Перша інстанція
Код суду 2702
Справа № 2а-2358/2010
Категорія 36
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2010 року Гагарінський районний суд м. Севастополя в складі:
головуючого-судді – Завгородньої Л.М.,
при секретарі - Єфановій І.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі в м. Севастополі про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення підвищення до пенсії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченого підвищення до пенсії, мотивуючи вимоги тим, що відповідач провадив виплату надбавки до пенсії дітям війни частково, що являється неправомірним, в зв’язку з чим позивач просить відновити пропущений строк та зобов’язати нарахувати та виплатити на її користь підвищення до пенсії за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року в сумі 1158,6 грн.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, про час та дату судового засідання сповіщений належним чином, надав судові заяву про розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя представив суду заяву про розгляд справи за його відсутності, а також заперечення на позов, згідно яких просить відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не досяг на момент закінчення 2-ої світової війни (02 вересня 1945 року) 18 років, тобто має статус «дитини війни», тому має право користуватися пільгами, передбаченими ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року.
Відповідно до статті 6 зазначеного Закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком. Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 22 Конституції України, проголошує, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до діючих законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Частиною 1 статті 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному законом.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп визнано неконституційними норми відповідних статей Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", в тому числі п.41 Розділу ІІ зазначеного Закону.
Отже, з 22.05.2008 року норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", які визнані неконституційними, втратили чинність, а дію ст.6 Закону України №2195-ІV відновлено.
Таким чином, з цього періоду такій категорії осіб як "діти війни" у 2008 році поновлено право на отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, з підвищенням на 30 відсотків пенсії за віком. Після прийняття рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачу у розмірах, передбачених Законом. Оскільки дія Закону про бюджет на 2008 рік закінчується 31 грудня 2008 року, то перерахунок має бути здійснений за 2008 рік до цієї дати. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з положеннями ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України в разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов"язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру надбавки до пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а не Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", відповідно до п.8 якої з 22.05.2008 року позивачу встановлено підвищення до пенсії в сумі 48,1грн., з 1 липня-48,2 та з 1 жовтня 49,8 гривень. На 2008 рік ст.58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, у наступних розмірах: із 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня 498 гривень.
Розмір надбавки з 22 по 31 травня, що був виплачений позивачу, склав: 48,1 : 31 х 10 =15,52 грн.
Підвищення до пенсії мало складати:
У травні - (481 грн. х 30%) : 31 х 10 = 46,55грн.
481 х 30%=144,3грн.(червень 2008 року);
482 х 30%=144,6 грн. у місяць (липень,серпень,вересень 2008 року);
498 х 30%=149,4 грн. у місяць (жовтень,листопад,грудень 2008 року).
Різниця між надбавкою до пенсії, що мала бути виплачена , та отриманою сумою надбавки позивача складає за період з 22 травня по грудень 2008 року : (46,55 + 144,3 + 144,6 х 3 + 149,4 х 3) - (15,52 + 48,1 + 48,2 х 3 + 49,8 х 3) = 1072,85грн. - 357,62 грн.=715,23 грн.
Відсутність коштів не може бути перешкодою для виплати доплати до пенсії позивачу, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання своїх зобов"язань, які встановлені ст.46 Конституції України та ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Так, реалізація особою права, яке пов"язане з отриманням бюджетних коштів, котра базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов"язань судом не приймається до уваги.
З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини та положення частини 1 статі 58 Конституції України реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних відносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тому посилання органів державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання обов’язків, не повинні прийматися до уваги.
Що стосується вимоги позивача поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушеного права, суд виходить з наступного, відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає та виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком із нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Виходячи з наведеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: відповідач повинен нарахувати та виплатити підвищення до пенсії за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року в сумі 715,23 грн. В іншій частині позову вимоги не підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі підлягають віднесенню за рахунок держави.
Керуючись ст. 159-163, 104-105, 161, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Конституцією України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов - задовольнити частково .
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя нарахувати і виплатити недоплачене підвищення до пенсії на користь ОСОБА_1 за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року в сумі 715,23 грн.
В іншій частині позову - відмовити.
Судові витрати у справі віднести за рахунок держави.
Постанова суду може бути оскаржена в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення терміну подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційне оскарження не було подане.
Постанова виготовлена власноручно, в нарадчій кімнаті.
Суддя Гагарінського районного
суду м. Севастополя Л. М. Завгородня