ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 312
УХВАЛА
06.07.2006 | Справа №2-14/7659-2006 |
За позовом Приватного підприємства «Фірми «Дакос», м. Сімферополь
До відповідача Державної виконавчої служби Київського району , м. Сімферополь
Третя особа Український фінансово-промисловий концерн «УФПК», м. Київ
Про виключення майна із опису та арешту
Суддя Курапова З.І.
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача – Волков П.М., копія дов. № від 10.05.2006. у справі
Від відповідача не з’явився
Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду з позовом про виключення майна із опису та арешту, а також визнання недійними постанов ДВС про арешт розрахункових рахунків Фірми «Дакос».
Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з’явилися, про день слухання справи повідомлені у встановленому порядку: ухвали надіслані на їх юридичну адресу рекомендованим листом.
ДВС у Київському районі позовні вимоги не визнав.
Суд вважає можливим розгляд справи за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянув матеріали справи, заслухав доводи представника позивача, суд -
Встановив :
Позивач свої позивні вимоги пояснює тим, що ДВС здійснений опис та арешт майна, яке позивач використовує у виробництві, у зв’язку з чим позивач не має можливості виробляти та продавати продукцію, сплачувати заборгованість, здійснювати податкові розрахунки, тощо.
Також позивач просить визнати недійсними постанови ДВС про арешт на розрахункові рахунки позивача.
ДВС у Київському районі позовні вимоги не визнав за мотивами, що арешт майна та рахунків здійснений у відповідності з Законом України «Про виконавче провадження», перелік майна (активів) фірми наданий державному виконавцю директором фірми.
Третя особа неодноразово просила розгляд справи відкласти за мотивами, що позивач не надіслав йому позовну заяву, однак позивач надав докази відправки заяви на адресу УФПК цінним листом від 01.06.2006.
Заявами від 14.06.2006. позивач відмовився від позовних вимог у частині звільнення майна з-під арешту, а також у частині визнання недійсної Постанови ДВС у Київському районі від 17 листопада 2005 р. про арешт розрахункових рахунків у Бахчисарайської Філії та Кримської республіканської дирекції АРРБ «Аваль» та ЗАТ «Комерційний банк НРБ- Україна», у зв’язку з чим провадження у справі у цей частині підлягає припиненню по п.4 ст. 80 ГПК України.
09.02.2006. Державної виконавчої службою у Київському району м. Сімферополь на виконання рішення Господарського суду АРК від 16.10.2005. № 2-14\11416 – 2005 винесена Постанова про арешт грошових коштів Фірми «Дакос», яки знаходяться та надходять на розрахункових рахунках № 26009300000374, 26006300100374 у Сімферопольської філії АКБ «Форум» до накопичування суми 293909,81 грн.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999. № 606 державний виконавець зобов’язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов’язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії, також відповідно до ч. 7 ст. 5 Закону (у редакції Закону від 02.06.2005. № 2631-1У) передбачено, що накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника державний виконавець вправі тільки на підставі рішення суду.
В рішенні Господарського суду АРК від 12.09.2005. № 2-14\11416-2005 вказаний певний рахунок боржника, з якого підлягає стягненню борг у сумі 290904, 11 грн. держмито 2909,04 грн. та витрати за інформаційно – технічні послуги 96,66 грн.
Відповідно до ст.1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження та без його розпорядження на підставі рішення суду.
Згідно з ст. 1074 ЦУ України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 55, ч.6 ст. 59 Закону України „Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000. стягнення на грошові кошті юридичних осіб у банку здійснюється на підставі виконавчих документів, відношення банку з клієнтами врегулюється законодавством України, нормативно - правовими актами НБУ.
Відповідно до п.5.1. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті України, затвердженої Постановою НБУ від 21.01.2004. № 22, кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його доручення на підставі рішення суду.
Таким чином, здійснювати стягнення грошових засобів з рахунку боржника державний виконавець повинен на підставі рішення суду з рахунку, вказаному в рішенні, що відповідає вимогам ч.7 ст.5 Закону „Про виконавче провадження» ( від 02.06.2005. № 2631-1У)
Згідно зі ст.50 Закону України «Про виконавче провадження», якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів указаний певний номер рахунку, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то у разі відсутності коштів на цьому рахунку державний виконавець звертається до органу, який видав виконавчий документ, з клопотанням про заміну способу та порядку виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно боржника або встановлення іншого способу та порядку виконання рішення.
У рішенні та наказі суду був вказаний певний рахунок, і для стягнення грошів з інших рахунків у світі змін у ч.7 ст.5 Закону «Про виконавче провадження» необхідна ухвала суду про стягнення грошів з інших рахунків боржника.
З клопотанням про зміну порядку виконання рішення шляхом стягнення коштів з інших рахунків відповідача, стягувач або ВДС до суду не зверталися.
Відповідно до ст..121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Доказів надіслання боржнику Постанови від 09.02.2006. про арешт грошових засобів боржника у СФ АКБ «Форум», ВДВС не надав.
Відповідно до Роз’яснень Президії Вищого господарського суду України № 04-5\365 від 28.03.2002. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов’язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії.
Відповідно до клопотання заявника, про накладання арешту на рахунки Постановою ДВС від 09.02.2006., йому стало відомо у березні 2006 року, коли заявнику було відмовлено установою банку у виконанні платіжного доручення.
При таких обставинах, суд вважає можливим задовольнити клопотання заявника від 17.03.2006. про поновлення строку подання заяви.
Керуючись ст. 80, 86 ГПК України, ст. 5 ЗУ «Про виконавче провадження», суд –
У Х В А Л И В :
1. Заяву Приватного підприємства «Фірми «Дакос», м. Сімферополь про визнання недійсним Постанови Державної виконавчої служби у Київському районі м. Сімферополь про арешт грошових засобів Фірми «Дакос», м. Сімферополь, яки знаходяться та надходять на розрахункових рахунках № 26009300000374, 26006300100374 у Сімферопольської філії АКБ «Форум» до накопичування суми 293909,81 грн., задовольнити.
2. Постанову Державної виконавчої служби у Київському районі м. Сімферополь про арешт грошових засобів Фірми «Дакос» від 09.02.2006. визнати недійсною.
3. В інший частині провадження у справі припинити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Курапова З.І.