Судове рішення #11899974

Справа №22ц-8439/10               Головуючий в суді 1 інстанції – Додатко В.Д.

Категорія 01, 29,34                                                  Доповідач - Воробйова Н.С.                                                                            

                            РІШЕННЯ

                  ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    09.11.2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого : Воробйової Н.

суддів:  Гуля В.В., Кулішенка Ю.М.

при секретарі : Бобку О.В.

  розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві  цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бородянського районного суду від 16 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої ДТП.

                                                 

                                                    Встановила :

           

           11.09.2009 року позивач звернувся до суду з названим позовом, посилаючись на те, що 11 вересня 2006 року трапилася дорожня пригода, в результаті якої, з вини відповідача, який керував автомобілем НОМЕР_1 було пошкоджено належний йому автомобіль «Toyota Camry”, д.н.НОМЕР_2.  

         Вартість відновлюваного ремонту автомобіля становить 9950 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача.

        Неправомірними діями відповідача завдано також моральну шкоду, яку позивач визначив у розмірі 30000 грн. і яку просив відшкодувати за рахунок останнього.

         В подальшому, позивач збільшив позовні вимоги в частині розміру матеріальної шкоди та просив стягнути з відповідача 18800 грн.        

        Рішенням  Бородянського районного суду Київської області від 16 серпня 2010 року  позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 9950 грн. матеріальної шкоди та 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

         В іншій частині позовних вимог відмовлено.

          В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду як таке, що не відповідає вимогам закону.

         Зазначає, що винним в ДТП був саме позивач, який рухався по зустрічній смузі та зіткнувся з його автомобілем, який виїжджав з двору території «ПМК-23» на вул.. Дорожня в смт.Макарів. При цьому пошкодив ліве крило його автомобіля, про пригоду органи ДАЇ не повідомив, покинув місце пригоди, від»їхавши від місця зіткнення на 7-8 метрів.

       Пізніше позивач отримав довідку, яку оформив старший інспектор патрульної служби зі слів позивача і , який не був свідком ДТП.

       Вважав, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, просив ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у позові.  

        Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

        Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ст..1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст..1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі  право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об»єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

                Встановлено, що  11 вересня 2006 року трапилася дорожня пригода, в результаті якої мало місце зіткнення двох автомобілів- НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та  автомобіля «Toyota Camry”, д.н.НОМЕР_2,  під керуванням ОСОБА_3  В результаті ДТП автомобілі отримали пошкодження.

      Ухвалюючи рішення про задоволення частково позовних вимог ОСОБА_4 , суд виходив з того, що вина відповідача в ДТП, що мала місце 11 вересня 2006 року знайшла свої підтвердження, а тому останній має відшкодувати позивачу матеріальну та моральну шкоду, пов»язану з пошкодження автомобіля «Toyota Camry».

      Проте, такий висновок суду не є безспірним.

      Обґрунтовуючи рішення, суд  послався на показання свідка ОСОБА_5, який видав довідку ОСОБА_3 для пред»явлення автомобіля на СТО та проведення автотоварознавчого дослідження, а також на довідку про проведення автотоварознавчого дослідження від 12.09.2006 року, та квитанції про оплату позивачем послуг по наряд-замовленню на ремонт автомобіля.

   З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_5 на час оформлення довідки № 59 від 2006 року про ДТП, що мало місце 11.09.2006 року, працював інспектором патрульної служби, свідком ДТП не був та не був присутнім при пригоді.  

   Схема ДТП не складалася, протокол не оформлявся

   З пояснень сторін видно, що в результаті зіткнення автомобілів було пошкоджено також автомобіль відповідача «ВАЗ-2106» д.н.377-65 КХ (пошкоджено ліве крило), проте, вирішуючи справу, суд не дав належної оцінки цьому факту та, з урахуванням наявних пошкоджень транспортних засобів, не встановив дійсні обставини  ДТП.

 Зокрема, залишив поза-увагою схему дорожньої пригоди, яку виконав особисто позивач 18.05.2010 року, з якої вбачається, що на момент зіткнення автомобіль позивача рухався по зустрічній смузі (а.с.64), що може свідчити про те, що позивач, в свою чергу, також порушив Правила дорожнього руху.

  Залишилося  без уваги суду також те, що позивач в позовній заяві вказував на те, що в результаті ДТП було пошкоджено задні ліві двері, заднє ліве крило, лівий поріг, два колісних диски та задній бампер.

  В той же час, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 зазначав , що був дотичний удар та розбите скло автомобіля. В довідці №59 пошкодження бампера та дисків в автомобілі позивача не зазначено, а з пояснень ОСОБА_3 в судовому засіданні вбачається , що бампер пошкоджений не був.

  Залишилися також без уваги суду, що в довідці , виданій 11.09.2006  року позивачу про факт ДТП зазначено номерні знаки автомобіля, яким керував позивач – автомобіль «Toyota Camry”, д.н.НОМЕР_2.

    З свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу видно, що автомобіль «Toyota Camry”( рік випуску 2006 року, колір – сірий) на ім»я  ОСОБА_3. зареєстровано  лише 10 листопада 2006 року ( а.с.8-9).

   З матеріалів Макарівського РЕВ ДАЇ встановлено, що 09 вересня 2006 року   ОСОБА_3 надано тимчасовий талон  на автомобіль автомобіль «Toyota Camry” чорного коліру ( а.с.66).

   Відповідно до ст..1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. За наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується, за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.  

  З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позивач не надав суду належних доказів, які свідчать про те, що зіткнення транспортних засобів під керуванням позивача та відповідача 11 вересня 2006 року на вул..Дорожня в смт.Макарів  мало місце з вини відповідача.

  Висновки суду ґрунтуються на припущеннях та не відповідають матеріалам справи.

   Рішення суду про покладання на відповідача, як особу, що є винною в ДТП,   обов»язку по відшкодуванню матеріальнох та моральної шкоди, ухвалено з порушеннями вимог матеріального та процесуального права, а тому не може бути залишеним без змін та  підлягає скасуванню. По справі слід ухвалити нове рішення, яким, з урахуванням наведеного, слід відмовити позивачу у задоволенні позову.

  Керуючись ст..ст.307, 309 ЦПК України, колегія

                                                 Вирішила :

          Апеляційну скаргу задовольнити.

          Рішення Бородянського районного суду від 16 серпня 2010 року скасувати.    

          Ухвалити нове рішення.

          У задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

          Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

         Головуючий  -                                                    

 

         Судді -  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація