АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33 – 822, 2010 року Головуючий 1 інстанції Чередник В.Є.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 листопада 2010 року суддя апеляційного суду Харківської області Олефір Н.О., за участю захисника ОСОБА_1, розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 05 липня 2010 року, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою судді Київського районного суду м. Харкова від 05 липня 2010 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-4 КУпАП, та на неї накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 51 грн.
Як встановив суддя, під час перевірки діяльності фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 посадовими особами державної податкової інспекції виявлено наступне порушення: неутримання податку з доходів фізичних осіб.
Не погоджуючись із рішенням судді, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову та закрити провадження у справі, посилаючись на відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення та закінчення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Крім того, в додатках до апеляційної скарги міститься заява про поновлення строку на оскарження постанови судді, в якій ОСОБА_2 просить поновити їй строк на апеляційне оскарження постанови судді Київського районного суду м. Харкова від 05 липня 2010 року, посилаючись на те, що справа розглянута без її участі, про дату та час судового засідання її повідомлено не було, можливість ознайомитися з оскаржуваною постановою вона отримала лише 30 вересня 2010 року.
Заслухавши захисника ОСОБА_1, яка підтримала клопотання та апеляційну скаргу в повному обсязі, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи клопотання та апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні ОСОБА_2 участі не приймала і в матеріалах справи відсутні дані про належне її повідомлення про дату та час проведення судового засідання та вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2, виходячи з наступного.
Приймаючи рішення про винність ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-4 КУпАП, суддя в повному обсязі врахував вимоги ст.ст. 245, 280 КУпАП, які встановлюють завдання у справах про адміністративні правопорушення, а саме: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Доводи ОСОБА_2 про порушення судом її процесуальних прав, передбачених ст.268 КУпАП, оскільки вона не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи у відношенні неї в суді першої інстанції, прийняті до уваги апеляційним судом. Водночас, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції представнику ОСОБА_2 – ОСОБА_1 в повному обсязі була надана можливість заявляти будь-які клопотання, надавати докази та пояснення щодо незгоди зі складеним у відношенні ОСОБА_2 протоколом про адміністративне правопорушення та постановою судді.
Так, в основу свого рішення судом були покладені відомості, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 №61 від 29 березня 2010 року (а.с. 1), інших матеріалах справи.
Протокол про адміністративне порушення є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій і є одним з основних джерел доказів, який складений з дотриманням всіх процесуальних вимог податковим інспектором.
Доводи ОСОБА_2, викладені в апеляційній скарзі про те, що вона не викликалася до ДПІ у Ленінському районі м. Харкова для підпису протоколу про адміністративне правопорушення спростовуються даними акту № 132/17-218/2744913027 від 29 березня 2010 року щодо неявки для підпису протоколів про адміністративні правопорушення, складеному старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Ленінському районі м.Харкова ОСОБА_3 (а.с. 5).
Згідно вказаного акту ФОП ОСОБА_2 було повідомлено щодо явки до ДПІ 29 березня 2010 року (а.с. 5).
На аркуші 7 матеріалів справи міститься копія листа заступника начальника ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 29 березня 2010 року №193/М/17-222, згідно якого ОСОБА_2 була направлена копія протоколу від 29 березня 2010 року, роз’яснені її права, передбачені ст. 268 КУпАП, та повідомлено про розгляд справи у Київському районному суді м. Харкова.
Однак, у зв’язку із відсутністю отримувача - ОСОБА_2, протокол про адміністративне правопорушення у відношенні неї від 29 березня 2010 року, був повернутий до ДПІ у Ленінському районі м. Харкова 27 травня 2010 року, що підтверджено накладною № 0006558 (а.с. 6). Про вказаний факт інспекторами ДПІ був складений відповідний акт щодо неможливості вручення протоколів про адміністративні правопорушення (а.с. 8).
Що стосується доводів ОСОБА_2 про те, що факт порушення нею Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», який став підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, не є, в тому числі на даний час, встановленим фактом, оскільки триває процедура адміністративного оскарження акту перевірки в Державній податковій адміністрації України, то суд зауважує, що ця процедура є відокремленою від розгляду апеляційної скарги суб’єкту правопорушення на винесену загальним місцевим судом постанову про притягнення винної особи до адміністративної відповідальності в порядку Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-4 КУпАП.
Разом з тим, як вбачається з оскаржуваної постанови, суддя притягнув ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-4 КУпАП та наклав на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 51 грн. поза межами строку, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративне правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Як вбачається з матеріалів справи, адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 163-4 КУпАП, яке інкриміновано ОСОБА_2, було виявлено посадовими особами ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, згідно акту перевірки, 29 березня 2010 року.
Таким чином, точкою відліку початку перебігу строку для накладення адміністративного стягнення слід вважати 29 березня 2010 року.
На момент розгляду справи, 05 липня 2010 року, визначені строки закінчилися.
Згідно з ч. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при закінченні на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП .
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що постанова судді у відношенні ОСОБА_2 підлягає скасуванню з закриттям провадження в справі.
Керуючись ст.294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В :
Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження як пропущений з поважних причин.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 05 липня 2010 року щодо ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 163-4 КУпАП, скасувати, провадження у справі закрити у зв’язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Харківської області Н.О. Олефір