Справа № 2-а-370/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2010 року м. Корсунь - Шевченківський
Корсунь - Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Свитки С.Л.,
за участю секретаря Таран О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, -
ВСТАНОВИВ :
23 вересня 2010 року позивач звернулася в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Корсунь - Шевченківському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги , в якому просить стягнути з відповідача недонараховану щомісячну соціальну допомогу.
Свій позов позивач мотивує тим, що належить до соціальної категорії «Дитина війни» і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком, але відповідачем соціальна допомога не виплачувалася у повному обсязі, а тому і пред”явлено до суду позов.
Позивач у судове засідання не з’явилася, але надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримала.
Відповідач у суд не з”явився, але надав заяву про розгляд справи у його відсутність та зазначив, що управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області діяло в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно - правовими актами. Зокрема, відповідно до п.п.2.2 п.5 розділу 2 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затверджене постановою правління ПФУ від 27.06.2002 № 11-2 (у редакції постанови правління ПФУ від 25.02.2008р. №5-5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.03.2008р. № 208/14899, зазначив, що відповідач відповідно до покладених на нього завдань здійснює призначення (перерахунок) пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам, які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», тому позивачем невірно визначено відповідача по справі. Крім того, відповідач зазначив, що Законом України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансування виплат по даному Закону проводиться з державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України. Крім того, відповідач вказав, що ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз.1 ч.1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. З цього відповідач робить висновок, що зазначений мінімальний розмір пенсії за віком для перерахунків чи підвищення пенсій не застосовується. Таким чином відсутні й підстави щодо зобов’язання відповідача провести перерахунок пенсії і забезпечити її виплату територіальним органом Пенсійного фонду України та Пенсійним фондом України. Вважає позовні вимоги позивача не законними, у задоволенні яких просить відмовити повністю.
Ухвалою суду позовні вимоги поза межами шестимісячного строку звенення до суду залишені без розгляду.
Суд, з’ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення в силу наступного.
У суді встановлено, що спеціальним Законом який установлює правовий статус дітей війни і
визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки є Закон України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. № 2195-ІУ (надалі «Закон № 2195-ІУ»).
Ст. 1 Закону № 2195-ІУ визначено, що дитина війни це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Паспортом і пенсійним посвідченням позивача підтверджено, що остання належить до категорії дітей війни та, відповідно, має право на встановлений Законом № 2195-ІУ мінімальний розмір державної соціальної допомоги, а також пільги з метою надання соціальної підтримки дітям війни.
Державна соціальна підтримка зазначеної категорії осіб передбачена ст.6 Закону № 2195-ІУ, згідно якій дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
При вирішенні спору суд бере до уваги, що протягом спірного періоду позивачу частково здійснювались виплати у вигляді підвищення до пенсії, а тому ці виплати мають бути враховані при прийнятті рішення.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначається ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058. Згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року № 966, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст.6 Конституції України (№25к/96-ВР) державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Приймаючи до уваги, що позивачу не було нараховане підвищення до пенсії, суд не може підміняти інші органи влади та самостійно здійснити таке нарахування. За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення позову в стягненні підвищення до пенсії в твердій грошовій сумі. Разом з тим, з метою судового захисту порушених прав позивача, суд вважає необхідним зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії.
Досліджуючи обґрунтованість заперечень відповідача суд звертає увагу, що згідно ст. 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного Фонду України.
Передбачене ст.6 Закону № 2195-ІУ підвищення до пенсії є її складовою частиною, суд не може погодитись з твердженням відповідача про те, що управління Пенсійного Фонду не є тим органом, який повинен здійснювати нарахування та виплату підвищення до пенсії відповідно до цього Закону.
В той же час, суд погоджується з висновком відповідача про те, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом № 2195-ІУ, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до с. 72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІУ (надалі за текстом - «Закон № 1058-ІУ») одним з джерел формування коштів Пенсійного фонду є кошти Державного бюджету. Крім того, ст.113 цього Закону передбачено покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду за рахунок коштів Державного бюджету України.
Суд також бере до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-ІУ мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч.3 ст. 28 Закону № 1058-ІУ передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
При цьому суд враховує, що положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов’язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч. 1 цієї статті.
У зв'язку з наведеним та відповідними запереченнями відповідача суд зауважує, що ст.6 Закону № 2195-ІУ не визначається розмір пенсії. Зазначена стаття посилається на мінімальний розмір пенсії за віком як на коефіцієнт для обрахування підвищення до пенсії, а тому суд не вбачає протиріччя між наведеними нормами.
Суд, вирішуючи даний спір, виходить з того, що головним обов'язком держави, згідно зі ст. 3 Конституції України (254к/96-ВР), є утвердження і забезпечення прав і свобод людини.
Враховуючи, що відповідач не виконав покладені на нього обов'язки суд вважає, що мало місце порушення принципу законності встановленого ст. 19 Конституції України (254к/96-ВР), відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином суд встановив, що мали місце обставини, якими позивач обґрунтував вимоги, частково підтвердив їх доказами, а тому позов підлягає частковому задоволенню, оскільки виходячи з аналізу чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства України, а саме Законів України « Про Держаний бюджет на 2009 рік», ст.6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» суд приходить до висновку що розмір пенсії позивача повинен був підвищений на 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком.
Разом з тим, управлінням Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області позивачеві у спірному періоді були нараховані і виплачені лише надбавка в сумі 49 гр 80 коп щомісячно, а тому вказані виплати повинні бути враховані відповідачем при перерахуванні пенсії позивача.
Керуючись ст.ст.1,3,6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст.28 “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст. 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України
суд,
ВИРІШИВ:
Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області щодо недонарахування і виплати позивачу встановленого законом підвищення до пенсії дітям війни.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, жительці АДРЕСА_1, з підвищенням на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести виплати у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 23 березня 2010 року по 23 вересня 2010 року з урахуванням проведених за цей період виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути із Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 3 грн. 40 коп..
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий