Перша інстанція
Код суду 2702
Справа № 2а-268/2010
Категорія 36
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2010 року Гагарінський районний суд м. Севастополя в складі:
головуючого-судді – Завгородньої Л.М.,
при секретарі - Єфановій І.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі, управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя про визнання бездіяльності відповідача протиправною і стягнення підвищення до пенсії за 2008 рік,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання бездіяльності відповідача протиправною і стягнення підвищення до пенсії за 2008 рік, мотивуючи вимоги тим, що має статус «дитини війни», а тому має право на отримання допомоги в розмірі 30 %, але у період 01.01.2008 року по 31.12.2008 року підвищення сплачувалося в розмірі 10 відсотків, замість належних 30 відсотків, в зв’язку з чим просить визнати бездіяльність щодо виплати не донарахованого підвищення протиправною, стягнути на її користь недоплачене підвищення в сумі 1158,6 грн., за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, зобов’язати відповідача нараховувати надалі підвищення до пенсії.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явилася, про час та дату судового засідання сповіщена належним чином, надала судові заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя представив суду заяву про розгляд справи за його відсутності, зауважив, якщо позов не є повторним, позивач має право на отримання підвищення.
Представник ГУПФУ в м. Севастополі в судове засідання не з’явився, причини нез’явлення судові не відомі.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін, на підставі доказів, наявних у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не досягла на момент закінчення 2-ої світової війни (02 вересня 1945 року) 18 років, тобто має статус «дитини війни», тому має право користуватися пільгами, передбаченими ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року.
Відповідно до статті 6 зазначеного Закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком. Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 22 Конституції України, проголошує, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до діючих законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Частиною1 статті 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному законом. Стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" була викладена згідно із підпунктом 2 п.41 Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VІ від 28 грудня 2007 року в новій редакції - дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп визнано неконституційними норми відповідних статей Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", в тому числі п.41 Розділу ІІ зазначеного Закону.
Отже, з 22.05.2008 року норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", які визнані неконституційними, втратили чинність, а дію ст.6 Закону України №2195-ІV відновлено.
Таким чином, з цього періоду такій категорії осіб як "діти війни" у 2008 році поновлено право на отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, з підвищенням на 30 відсотків пенсії за віком. Після прийняття рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачу у розмірах, передбачених Законом. Оскільки дія Закону про бюджет на 2008 рік закінчується 31 грудня 2008 року, то перерахунок має бути здійснений за 2008 рік до цієї дати. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з положеннями ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України в разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов"язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру надбавки до пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а не Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", відповідно до п.8 якої з 22.05.2008 року позивачу встановлено підвищення до пенсії в сумі 48,1грн., з 1 липня-48,2 та з 1 жовтня 49,8 гривень. На 2008 рік ст.58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, у наступних розмірах: із 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня 498 гривень.
Розмір надбавки з 22 по 31 травня, що був виплачений позивачу, склав: 48,1 : 31 х 10 =15,52 грн.
Підвищення до пенсії мало складати:
У травні - (481 грн. х 30%) : 31 х 10 = 46,55грн.
481 х 30%=144,3грн.(червень 2008 року);
482 х 30%=144,6 грн. у місяць (липень,серпень,вересень 2008 року);
498 х 30%=149,4 грн. у місяць (жовтень,листопад,грудень 2008 року).
Різниця між надбавкою до пенсії, що мала бути виплачена , та отриманою сумою надбавки позивача складає за період з 22 травня по грудень 2008 року : (46,55 + 144,3 + 144,6 х 3 + 149,4 х 3) - (15,52 + 48,1 + 48,2 х 3 + 49,8 х 3) = 1072,85грн. - 357,62 грн.= 715,23 грн.
Вимоги в частині стягнення підвищення до пенсії за період з 01.01.2008 р. по 21.05.2008 року не підлягають задоволенню в зв’язку з відсутністю підстав для проведення стягнення.
Що стосується вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача нараховувати підвищення до пенсії надалі, суд при відмові у задоволенні цієї вимоги виходить з наступного. Відповідно до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.
Таким чином, адміністративний суд не може розглядати вимоги щодо зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчиняти дії у майбутньому у зв’язку із вірогідним настанням певних наслідків, оскільки у суду на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій.
Керуючись ст. 159-163, 104-105, 161, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Конституцією України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов - задовольнити частково .
Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя щодо виплати ОСОБА_1 не донарахованого підвищення до пенсії в розмірі 20 відсотків протиправною.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі в м. Севастополі на користь ОСОБА_1 недоплачене підвищення до пенсії, за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, в сумі 715,23 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Постанова суду може бути оскаржена в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення терміну подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційне оскарження не було подане.
Постанова виготовлена власноручно, в нарадчій кімнаті.
Суддя Гагарінського районного
суду м. Севастополя Л. М. Завгородня