постанови суду 17.09.2007 року по справі №2-а-8028/07.
Додаток: на ________ аркушах.
Суддя Сауляк Ю.В.