Справа №1-451/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21 жовтня  2010 року           Святошинський районний суд м. Києва

в складі:

         головуючого судді:                            Бандури І.С.

         при секретарі:                              Прокопенко Н.М.

         з участю прокурора:                        Шаповалова В.Г.

         захисника:                                             ОСОБА_1

         законного представника:                     ОСОБА_2

         потерпілого:                                          ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 українця, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не судимого, не працюючого, за ст.  186 ч.2 КК  України;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не судимого, не працюючого, за ст.  186 ч.2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

           Підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 29 грудня 2009 року приблизно о 03 год. 30 хв. перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись біля АДРЕСА_3, з метою відкритого викрадення чужого майна вступили між собою в попередню злочинну змову.

Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_4 та ОСОБА_5  підійшли до раніше не знайомого ОСОБА_3 та згідно раніше розподілених ролей ОСОБА_4 наніс 3 удари кулаком в обличчя ОСОБА_3, а ОСОБА_5 після цього штовхнув ОСОБА_3, від чого останній впав обличчям на землю. Після чого, ОСОБА_4 став перед ОСОБА_3 та почав наносити йому удари ногою по голові. В цей час ОСОБА_4 за пропозицією ОСОБА_5 став перевіряти кишені ОСОБА_3 і з лівої кишені штанів останнього дістав мобільний телефон « Нокіа 6030» вартістю 700 грн. без сім-карти. Заволодіши вказаним мобільним телефоном ОСОБА_4 та ОСОБА_5  спричинили потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 700 грн.

Через деякий час ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були затримані працівниками міліції.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 19/1 від 22 лютого 2010 року при судово медичному обстеженні у гр. ОСОБА_3 були виявлені такі тілесні ушкодження: синці в лобній ділянці в центрі та справа, на спинці носа в середній третині, садна в правій надбрівній ділянці, на шкірі верхньої губи в центрі, на червоній каймі нижньої губи справа та зліва, на слизовій нижньої губи в центрі на фоні крововиливу, скіл коронки 1 зуба нижньої щелепи справа на ? висоти, підшкірний крововилив в правій скроневій ділянці, кожне з описаних ушкоджень відноситься до легкого тілесного ушкодження ( за критерієм тривалості розладу здоров’я). Описані ушкодження утворилися від дії тупих предметів, які не відобразили ідентифікаційних ознак поверхонь контакту, не виключено в строк, зазначений в описовій частині, тобто 29 грудня 2009 року. Утворення всіх описаних ушкоджень за рахунок падіння  на площину чи «інші сторонні предмети» виключається.

В судовому засіданні підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повністю визнали свою вину, що вони 29 грудня 2009 року приблизно о 03 год. 30 хв. перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись біля АДРЕСА_3, з метою відкритого викрадення чужого майна вступили між собою в попередню злочинну змову, заволоділи  мобільним телефоном « Нокіа 6030», при цьому заподіяли потерпілому тілесні ушкодження та не заперечили фактичних обставин справи. У вчиненому розкаюються

Показання підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідають фактичним обставинам справи і ними не оспорюються,  а тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудних.

При таких обставинах суд вважає, що вина підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченому ст. 186 ч.2  КК  України повністю доведена, а тому  їх злочинні дії слід кваліфікувати за ст. 186 ч.2 КК  України за ознакою  „відкрите викрадення чужого майна ( грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб».

По справі потерпілим ОСОБА_3 до  підсудного ОСОБА_4 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди на суму 300 грн. В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 відмовився від заявленого цивільного позову у зв’язку з відкодування потерпілим йому матеріальної шкоди на вказану суму, а тому суд вважає, що слід прийняти відмову від позову потерпілого ОСОБА_3

Призначаючи міру покарання підсудним ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудних, що вони раніше не судимі, обставини, які пом’якшують покарання підсудних, що вони повністю визнали себе винними і щиро розкаялись у вчиненому, їх молодий вік, що позитивно характеризуються, відшкодували заподіяну матеріальну шкоду, ОСОБА_4 вчинив злочин будучи неповнолітнім, обставини, які обтяжують покарання підсудних - вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння,  а тому за таких обставин покарання підсудним ОСОБА_4 та ОСОБА_5 слід призначити у виді позбавлення волі з випробовуванням, встановивши їм іспитовий строк, оскільки їх виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.

Речові докази по справі вирішити у відповідності до вимог ст.ст. 81, 330 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК  України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину передбаченому ст. 186 ч.2  КК  України і призначити йому покарання за цією статтею у виді 4  (чотирьох)  років позбавлення волі.

На підставі  ст. 75  КК України ОСОБА_4 звільнити від відбуття покарання з випробовуванням з іспитовим строком на 2 ( два) роки.

      Відповідно до ст. 76 КК  України на ОСОБА_4 покласти обов’язки не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання або роботи, та періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_4 залишити попередню – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 186 ч.2 КК України та призначити йому покарання за даною статтею у виді позбавлення волі на строк 4  (чотири) роки.

    На підставі  ст. 75  КК України ОСОБА_5 звільнити від відбуття покарання з випробовуванням з іспитовим строком на 2 ( два) роки.

      Відповідно до ст. 76 КК  України на ОСОБА_5 покласти обов’язки не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання або роботи, та періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_5 залишити попередню – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази по справі – мобільний телефон  « Нокіа 6070» ІМЕІ – термінал НОМЕР_1, який переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_3 – повернути потерпілому ОСОБА_3.

Апеляція на вирок суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Святошинський районний суд м. Києва.

СУДДЯ: