Справа № 1-814/10
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 листопада 2010 року Солом»янський районний суд м. Києва
у складі : головуючого - судді Москалюка В.М.
при секретарі Шаповаловій Т.М., Бондар Ю.О.,
з участю прокурора Афенкіної Н.М.
захисника ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженої, не працюючої, зареєстрованої: АДРЕСА_1, раніше судимої 13.07.2001 року Залізничним районним судом м.Києва, за ч.2 ст.140, ч.З ст.142, ст.42 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна, на підставі 46-1 КК України виконання вироку відстрочено на 2 роки, штраф 680 грн.; 18.09.2001 році Залізничним районним судом м. Києва за ч.1 ст. 229-6, ст. 43 КК України до 3 років позбавлення волі, згідно ухвали Апеляційного суду м. Києва вирок від 18.09.2001 року змінено, та зменшено покарання по ст. 229-6 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнена умовно-достроково від відбування решти покарання на 9 місяців 5 днів з місць позбавлення волі згідно постанови Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13.12.2002 року згідно ст.81КК України,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 309 ч.2 КК України,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_3, будучи раніше судимою 13.07,2001 року Залізничним районним судом м. Києва за ч.2 ст.140, ч.З ст.142, ст.. 42 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна, на основі 46-1 КК України виконання вироку відстрочено на 2 роки, штраф 680 грн.; 18.09.2001 році Залізничним районним судом м. Києва за ч.1 ст.229-6, ст. 43 КК України до 3 років позбавлення волі, згідно Ухвали Апеляційного суду м. Києва вирок від 18.09.2001 року змінено та зменшено покарання по ст. 229-6 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі, та звільнена від відбування покарання умовно-достроково на 9 місяців 5 днів з місць позбавлення волі згідно постанови Комінтернівського міського суду м. Харкова від 13.12.2002 року згідно ст. 81 КК України, повторно вчинила умисний злочин, за наступних обставин.
Так, 21.03.2003 року приблизно о 18 год., ОСОБА_3, маючи прямий, умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу для власного вживання, без мети збуту, прибула на залізничну платформу ст. Караваєві Дачі, яка знаходиться на території Солом'янського району м. Києва, де, за попередньою домовленістю по телефону з невстановленою слідством особою на ім'я ОСОБА_5, вона повинна була придбати наркотичний засіб макову солому у невстановленого слідством чоловіка на Ім'я ОСОБА_4. В подальшому, зустрівши на платформі невстановленого чоловіка на ім'я ОСОБА_4, реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на придбання наркотичного засобу для власного вживання без мети збуту, ОСОБА_3 придбала у невстановленого чоловіка на ім'я ОСОБА_4 макову солому за 25 грн. Продовжуючи свої злочинні дії, направленні на незаконне зберігання наркотичного засобу для власного вживання без мети збуту, ОСОБА_3, тримаючи в руці поліетиленовий пакет синього кольору, в якому знаходилась макова солома, пішла по платформі в сторону проїжджої частини, таким чином зберігаючи при собі наркотичний засіб макову солому. Однак, того ж дня, 21.03.2003 року приблизно о 18.30 год. на платформі ст. Караваєві Дачі ОСОБА_3 була затримана працівниками міліції та доставлена до чергової части ЛВ на ст. Київ-Пасажирський, де під час поверхневого огляду в присутності понятих у неї був виявлений та вилучений поліетиленовий пакет синього кольору, в якому знаходилась суха подрібнена речовина рослинного походження палевого кольору, яка згідно висновку судово-хімічної експертизи № 245 від 28.03.2003 року є наркотичним засобом - висушеною маковою соломою, точна вага якої становить 122 гр.
Допитана у судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому їй діянні при зазначених обставинах визнала повністю, у вчиненому щиро розкаялася і дала пояснення щодо вчинення нею злочину, які відповідають фактичним обставинам і нею не оспорюються.
Згідно ч.3 ст. 299, 301-1 КПК України, суд при дослідженні фактичних обставин справи обмежився допитом підсудної та дослідженням характеризуючих матеріалів.
Враховуючи викладене, суд вважає підсудну ОСОБА_3 винуватою у вчиненні навмисних дій, які виразились у незаконному придбанні, зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, вчиненими повторно. Суд кваліфікує її дії за ст. 309 ч. 2 КК України.
При призначенні покарання підсудній ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, її особу: раніше судима, задовільно характеризується, иає на утриманні двох доньок- малолітня та неповнолітня, фактичні обставини справи.
Щире розкаяння підсудної у вчиненому, судом визнаються як пом»якшуюча покарання обставина, обтяжуючих- не вбачається.
Враховуючи викладене, а також, що вчинений підсудною злочин віднесений до середньої тяжкості злочинів згідно ст. 12 КК України, суд вважає за необхідне визначити підсудній покарання у виді позбавлення волі, оскільки таке покарання є необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно ст. 71 КК України до призначеного підсудній покарання за новим вироком суд повністю або частково приєднує не відбуту частину покарання за попереднім вироком.
Враховуючи критичне відношення підсудної ОСОБА_3 до вчиненого, суд вважає можливим частково приєднати їй невідбуту частину покарання за вироком від 18.09.2001 року Залізничного районного суду м.Києва та Ухвали Апеляційного суду м. Києва від 27.11.2001 року.
Крім того, враховуючи, що з часу вчинення злочину ОСОБА_3 пройшло понад 7 років, протягом цього часу вона інших злочинів не вчиняла, що вона має на утриманні малолітню та неповнолітню доньок, що суд вважає виключними обставинами, що вона протягом 7 місяців перебуває під вартою в цій справі, а також враховуючи характер злочинних дій, які не були направлені проти інших осіб чи інтересів, що вона позитивно характеризується, суд вважає , що її виправлення можливе в умовах без ізоляції від суспільства, а тому на підставі ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити її від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки відповідно до ст. 76 КК України.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ :
ОСОБА_3 визнати винуватою за ст.309 ч.2 КК України і призначити їй покарання у виді 2 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати не відбуте покарання за вироком Залізничного районного суду м.Києва від 18.09.2001 року та Ухвали Апеляційного суду м. Києва від 27.11.2001 року, і остаточне покарання засудженій ОСОБА_3 визначити у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засуджену від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2роки, якщо протягом вказаного строку вона не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки відповідно до ст. 76 КК України.
На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Речові докази-зазначений у вироку наркотичний засіб-знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України на ПЗЗ вартість проведеної експертизи № 1-245х від 28.03.2003 р. в сумі 49,57грн.
Запобіжний захід до набрання вироком чинності засудженій ОСОБА_3 змінити з утримування під вартою в СІЗО №13 Державного департаменту України з питань виконання покарань на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши її з-під варти в залі суду.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.
Суддя: