У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 листопада 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого-судді - Шимківа С.С.,
суддів - Василевича В.С., Демянчук С.В.,
з участю секретаря судового засідання - Чалої Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Володимирецького районного суду від 17 вересня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки, -
в с т а н о в и л а :
Ухвалою Володимирецького районного суду від 17 вересня 2010 року визнано та дозволено примусове виконання на території України судового наказу мирового суду судової дільниці № 1 Чесменського району Челябінської області Російської Федерації від 30 вересня 2002 року про стягнення на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів, починаючи з 17 вересня 2002 року і до досягнення дитиною повноліття.
У поданій на цю ухвалу апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на її незаконність, оскільки вона ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що він не був повідомлений про розгляд заявленого позивачем клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду.
Також він не був належним чином повідомлений мировим судом судової дільниці № 1 Чесменського району Челябінської області Російської Федерації про розгляд справи про стягнення аліментів.
Просить скасувати оскаржувану ухвалу і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення ОСОБА_1, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи клопотання ОСОБА_2 про примусове виконання на території України судового наказу мирового суду судової дільниці № 1 Чесменського району Челябінської області Російської Федерації від 30 вересня 2002 року про стягнення в користь ОСОБА_2 з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів, починаючи з 17 вересня 2002 року і до досягнення дитиною повноліття, суд першої інстанції виходив з того, що таке клопотання відповідає вимогам ЗУ „Про визнання і виконання в Україні рішень іноземних судів”, ст. 394 ЦПК України, ст. 53 Конвенції про правову допомогу і правові відносини по цивільних, сімейних і кримінальних справах, ратифікованої Верховною Радою України 10 листопада 1994 року.
З таким висновком колегія суддів апеляційного суду погоджується.
Крім того, згідно з п. а ст. 51 "Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах" від 22 січня 1993 року (Мінська конвенція), кожна із Договірних Сторін на умовах, передбачених цією Конвенцією, визнає і виконує рішення установ юстиції по цивільних і сімейних справах, у тому числі затверджені судом мирові угоди по таких справах, щодо грошових зобов”язань, винесених на території іншої Договірної Сторони.
Оскільки, відповідно до зазначеного положення Конвенції, на території України визнанню і виконанню підлягають рішення суду по сімейних справах, винесені на території Договірної Сторони лише щодо грошових зобов'язань, то суд першої інстанції правильно задовольнив клопотання заявника у наданні дозволу на примусове виконання рішення суду Російської Федерації про стягнення аліментів, яке належить до рішень про грошові зобов”язання по сімейних справах.
Разом з тим, апеляційний суд враховує, що згідно вимог ст. 391 ЦПК України рішення іноземного суду може бути пред”явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред”явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.
Судовий наказ, що був виданий іноземним судом вступив у законну силу 11 жовтня 2002 року (а.с. 4).
Стягувачка звернулася до суду із клопотанням про його примусове виконання на території України тільки 31 березня 2010 року (а.с. 2).
У зв”язку з цим, висновок місцевого суду про те, що оскільки рішення іноземного суду ще не виконувалося то воно підлягає виконанню у повному обсязі є помилковим.
За таких обставин, оскаржувана ухвала підлягає зміні.
Доводи ОСОБА_1 про те, що він не був належним чином повідомлений про розгляд справи Чесменським судом спростовуються довідкою цього суду від 01 квітня 2010 року № 778 (а.с. 5).
Керуючись ст.ст. 303, 312-315, 317 ЦПК України, на підставі ст. 391 цього ж кодексу, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково .
Виключити з у хвали Володимирецького районного суду від 17 вересня 2010 року покликання на виконання рішення суду (судового наказу) у повному обсязі. У решті ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий-суддя С.С. Шимків
Судді : В.С. Василевич
С.В. Демянчук