ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 411
ПОСТАНОВА
Іменем України
28.07.2006 | Справа №2-31/10302-2006А |
10 годин 40 хвилин
Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі
судді Привалової А.В.
при секретарі судового засідання Гамаюнової В.С.
за участю представників сторін:
від позивача – не з’явився
від відповідача – не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом – Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Новокримське» (96133, АР Крим, Джанкойський район,с.Новокримське, вул.Дружби,7)
до відповідача – Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції (96100, АР Крим, м.Джанкой, вул.Дзержинського,30)
про визнання недійсним рішення
ВСТАНОВИВ:
СТОВ «Новокримське» звернулось до господарського суду АРК з адміністративним позовом до Джанкойської ОДПІ про визнання недійсним рішення №001005/23-1/0 від 30.12.06р. про застосування штрафних санкцій в сумі 56416,72грн. за порушення касової дисципліни. Також позивач просить зобов’язати відповідача скасувати вказане рішення та зобов’язати відповідача списати безнадійний податковий борг у загальній сумі 670873,62грн.
Ухвалою Господарського суду АРК від 06.07.06р. за клопотанням позивача дану справу було раз’єднено у окремі провадження: за адміністративним позовом про визнання недійсним рішення №001005/23-1/0 від 30.12.06р у окрему справу №2-31/10302-2006А, за адміністративним позовом про спонукання відповідача списати безнадійний податковий борг у сумі 670873,62грн. у окрему справу №2-31/11443-2006А.
Позивач мотивує свої вимоги тим, що відповідачем безпідставно застосовані до підприємства штрафні санкції за порушення касової дисципліни. В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на норми ст.ст.15, п.18.2 ст.18 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідно до яких вказує, що відповідач повинен був списати борг позивача, стосовно якого минув строк давності по стягненню, отже, на думку позивача, фактично підприємство не має податкового боргу, тому у відповідача були відсутні підстави застосовувати до позивача штрафні санкції по ст.1 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
У судовому засіданні 27.07.06р. представник позивача надав доповнення до позову, в якому доповнив підстави своїх вимог без зміни їх по суті.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі і просить визнати недійсним спірне рішення Джанкойської ОДПІ про застосування штрафних санкцій як таке, що не відповідає вимогам діючого законодавства України.
Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позов. Просить в позові відмовити посилаючись на документальне встановлення факту порушення законодавства позивачем та на необґрунтованість його доводів з посиленням на те, що штрафні санкції застосовані до позивача обґрунтовано за порушення п.2.11 р.2, п.7.35 р.7 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженої постановою правління НБУ від 15.12.04р. №673, розмір штрафу відповідає Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обліку готівки» (із змінами та доповненнями до нього).
На оголошення вступної та резолютивної частині постанови представники сторін не з’явились.
В порядку ст.150 КАС України по справі оголошувались перерви для надання сторонами додаткових доказів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Джанкойською ОДПІ 29.12.05р. проведена планова, виїзна, документальна перевірка фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.04р. по 30.09.2005р., за результатами якої складено акт №916/23-1-03759990 від 29.12.05р.
Перевіркою встановлені порушення позивачем касової дисципліни, а саме п.2.11 р.2, п.7.35 р.7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004р. №637 і зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 13.01.05р. за №40/10320.
Зокрема, встановлено, що підзвітні особи підприємства не вчасно звітувались на суму 3464,40грн., отримували нові підзвітні суми в сумі 10435,00грн. без повного звіту попередніх підзвітних сум, а також позивачем було допущено витрачання готівки з виручки від реалізації продукції та інших касових надходжень на виплати, пов’язані з оплатою праці (за виключенням екстрених (невідкладних) обставин) на загальну суму 52941,87грн., за наявності податкової заборгованості.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачу було надіслане рішення №001005/23-1/0 від 30.12.2005р., яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в сумі 56416,72грн. відповідно до ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» за порушення п.п.2.11 р.2, п.7.35 р.7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.04р. №637.
Спірне рішення в порядку апеляційного узгодження позивачем не оскаржувалось.
Предметом спору у даній справі є правомірність застосування до позивача відповідальності, передбаченої Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» в редакції від 11.05.99р.(із подальшими змінами).
Приписами пунктів 1, 2 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюється Національним банком України, за рішеннями органів державної податкової служби застосовуються штрафні санкції, передбачені цим Указом.
Тобто, встановивши порушення, податкові органи повинні прийняти рішення про застосування санкцій, у порядку та розмірах, встановлених цим Указом.
На підставі наявних у справі доказів відповідно до вимог ст.ст.86,69,70 КАС України судом приймається акт перевірки №916/23-1-03759990 від 29.12.2005р. як доказ встановлення факту порушення позивачем п.2.11 р.2, п.7.35 р.7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004р. №637.
Відповідно до п.п.2.11 п.2 зазначеного Положення видача готівкових коштів під звіт або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства України.
Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.
Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відряджені виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.
Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.
Актом перевірки документально зафіксовано, що підзвітні особи Айвазов Ш.Ю. та Дмитрієв А.С. за перевіряємий період не вчасно звітувались на суму 3464,40грн., отримували нові підзвітні суми у сумі 10435,00грн. без повного звіту попередніх підзвітних сум. Даний факт не оспорювався позивачем під час перевірки, акт та додаток №15 до акту підписаний керівником та головним бухгалтером СТОВ «Новокримське» без заперечень.
За зазначене порушення передбачена відповідальність абз.5 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95р. №436/95 у вигляді штрафу в розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум.
Суд не погоджується з доводом позивача про те, що повна звітність підзвітних осіб за витрачені звітні кошти наступає по останній цивільно-правовій угоди, з якої слід відраховувати 3 дні, протягом яких підзвітна особа повинна надати звіт за витрачені кошти. Дане твердження позивача не ґрунтується на нормах означеного Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні або на нормах іншого нормативно-правового акту і є лише припущенням позивача.
Також актом перевірки встановлено та й документально зафіксовано, що позивачем було допущено витрачання готівки з виручки від реалізації продукції та інших касових надходжень на виплати, пов’язані з оплатою праці (за виключенням екстрених (невідкладних) обставин) на загальну суму 52941,87грн., за наявності податкової заборгованості.
З твердженням позивача про те, що з прийняттям нового Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004р. №637, відповідальність за дане порушення вже не передбачена, не можна погодитись.
Дійсно, Положенням №72 від 19.02.01р., а саме п.п.2.12 п.2 передбачалось, що готівкова виручка підприємства може використовуватись ним для забезпечення потреб, що виникають у процесі його функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов’язковими платежами). Підприємства, що мають податковий борг, здійснюють виплати, що пов’язані з оплатою праці (крім виплат через екстрені (невідкладні) обставини), виключно за рахунок коштів, одержаних з установ банків.
З прийняттям нового Положення, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.04р. №637 зазначений пункт виключений. Але
п.7.35 Положення №637 передбачає, що під час перевірки встановлюються факти проведення підприємством у ці періоди виплат, пов’язаних з оплатою праці, за наявності в нього податкового боргу. Для цього за записами в касовій книзі та за видатковими відомостями і видатковими касовими ордерами встановлюються суми і дати здійснення цих виплат із каси підприємства. На підставі касової книги та прибуткових касових ордерів виявляються також джерела надходжень коштів (з банку або з виручки) за сумами і датами, за рахунок яких здійснювалися вищезазначені виплати. Дані про виявлені порушення зазначаються у акті перевірки.
Крім того, відповідальність за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції та інших касових надходжень отриманих із кас на виплати, пов’язані з оплатою праці, за наявності податкової заборгованості передбачена не вказаним Положенням, а Указом Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», зокрема абз.4 ст.1 Указу, у вигляді штрафу в розмірі здійснених виплат.
Таким чином, при встановлені факту вказаного порушення податкові органи зобов’язані застосувати санкції, у порядку та розмірах, встановлених цим Указом.
Доводи позивача про те, що підприємство не має податкового боргу, оскільки податковим органом пропущений строк по стягненню цих боргів, передбачений ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» і наслідком такого пропущення є списання цього боргу як безнадійного і звільнення активів платника податків з податкової застави, не ґрунтуються на нормах податкового законодавства і спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до норм Закону №2181 сплив строку по стягненню податкової заборгованості (1059 днів) не тягне за собою автоматичного списання такого боргу і звільнення з податкової застави активів платника, як вважає позивач.
Як свідчать матеріали справи позивачу відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» направлялись перша податкова вимога №1/17 від 18.10.01р. на суму 19748,73грн. та друга податкова вимога №2/168 від 26.11.01р. на суму 46021,94грн.
Згідно витягу з Державного реєстру застав рухомого майна від 23.04.03р. всі активи позивача знаходяться у податковій заставі з 08.05.1998р. і станом на день розгляду справи не звільнялись з податкової застави.
Таким чином, факт здійснення позивачем зазначених порушень порядку ведення касових операцій доведений відповідачем і документально зафіксований у акті перевірки, що є підставою для притягнення позивача до відповідальності. Позивачем доказів, спростовуючих висновки відповідача, викладених у акті перевірки про виявлені порушення, суду не надано.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, яким є відповідач, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Враховуючи наведені конституційні положення, органи державної податкової служби можуть застосовувати фінансові санкції у межах їх компетенції та у відповідності із законом.
Таким чином, застосовуючи штрафні санкції до позивача спірним рішенням за порушення касової дисципліни Джанкойська ОДПІ діяла в межах своїх повноважень і наданої компетенції Законами України «Про державну податкову службу в Україні», Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
При таких обставинах справи суд не знаходить правових підстав для визнання недійсним рішення, а наведені у позові доводи не можуть бути підставою для його скасування. Вищевказане є підставою для відмови в повному обсязі СТОВ «Новокримське» в задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні 28 липня 2006 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови підписано 04 серпня 2006 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7,8,9,11,12,70, 71,86,94,98,158–163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. В позові відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст.186 КАС України.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо після подання заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Привалова А.В.