Справа № 22ц-5680/2010 Головуючий у 1інст. – Іващенко А.І..
Доповідач – Лазоренко М.І.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 листопада 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого- судді БОЙКО О.В.
суддів: ЛАЗОРЕНКА М.І. , ДЕМЧЕНКО Л.М.
при секретарі
з участю Пільгуй Н.В.
представника позивача ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 10 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про відшкодування збитків, заподіяних неналежним виконанням зобов’язання,-
В С Т А Н О В И В :
у серпні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_8 у якому просив стягнути на його користь у відшкодування збитків у сумі 3300 грн., заподіяних неналежним виконанням зобов’язання щодо випасу худоби, що призвело до загибелі належної йому корови, а також збитків у вигляді упущеної вигоди з розрахунку 591 грн. за місяць (з 19.07.2010р. до моменту ухвалення рішення по справі); а також 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Позивач свої вимоги мотивував тим, що випасання корів в селі Фаївка Новгород-Сіверського району, в якому він мешкає, за усною домовленістю між власниками корів, здійснюється в порядку черговості.
Він був власником корови по кличці «Галка». 19.07.2010 року, за чергою, випасати корів повинна була відповідачка по справі. Фактично випасати худобу вона доручила своїм онукам, які неналежним чином виконували зобов’язання по випасанню худоби. У зв’язку з наведеним, перебуваючи на пасовищі, корова позивача впала на ноги і у вечері того ж дня з чередою до села не повернулась. При огляді у корови виявлено розірване вим’я, на тулубі сліди побиття з великими згустками крові, через це корову довелось дорізати. Від реалізації м’яса він отримав 1100 грн. Вартість корови становить 4400 грн., тому позивач вважає, що загибеллю корови йому заподіяна матеріальна шкода у розмірі 3300 грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача заподіяні йому збитків у вигляді упущеної вигоди, так як від здачі молока від однієї корови він щомісячно отримував по 591 грн., а також моральну шкоду у розмірі 2000 грн.
Рішенням Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 10 вересня 2010 року позивачу у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі та стягнути на його користь всі понесені ним судові витрати.
Апелянт зазначає, що судом безпідставно відмовлено йому в задоволенні позову та, що судом, в супереч правил встановлених ст. 614 ЦК України, на позивача покладено обов’язок доказування вини відповідача.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що позивачем не доведені обставини і не надано жодного доказу вини відповідача у побитті пастухами корови, в тому, що корова не могла прийти з пасовища. Крім того, позивачем проведено вимушений забій корови, не дочекавшись ветеринара, який міг би встановити причину падіння корови.
Проте, з таким висновком суду 1 інстанції апеляційний суд погодитись не може, оскільки він не відповідає матеріалам справи та не ґрунтується на законі.
Судом по справі встановлено і це не заперечувалось сторонами, що позивач ОСОБА_7 був власником корови по кличці «Галка», що підтверджується паспортом великої рогатої худоби та ветеринарною карткою /а.с.9-11/. В селі Фаївка Новгород-Сіверського району, за усною домовленістю власників корів, випасання корів здійснюється в порядку черговості.
19.07.2010 року, за чергою, стадо корів повинна була випасати відповідачка по справі ОСОБА_8, але пасти корів вона доручила своїм онукам. У вечері, коли череду корів пригнали в село, один з пастухів - ОСОБА_9 повідомив позивача, що його корова впала на ноги і разом з іншим пастухом залишилась на полі. Позивач поїхав на поле до корови, потім за ветлікарем, а коли повернувся, то корова вже пропадала і вона була дорізана.
Частина м яса, в кількості 102 кг., на суму 1100 грн. була продана ОСОБА_10, що підтверджується її розпискою /а.с 12./
Під час облуплювання шкіри та розбиранні корови на її лівому боці, зокрема на лопатці, ребрах та вим’я була наявна запечена кров. Кров пішла під шкіру, що підтверджується показами свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13.
Частково зазначені покази свідків підтвердив пастух ОСОБА_9, який суду показав, що особа, яка купувала м’ясо відмовилась брати ребра, оскільки вони були червоні.
З дослідженого в суді апеляційної інстанції відмовного матеріалу № 950 Новгород-Сіверського РВ УМВС України В Чернігівській області від 28.07.2010 року по письмовій заяві ОСОБА_14 вбачається, що ОСОБА_9 в поясненнях дільничному інспектору міліції від 26.07.2010 року вказував, що коли дорізали корову, то чув, що у неї була рана в області вим’я. Яким чином корова отримала ці поранення він не знає.
Таким чином, з наведених показів свідків вбачається, що корова позивача мала ушкодження лівої частини тулубу та вим’я.
Відповідно до ч.1,2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних
від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила
зобов'язання.
Проте, відповідач ОСОБА_8, яка згідно черги, 19.07.2010 року повинна була пасти череду корів, але випасання корів доручила своїм онукам, ніяким чином не спростувала покази свідків про наявність у корови ушкоджень та не довела, що вона належним чином виконувала взяті на себе зобов’язання та вжила всіх залежних він неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. по випасанню худоби.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 3300 грн., яку позивачу заподіяно загибеллю корови слід задовольнити, оскільки наведена сума підтверджується довідкою СТОВ «Колос» про вартість корови - 4400 грн. та розпискою про реалізацію позивачем м’яса на суму 1100 грн. /4400 – 1100 = 3300 грн./ / а.с. 8, 12/
Також підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача у відшкодування заподіяних збитків, у вигляді упущеної вигоди, яку позивач міг отримати реалізуючи молоко, з розрахунку 591 грн. на місяць з 19.07.2010 року по день ухвалення рішення. Так як факт реалізації позивачем молока ЗАТ «Новгород-Сіверський сирзавод» підтверджується довідкою зазначеного підприємства /а.с.7/. Відповідно до якої за період з січня місяця по червень місяць включно 2010 року позивачем здано молока на суму 7091грн. 77 коп.. Враховуючи, що позивач зазначену суму коштів отримав від здачі молока від 2 корів за 6 місяців, то від однієї корови за один місяць в середньому позивач отримував 591 грн. / 7091,77 : 6міс.= 1181,96 :2=590,98 грн./ Тому за період з 19.07.20010 року по день ухвалення рішення по справі з відповідача на користь позивача слід стягнути – 2167 грн., /591грн. : 30днів =19,70грн.; 19,70грн. * 110 днів = 2167 грн./
В той же час, апеляційний суд вважає, що в задоволенні вимог позивача про стягнення моральної шкоди слід відмовити, оскільки за загальним правилом особа несе відповідальність за заподіяну моральну шкоду у випадках, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами законодавства.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, на яку посилався позивач при зверненні до суду, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди. Нормами законодавства та усним договором укладеним між власниками корів не передбачено за порушення умов договору такий вид цивільної відповідальності сторін, як відшкодування моральної шкоди.
У зв’язку з частковим задоволенням позовних вимог ОСОБА_7 відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати у вигляді судового збору та витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 316 грн. 50 коп. .
Керуючись ст.ст. 22, 526, 611, ч.1,2 ст. 614 ЦК України ст.ст. 88, 303, 307, 309, 314, 316, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд,-
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.
Рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 10 вересня 2010 року скасувати.
Позов ОСОБА_7 задовольнити частково.
Стягнути ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 у відшкодування заподіяної матеріальної шкоди - 3300 грн.. та у відшкодування заподіяних збитків - 2167 грн., а всього 5467 грн.
Стягнути ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 понесені судові витрати у сумі 316 грн. 50 коп.
В решті позовних вимог ОСОБА_7 - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути
оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді :