Справа № 2-456/2007

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«25» жовтня 2007 р.                                                                                  м.Ясинувата

Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі: судді Гаврилюка О.І., при секретарі Голуб С.С., за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1до ОСОБА_2про захист честі і гідності та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2007 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі вказаним вище позовом, в якому зазначила, що з січня 2005 року її донька ОСОБА_3 отримувала допомогу за доглядом за нею в Управлінні праці та соціального захисту населення. У березні 2006 року її доньки повідомили, що остання незаконно отримує допомогу, оскільки працює за договором у Ясинуватській нотаріальній конторі прибиральницею та не надала інформацію до Управління праці та соціального захисту населення Ясинуватської міської ради (далі - УПСЗН) про свою працю. З цим позивачка не згідна та вважає, що відповідачка ОСОБА_2 будучи начальником Управління праці та соціального захисту населення Ясинуватської міської ради навмисно робить перешкоди, щоб її донька не отримувала допомогу, а також принижує честь та гідність її сім'ї, ображає її. Тому просить зобов'язати відповідачку принести їй та її сім'ї публічне вибачення через Ясинуватську газету та відшкодувати їй моральну шкоду у розмірі 5000 грн.  

У  судовому засіданні позивачка позов підтримала та просила задовольнити.

Відповідачка позов не визнала, пояснивши, що вона працює начальником Управління праці та соціального захисту населення Ясинуватської міської ради. Позивачка в УПСЗН знаходиться на обліку та отримує допомогу. Крім того, на обліку знаходиться донька позивачки ОСОБА_3, яка отримує допомогу як непрацююча фізична особа працездатного віку. Однак, як вияснилось пізніше ОСОБА_3 не надала інформацію про свою працю в нотаріальній конторі. У зв'язку з виявленням цієї обставини її доньки було зроблено перерахунок допомоги. Вона з відповідачкою спілкувалась тільки в межах роботи та ніяким чином не принижувала її гідність. 

Заслухавши показання сторін, вивчивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ст.297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими.

Судом встановлено, що позивачка знаходиться на обліку в  Управлінні праці та соціального захисту населення та отримує допомогу. Крім того, на обліку знаходиться її донька, яка теж отримує допомогу.

Рішенням Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 23 травня 2007 року з ОСОБА_3на користь Управління праці та соціального захисту населення Ясинуватської міської ради стягнуто надмірну виплачену суму компенсації в розмірі 795,60 грн. Крім того, рішенням суду встановлено, що  13.12.2004 року ОСОБА_3 звернулась до УПСЗН із заявою про призначення їй компенсаційної виплати, в зв'язку з наданням соціальних послуг своїй матері ОСОБА_1, як інваліду першої групи. До своєї заяви вона додала необхідний пакет документів, в тому числі довідку органу державної податкової служби про відсутність доходів, з якої видно, що заявниця на момент звернення до УПСЗН доходів не мала. В грудні 2005 року при перехресній перевірці відділу допомоги та відділу субсидій було встановлено, що ОСОБА_3 весь цей період працювала прибиральницею в Ясинуватській державній нотаріальній конторі, після чого виплату компенсації їй було припинено.

Відповідно до Пленуму Верховного суду України від 28 вересня 1990 року N 7 „Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій” під поширенням відомостей слід розуміти опублікування їх у пресі, передачу по радіо, телебаченню, з використанням інших засобів масової інформації, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, а також в іншій формі невизначеному числу осіб або хоча б одній людині.

Поширенням відомостей також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, лозунгів, інших творів, а так само розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать честь і гідність громадянина або організації.

Проте повідомлення таких відомостей лише особі, якої вони стосуються, не може визнаватись їх поширенням.

До відомостей, що порочать особу, слід відносити ті з них, які принижують честь і гідність громадянина або організації в громадській думці чи думці окремих громадян з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі.

Виходячи з вищевикладеного положення, судом не встановлені та не доведені позивачкою поширені відомості, про спростування яких пред'явлений позов, які порочать честь та гідність позивача, а також щоб вони відповідали дійсності.

Посилання позивача на те, що ОСОБА_2 принижує її гідність та їй була заподіяна моральну шкоду, не мають правового значення по суті заявлених вимог, оскільки як вбачається з матеріалів справи перерахунок виплаченої допомоги підтверджується матеріалами справи, а саме рішенням Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 23 травня 2007 року, з якого вбачається, що доньки відповідачки було безпідставно виплачено компенсацію в січні - лютому 2006 року через неналежне виконання своїх обов'язків посадовими особами Управління праці та соціального захисту населення.

Відповідно до ст.15 Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 року №558, фізичні особи, які одержують компенсацію, зобов'язані повідомити органи праці та соціального захисту населення, що призначають ці виплати, про обставини, які можуть вплинути на умови їх призначення. У разі виявлення таких обставин виплата компенсації припиняється з дня, що настає за днем виникнення таких обставин. У разі одержання в зв'язку з цим зайвих сум компенсації одержувачі повинні відшкодувати органам праці та соціального захисту населення надміру виплачені суми.

Таким чином, закон вимагає від позивача надання суду доказів того, що відповідач дійсно розповсюдив відомості, які не відповідають дійсності та причинив тим самим позивачу моральну шкоду. При цьому слід довести, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. 

Зазначених обставин позивач не довів, чим не виконав вимоги ст.10 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. 1167 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 28.09.1990 р. № 7 „Про застосування судами законодавства, яким регулюється захист честі і гідності і ділової репутації громадян і організації”, постановою Пленуму Верховного України від 31.03.1995 р. № 4 „Про судову практику по справам про стягнення моральної (немайнової) шкоди” суд, -    

В И Р І Ш И В:

Відмовити ОСОБА_1в задоволенні позовних вимог про захист честі і гідності та стягнення матеріальної і моральної шкоди.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Апеляційному суду Донецькій області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з моменту його проголошення шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, рішення вважається таким, що набрало законної сили.

Суддя                                                                                                           О.І.Гаврилюк