Справа № 2а-1420/10

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

28  жовтня 2010 року                                                                                   селище Компаніївка

Компаніївський  районний суд  Кіровоградської  області у складі судді Мумигі І.М., розглянувши у скороченому провадженні  справу за адміністративним позовом   ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області про перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління, в якому просив  визначити причину пропущення строку звернення до суду поважною і відновити пропущений строк позовної давності для захисту права на доплату до пенсії, а також просив зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому соціальну допомогу, як дитині війни, за  період  з 01.01.2010 року по 30.09.2010 року.

Відповідач в запереченнях до суду просив відмовити в  задоволенні позовних вимог, мотивуючи це тим, що у 2006-2007 роках дія ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” зупинялась поточними законами про бюджет України, а з 01.01.2008 року позивач отримує доплату до пенсії в розмірі 10 відсотків  від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Крім цього, зазначив, що відсутня законодавча норма яка б встановлювала мінімальний розмір пенсії за віком.  

 Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач є особою, на яку поширюється дія абзацу 1  статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІУ  від 18.11.2004 року та має статус „дитини війни”, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідчені.  

 Згідно ст.6 Закону № 2195-ІУ дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

 Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп  визнано неконституційним п.п.2 п.41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року № 107-VI, щодо викладення статті 6 Закону в новій редакції, а саме про виплату "дітям війни" надбавки до пенсії у розмірі 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Нормою Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік”   не передбачено обмежень щодо застосування положень ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Таким чином, з 01 січня 2010 року по 30.09.2010 року включно, позивач має право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком,  що є підставою до задоволення позову за вказаний період.

 Судом встановлено, що відповідач не здійснював виплати в тому розмірі, як передбачено ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", відтак допустив бездіяльність та, як наслідок, порушення прав позивача.

 Доводи відповідача про відсутність законодавчої норми яка б встановлювала мінімальний розмір пенсії за віком, відсутність  порядку перерахунку  та виплати зазначеного підвищення пенсії та відсутность відповідного фінансування не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, так як, згідно чинного законодавства, саме на органи Пенсійного фонду України та відповідні територіальні управління покладено обов"язок перерахування та виплата пенсій з відповідними підвищеннями, а частиною 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Оскільки позивач є людиною похилого віку, який не має відповідних знань і доступу до нормативних документів, крім цього, строк позовної давності для звернення до суду,  шляхом прийняття змін до чинного законодавства, постійно змінювався  (один рік, три роки, півроку) та враховуючи стан здоров”я і юридичну необізнаність позивача, який не міг в повній мірі слідкувати за змінами законодавства, про порушення своїх прав дізнався  від інших пенсіонерів перед зверненням до суду, тому з метою захисту порушенного права, суд не вважає за можливе застосувати наслідки пропущення строку  звернення до суду і рахує   причини пропуску строку  поважними.

 Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України судові витрати, документально підтверджені позивачем, підлягають стягненню на його користь з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,—

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву -    задовольнити повністю.

Визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги, відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни".  

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату   ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,  надбавки до пенсії,  згідно  статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" за період  з   01.01.2010 року по 30 вересня 2010 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з врахуванням раніше проведених підвищень до пенсії „Дітям війни” за відповідні періоди.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області виконати постанову негайно.  

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1  судові витрати  - 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Компаніївський районний суд Кіровоградської області, шляхом подачі апеляційної скарги на протязі  10 днів з дня отримання  її копії. Копія апеляційної скарги одночасно подається до суду апеляційної інстанції.  

 Постанова  набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі оскарження постанови в апеляційному порядку, ухвала чи постанова суду апеляційної інстації є остаточною і оскарженню не підлягає.

            Суддя  ____________ І.М.Мумига