Справа№ 1-1192/10
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 листопада 2010 року Солом”янський районний суд м. Києва
у складі : головуючого - судді Москалюка В.М.
при секретарі Бондар Ю.О.,
з участю прокурора Вівдіченко О.І.,,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродж. ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , одружений, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,
у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 27 ч.5, 358 ч 1, 358 ч 3 КК України,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1. в кінці червня 2010 року, знаходячись в магазині по вул. Іскрівська в м.Києві, зустрівся з невстановленою слідством особою та домовився про спільну підробку посвідчення учасника Чорнобильської АЕС на ім'я ОСОБА_3, з метою його використання в подальшому як документа, що надає право безкоштовного проїзду в громадському транспорті.
Реалізуючи задумане, ОСОБА_1, в кінці червня 2010 року, являючись пособником в підробці посвідчення, передав невстановленій слідством особі особисту фотокартку, необхідну для підробки посвідчення.
Через деякий час невстановлена слідством особа, з метою виконання підробки в посвідченні на ім'я ОСОБА_3, вклеїла фотокартку ОСОБА_1., таким чином підробивши посвідчення, після чого передала останньому, який в подальшому використовував, як документ, що надає право безкоштовного проїзду в громадському транспорті.
Згідно висновку технічної експертизи №561/ТДД від 05.08.2010 року, в посвідченні на ім'я ОСОБА_3 виконано заміну Фотокарточки.
Згідно довідки управління соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації м.Києва, посвідчення за №059706 дійсно видавалось гр. ОСОБА_3
Крім того,11.07.2010 року , приблизно о 10 год., гр.ОСОБА_1., знаходячись в тролейбусі №22,який рухався по вул. Гетьмана в м.Киев між зупинками станції метро Шульвська та зупинкою "вул. Виборзька", на вимогу контролерів надати проїзний квиток, надав зазначене завідомо підроблене посвідчення учасника ЧАЕС на імя ОСОБА_3, як документ, що надає право безкоштовного проїзду в громадському транспорті.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому діянні при зазначених обставинах визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся і дав пояснення щодо вчинення ним злочину, які відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
Згідно ч.3 ст. 299, 301-1 КПК України, суд при дослідженні фактичних обставин справи обмежився допитом підсудного та дослідженням характеризуючих матеріалів.
З врахуванням викладеного, суд вважає підсудного ОСОБА_1 винуватим у вчиненні навмисних дій, які виразились у пособництві в підробці посвідчення, яке видається установою і яке надає права або звільняє від обов'язків, з метою його використання як підроблювачем так і іншою особою. Суд кваліфікує ці дії підсудного за ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України.
Крім того, с воїми навмисними діями, які виразились в використанні завідомо підробленого документу ОСОБА_1., вчинив злочин, передбачений ст. 358 ч.З КК України.
При призначенні покарання підсудному Середюку суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, його особу: раніше не судимий, задовільно характеризується.
Щире розкаяння у вчиненому судом визнається як пом»якшуюча покарання обставини, обтяжуючих - не вбачається.
Враховуючи викладене, фактичні обставини справи, особу підсудного, а також і те, що вчинені ним злочини віднесені до середньої тяжкості злочинів згідно ст. 12 КК України, суд вважає за необхідне визначити йому покарання у виді обмеження волі.
Разом з тим, враховуючи зазначені обставини, що підсудний щиро кається, його зрілий вік та значний трудовий стаж, його скрутне матеріальне становище, що в нього на утриманні син інвалід 1 групи, суд дійшов висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання, а тому на підставі ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки відповідно до ст. 76 КК України.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В :
ОСОБА_1 визнати виннуватим за ст.ст. 27 ч 5 , 358 ч 1, 358 ч.3 КК України і призначити йому покарання:
За ст. 27 ч 5, 358 ч 1 КК у виді 2 років обмеження волі.
За ст. 358 ч.3 КК у виді 1 року обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визначити остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 2/двох/ років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання у виді обмеженя волі з іспитовим строком на 1/один/ рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов”язати засудженого повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи, періодично з”являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід засудженому до набрання вироком чинності залишити підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Речові докази – зазначені у вироку документи- зберігати в матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.
Суддя: