Справа №22-ц-17054/2010 р. Головуючий 1-ї інстанції – Клименко А.М.
Категорія – сімейні Доповідач – Солодков А.А.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - судді Солодкова А.А.,
суддів колегії - Тичкової О.Ю., Піддубного Р.М.
при секретарі - Пашнєвій Ю.Є., Потюк А.В., Соколовій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 20 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на Ѕ частину автомобіля та стягнення грошової компенсації та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання майна особистою приватною власністю, -
в с т а н о в и л а :
У травні 2008 року до суду з позовною заявою звернулась ОСОБА_3, в якій просила визнати за нею право власності на Ѕ частину автомобіля марки ГАЗ – 21, д.н. НОМЕР_1, зареєстрований в УДАІ УМВС України в Харківській області на ім’я ОСОБА_4 та стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію Ѕ частини ринкової вартості цього автомобіля, а сам автомобіль залишити у власності відповідача. В обґрунтування позовних вимог посилалсь на те, що з 09 грудня 1983 року вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний 09 жовтня 1996 року рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова. Проте, не зважаючи на розірвання шлюбу, вона та відповідач продовжували проживати однією сім’єю, мали спільний бюджет і за спільні кошти у 2003 році придбали спірний автомобіль. Оскільки свідоцтво про розірвання шлюбу вона не отримувала взагалі, а відповідач отримав лише в 2006 році, вважала, що спірний автомобіль було придбано під час шлюбу і тому їй повинна належати Ѕ його частина.
Відповідач позов не визнав і звернувся до суду з зустрічною позовною заявою, в якій просив визнати автомобіль ГАЗ – 21, д.н. НОМЕР_1 його особистою власністю, посилаючись на те, що після розірвання шлюбу з ОСОБА_3 в 1996 році шлюбні відносини між колишнім подружжям не поновлювалися, хоча вони і проживали в одній квартирі, проте лише як сусіди, вели різні бюджети і кожний мав своє особисте життя. Зазначає, що спірний автомобіль придбав виключно за власні кошти. Позивач за первісним позовом ніяких грошових коштів у придбання автомобіля не вкладала і спірним автомобілем не користувалась.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 20 травня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено. Позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право особистої приватної власності на легковий автомобіль марки ГАЗ-21, кузов НОМЕР_2, 1958 року випуску, д. н. НОМЕР_3, зареєстрований ВРЕВ №1 ГУМВС України в Харківській області 21 травня 2003 року на ім'я ОСОБА_4 Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати в сумі 81 грн.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення Орджонікідзевського районного суду від 20 травня 2010 року, ухвалити нове, яким визнати за нею право власності на Ѕ частину спірного автомобіля, стягнути на користь ОСОБА_3 половину вартості автомобіля у розмірі 3000 грн. Стягнути з відповідача на її користь судові витрати. При цьому посилається на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове в разі порушення норм матеріального права.
Судом апеляційної інстанції встановлені такі обставини і відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі з 09 грудня 1983 року.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 09 жовтня 1996 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірваний.
Судова колегія не може погодитись з висновком суду першої інстанції, що спірний автомобіль був придбаний після припинення шлюбу, оскільки він зроблений з порушенням норм матеріального права.
Оскільки рішення про розірвання шлюбу між сторонами було ухвалене під час дії Кодексу про Шлюб та Сім'ю України, то до спірних правовідносин застосовуються норми вказаного кодексу.
Так, відповідно до ст.44 КпШС, шлюб вважається припиненим з моменту реєстрації розлучення в органах реєстрації актів громадянського стану.
Як вбачається з матеріалів справи, свідоцтво про реєстрацію розірвання шлюбу в органах РАЦС відповідач ОСОБА_4 отримав 08 серпня 2006 року, таким чином шлюб між сторонами був припинений 08 серпня 2006 року.
Згідно ст.22 КпШС майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.
Оскільки спірний автомобіль був придбаний 21 травня 2003 року, тобто до реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС, він є спільною сумісною власністю подружжя.
Відповідно до ст. 29 КпШС якщо між подружжям не досягнуто згоди про спосіб поділу спільного майна, то за позовом подружжя або одного з них суд може постановити рішення про присудження майна в натурі одному з подружжя, з покладенням на нього обов'язку компенсувати другому з подружжя його частку грішми. Поділ спільного майна подружжя може бути проведений як під час перебування в шлюбі, так і після розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції ОСОБА_4 не надано доказів на підтвердження придбання спірного автомобіля за його власні кошти.
За таких обставин судова колегія доходить висновку про те, що рішення суду першої інстанції на підставі п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України повинно бути скасоване.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 4 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, ст.ст. 22, 29, 44 КпШС України, судова колегія, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – задовольнити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 20 травня 2010 року – скасувати.
Позов ОСОБА_3 задовольнити. Стягнути на її користь з ОСОБА_4 3000 грн. компенсації вартості автомобіля ГАЗ-21, державний номер НОМЕР_1, залишивши його у власності ОСОБА_4, припинивши право спільної сумісної власності подружжя.
В задоволенні позову ОСОБА_4 – відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом 20 днів з дня проголошення.
Головуючий:
Судді: