ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 вересня 2007 року Справа №2-а-7846/07
Вінницький окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Сауляк Ю.В.
при секретарі судового засідання Кащук С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1до управління Пенсійного фонду України у Замостянському районі м.Вінниці про визнання дій неправомірними та стягнення суми недоплаченого підвищення до пенсії інваліду війни III групи
В присутності:
представника позивача: ОСОБА_2., діє за довіреністю від 18.04.2007 року;
представника відповідача: Лебєдєва О.С. ., діє на підставі довіреності №888/06-25/09 від 16.07.2007 року - .
В С Т А Н О В И В :
Подано позов про визнання дій відповідача неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з урахуванням її підвищення на 200% мінімальної пенсії за віком як інваліду війни 3-ої групи за період з 2002 року по 2007 рік, стягнення зазначеної суми та зобов'язання здійснювати виплати згідно вимог ч.4 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Згодом на адресу суду від позивача надійшла заява від 20.08.2007 року «Про уточнення та доповнення до позовних вимог» та пояснення від 17.09.2007 року, відповідно до яких позивач просить суд постановити рішення, яким зобов'язати відповідача нарахувати та виплачувати в подальшому підвищення до пенсії на 200% мінімальної пенсії за віком відповідно до ч.4 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №458/95 від 23.11.1995 року (в редакції Закону від 01.01.1996 року) без виплати підвищення пенсії на 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що оскільки він є інвалідом війни III групи, то, відповідно до вимог ч.4 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року (в редакції Закону №458/95-ВР від 23.11.1995 року) його пенсія повинна підвищуватись на 200% мінімальної пенсії за віком.
При цьому у позовній заяві останнього зазначено, що розрахунок даного підвищення необхідно здійснювати виходячи із сум, що зазначені у тексті позовної заяви, а не із розміру 19,91 грн., що передбачено Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03 січня 2002 року №1, оскільки постанова звужує зміст та обсяг прав, встановлених Законом, що суперечить ч.3 ст.22 Конституції України.
Представник позивача під час слухання справи в суді позовні вимоги підтримав у повному обсязі та звернувся до суду з клопотанням про задоволення позову.
Натомість, представник відповідача проти позову заперечила, посилаючись на обставини, викладені у запереченнях на позовну заяву №954/06-25/08 від 08.08.2007 року.
Так, управління Пенсійного фонду, здійснюючи розрахунок зазначеного підвищення правомірно користувався положеннями Постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03 січня 2002 року №1, відповідно п.2 якої розрахунок підвищень, що передбачений Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», повинен проводитись виходячи із розміру 19 грн. 91 коп., оскільки зазначена постанова не визнана в установленому законом порядку неконституційною.
Також у письмовій заяві №955/06-25/08 від 08.08.2007 року, відповідач зазначив, що позивач щомісячно отримує пенсію, отже не міг не знати про порушення своїх прав щодо недоотримання до пенсії як інваліду війни. За таких обставин, враховуючи, що річних строк звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав позивачем пропущений, відповідач просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно посвідчення серії Б НОМЕР_1, що видано 13.01.2000 року, позивач є інвалідом III групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
Відповідно до ч.4 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року (в реакції закону від 23.11.1995 року), пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується інваліду війни на 200% мінімальної пенсії за віком.
За таких обставин позивачу, як інваліду війни III групи, в 2004 - 2005 роках щомісячно підвищення до пенсії було обрахована та виплачено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03 січня 2002 року №1, виходячи із розміру 19 грн. 91 коп., що також передбачено п.2 зазначеної постанови.
Враховуючи, що зазначена Постанова є підзаконним нормативним актом, що видана на підставі Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року, для конкретизації його законодавчих розпоряджень, вона, в силу вимог ч.1 ст.117 Конституції України є обов`язковою до виконання.
При цьому варто зазначити, що при здійсненні підрахунку підвищень до пенсії, що підлягають виплаті відповідно до п.4 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року (до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №2939-IV від 05.10.2005 року) положення ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування» від 09.07.2003 року не підлягають застосуванню, оскільки відповідно до ч.3 ст.28 зазначеного Закону: «мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом».
Судом також встановлено, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 05.10.2005 року, з 01.01.2006 року набуло чинності положення ч.4 ст.13 закону, відповідно до якого інвалідам війни III групи пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. За таких обставин, обрахунок щомісячних підвищень до пенсії з 01.01.2006 року правомірно проводився відповідачем виходячи із положень Закону України Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 05.10.2005 року та розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що з 01.01.2006 року дорівнював 350 грн., з 01.04.2006 року становив - 359 грн., з 01.10.2006 року - 366 грн., 01.01.2007 року - 380 грн., з 01.04.2007 року - 406 грн., з 01.10.2007 року - 411 грн.
Разом з цим, відповідно до вимог ст.99 КАС України: «для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів».
Згідно чинного законодавства позивач щомісячно отримував пенсію, отже, не міг не знати про порушення своїх прав та інтересів.
За таких обставин, клопотання позивача про поновлення строку на оскарження не підлягає задоволенню.
В зв'язку з викладеним, а також враховуючи, що останній звернувся з позовом до суду 10.07.2007 року (про що свідчить штемпель вхідної кореспонденції канцелярії суду за №8668), у позові про стягнення суми недоплаченого підвищення до пенсії інваліду війни III групи за період до 10.07.2007 року (включно) слід відмовити на підставі ч.1 ст.100 КАС України.
З урахуванням наведеного, керуючись ч.1 ст.117 Конституції України, ч.4 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року в редакції Закону від 23.11.1995 року та від 05.10.2005 року, ст.ст. 7, 71, 86, 99, 100, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03 січня 2002 року №1, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. У задоволенні клопотання позивача про поновлення строку на оскарження відмовити.
2. У позові ОСОБА_1до управління Пенсійного фонду України у Замостянському районі м.Вінниці про визнання дій неправомірними та стягнення суми недоплаченого підвищення до пенсії інваліду війни III групи відмовити.
Відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня ї проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя : /підпис/
Копія вірна:
Суддя:
Секретар:
Постанова суду від 17.09.2007 року по справі №2-а-7846/07 станом на 21.09.2007 року не набрала законної сили.
Суддя:
Секретар:
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
13.09.2007 року № 2-а-9042/07
на б/н від 12.09.2007 року
ОСОБА_3
АДРЕСА_1
Згідно Вашого запиту Вінницький окружний адміністративний суд направляє на Вашу адресу копію постанови суду 30.08.2007 року по справі №2-а-9042/07.
Додаток: на ________ аркушах.
Суддя Сауляк Ю.В.