Справа № 2-а-137/2010 р.
ПОСТАНОВА
іменем України
12 листопада 2010 року Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:
Головуючого-судді Короїд Ю.М.,
при секретареві Бардаченко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Козелець Чернігівської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області про визнання бездіяльністю протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
із адміністративним позовом про зобов’язання суб’єкта владних повноважень провести перерахунок основної та додаткової пенсії до суду звернулась ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області.
Адміністративний позов аргументований тим, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 4), а тому має право на підвищення пенсії за віком в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю. Однак відповідач такі виплати не проводить. Просить зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії за період з 22 травня 2008 року.
В судове засідання позивач не з'явився, надавши заяву про слухання справи за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, надавши заяву про слухання справи за його відсутності, не визнав позовні вимоги, подав письмові заперечення, зазначивши, що розмір додаткової пенсії потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи розраховується та виплачується відповідно до порядку та в розмірах, встановлених постановою КМУ і становить 36,15 грн., а підвищення непрацюючим складає 5,20 грн.
В судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами, що позивач ОСОБА_1 з 25 червня 2005 року отримує пенсію за віком з доплатами в розмірі 788,35 грн.
Відповідно до посвідчення ОСОБА_1 є особою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області про визнання бездіяльністю протиправною та зобов’язання вчинити певні дії підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст..11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог.
Позивач в адміністративному позові просить визнати бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунків пенсії протиправною та зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії з 22.05.2008 року відповідно до вимог Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”
Відповідно до ч.1 ст.46, ст. 50 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення у зоні посиленого радіоекологічного забруднення, відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/200, підвищується у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення застосуванню підлягає ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з якої вбачається, що під час визначення розміру передбачених цими статтями виплат за основу їх нарахування береться мінімальна заробітна плата, а не постановами Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», й від 28.05.2008 р. № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, яка істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивачки.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 має право на отримання підвищення до пенсії відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на рівні однієї мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст.49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 4, відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/200, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
У відповідності до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», встановлено поняття мінімальної пенсії за віком та визначено, що за нормами даної статті визначаються лише розміри пенсій, які призначаються згідно з цим Законом. А саме ч. 1 ст. 28 цього Закону визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку додаткової пенсії, передбаченої ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір 15 процентів мінімальної пенсії, передбачений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не в розмірі передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» 5 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 має право на перерахування та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю з розрахунку, передбаченої ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 15 % від мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позов щодо зобов’язання зробити перерахунок та виплати підвищення до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткової пенсії за шкоду здоров'я в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.
Проте, відповідач наполягає на застосуванні строків звернення до адміністративного суду, які встановлені ст. 99 КАС України. Згідно ст..99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з позовної заяви позивач просить зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити підвищення до пенсії та додаткову пенсію, починаючі з 22.05.2008 року, при цьому клопотання про поновлення пропущеного строку не надходило.
Позивач звернувся до суду 19 жовтня 2010 року, клопотань про поновлення строку від нього не надходило і за таких обставин вимоги позивача про перерахунок пенсії підлягають задоволенню з 19 квітня 2010 року.
Також не підлягають задоволенню вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача, оскільки позивачем не зазначено в чому полягає така бездіяльність.
Керуючись ст.ст. 39, 49, 51, 71 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.ст. 11, 49, 51, 99, 100, 122, 158-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, –
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області про визнання бездіяльністю протиправною та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області здійснити перерахунок та забезпечити виплату ОСОБА_1 доплату до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 1 мінімальної заробітної плати та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до ст. 51 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, починаючі з 19 квітня 2010 року до дня ухвалення рішення суду за відрахуванням вже сплачених сум.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, або з дня отримання її копії.
Суддя Козелецького райсуду Ю.М.Короїд