ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 321
ПОСТАНОВА
Іменем України
24.07.2006 | Справа №2-31/10096-2006А |
12 годин 00 хвилин
Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі
судді Привалової А.В.
при секретарі судового засідання Гамаюнової В.С.
за участю представників сторін:
від позивача – Гирьов Б.В., представник, довіреність від 15.06.06р.; Сіваков С.О., директор
від відповідача – Кулак К.В., в.о.начальника юр.відділу, довіреність №1/10-0 від 08.06.06р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Тур» (98100, АР Крим, м.Феодосія, вул.Галерейна, 7-а)
до відповідача – Державної податкової інспекції в м.Феодосії Автономної Республіки Крим(98112, АР Крим, м.Феодосія, вул.Кримська,82-В)
про визнання незаконним рішення і
спонукання до виконання певних дій
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «Оріон-Тур» звернулось до господарського суду АРК з адміністративним позовом до Феодосійської МДПІ про визнання незаконним рішення №90 від 06.12.05р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, а також просить зобов’язати відповідача виключити з акту опису активів від 12.12.05р. №4 і податкової застави майно позивача. Одночасно подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову.
Позивач мотивує свої вимоги тим, що відповідачем незаконно прийнято рішення про продаж активів позивача, оскільки податкових боргів позивач не має. Вважає, що відповідач без всяких правових підстав описав майно товариства, чим порушив його право власності, нерушимість якого гарантована Конституцією України. В правове обґрунтування посилається на ч.1 ст.321, ч.2 ст.386 ЦК України, ст.41 Конституції України, ст.1 протоколу №1 Європейської Конвенції «Про захист прав людини та основних свобод».
У судовому засіданні, що відбулося 16.06.06р., представник позивача не підтримав клопотання про вживання заходів по забезпеченню позову, на забезпеченні позову не наполягає.
У судовому засіданні 13.07.06р. позивач надав уточнення до позовної заяви, в якої виклав додаткові підставі свого позову і змінив позовні вимоги, просить визнати недійсними рішення №90 від 06.12.05р. і акт опису активів від 12.12.05р. №4. Одночасно заявив клопотання про винесення окремої ухвали суду, яку направити до прокуратури АРК для розслідування причин і умов порушення вимог законодавства України посадовими особами відповідача. Усною ухвалою суду від 13.07.06р. в задоволенні клопотання позивачу відмовлено з тих підстав, що відсутні підстави для винесення окремої ухвали для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності посадових осіб Феодосійської МДПІ.
Представник позивача заявив клопотання про заміну відповідача у справі в порядку ст.55 КАС України – Феодосійську МДПІ на її правонаступника – ДПІ у м.Феодосії АРК. Мотивує тим, що на підставі наказу ДПА України від 24.12.05р. №597 «Про затвердження Програми реорганізації органів державної податкової служби на 2006 рік», наказу ДПА в АРК від 14.03.06р. №150 Феодосійська міжрайонна державна податкова інспекція реорганізована шляхом поділу на ДПІ у м.Феодосії, ДПІ у Кіровському районі, ДПІ у Совєтському районі з правами юридичних осіб. Згідно довідки Головного управління статистики в АРК від 07.06.06р. до Єдиного державного реєстру України внесено запис №11451210000000996 про державну реєстрацію юридичної особи – ДПІ у м.Феодосії.
Представник відповідача також клопоче про заміну відповідача, заявлене клопотання позивача підтримав.
Усною ухвалою суду від 13.07.06р., постановленою без виходу до нарадчої кімнати відповідно до п.6, п.7 ст.160, п.2 ст.165, п.2-1 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України, в порядку ст.55 КАС України здійснено заміну відповідача на ДПІ у м.Феодосії Автономної Республіки Крим.
Представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить визнати недійсним спірне рішення Феодосійської МДПІ як таке, що не відповідає вимогам діючого законодавства України, також просить визнати недійсним акт опису активів позивача.
Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у письмових запереченнях на позов. Просить в позові відмовити посилаючись на наявність у позивача податкового боргу, що підтверджено першою і другою податковою вимогою, які узгоджені позивачем. Також вказує на ті обставини, що позивач фактично визнав суму заборгованості перед бюджетом, про що свідчить графік погашення боргу підписаний позивачем. Крім того, вказує, що позивач вже оспорював у судовому порядку податкове повідомлення-рішення від 30.08.04р. на суму 280511,26грн., на підставі якого виписані перша та друга податкові вимоги, і рішеннями судових інстанцій у задоволені позову було відмовлено. Отже на думку відповідача, правомірність і обґрунтованість податкового повідомлення-рішення вже встановлена судом і доказуванню знов не підлягає, отже дії податкової інспекції щодо примусового стягнення податкового боргу позивача є правомірними і основаними на нормах Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
В порядку ст.150 КАС України у зв’язку з неявкою відповідача справа слуханням відкладалась з 16.06.06р. до 03.07.06р., по справі оголошувались перерви з 03.07.06р. до 13.07.06р. і до 24.07.06р.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, заслухавши представників сторін: позивача, який наполягає на задоволенні позовних вимог, відповідача, який проти позову заперечує, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Феодосійською МДПІ 06.12.05р.в межах Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийнято рішення №90 про стягнення коштів та продаж активів платника податків в рахунок погашення податкового боргу ТОВ «Оріон-Тур». 12.12.2005р. податковий керуючий на підставі вказаного рішення описав в присутності директора ТОВ «Оріон-Тур» активи платника податків.
Податковий борг ТОВ «Оріон-Тур» складає 280511,26грн., що підтверджується першою податковою вимогою №1/65 від 28.07.05р. і другою податковою вимогою №2/66 від 12.09.05р., які отримані і узгоджені позивачем.
Податковий борг позивача склався з несплати податкового зобов’язання визначеного податковим органом у податковому повідомленні-рішенні №005154/819/23-3/2/3 від 28.09.04р. в сумі 280511,26грн. за платежем - фінансові санкції, що застосовані за порушення п.4 ст.5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» у вигляді здійснення одночасно на гральному столі двох ігор в карти з використанням одного торгового патенту. Факт вказаного порушення встановлено й документально зафіксовано актом перевірки від 23.03.04р. №0017421796/23-3.
ТОВ «Оріон-Тур» вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувало у судовому порядку. Рішенням господарського суду АРК від 11-18.11.04р. у справі №2-23/13864-2004 позовні вимоги ТОВ «Оріон-Тур» були задоволені, податкове повідомлення-рішення визнано недійсним. Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.02.05р. рішення суду першої інстанції змінено, позов задоволено частково, а податкове повідомлення-рішення визнане недійсним в частині визначення штрафних санкцій у сумі 280511,26грн. податковим зобов’язаням, в решті позову відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 23.06.05р. постанова Севастопольського апеляційного господарського суду змінена, у задоволені позову ТОВ «Оріон-Тур» відмовлено. Верховним судом України постанова ВГСУ у справі в порядку касаційного провадження не переглядалась, ухвалою від 08.09.05р. в допуску до провадження за винятковими обставинами касаційної скарги ТОВ «Оріон-Тур» відмовлено.
Відповідно до ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, постановою Вищого господарського суду України від 23.06.05р. у справі №2-23/13864-2004 встановлено правомірність і обґрунтованість податкового повідомлення-рішення №005154/819/23-3/2/3 від 28.09.04р., яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем – штрафна санкція в сумі 280511,26грн.
Суд не погоджується з доводами позивача щодо неправомірності прийняття відповідачем спірного рішення №90 від 06.12.05р., яке прийняте на підставі податкового повідомлення-рішення, що на думку позивача виносилось щодо іншої юридичної особи - МКП «Оріон-Тур», отже ТОВ «Оріон-Тур» не має податкового боргу, а відтак відповідач не мав права приймати рішення про застосування коштів та продажу інших активів позивача в рахунок погашення податкового боргу, який не існує.
Наявність податкового боргу саме у ТОВ «Оріон-Тур» в сумі 280511,26грн. встановлена зазначеною постановою Вищого господарського суду України від 23.06.05р. і не потребує доказуванню в даній справі.
Крім того, згідно статуту ТОВ «Оріон-Тур» утворено шляхом перетворення з Малого колективного підприємства «Оріон-Тур» і є його повним правонаступником. При цьому як свідчать довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ТОВ «Оріон-Тур» і МКП «Оріон-Тур» має один і той же ідентифікаційний код №23441801 і знаходиться за тією ж юридичною адресою.
Оскільки позивач у встановлені строки не сплатив суму податкового зобов’язання Феодосійською МДПІ відповідно до повноважень наданих п.2.3 ст.2, п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181, були здійснені заходи примусового стягнення податкового боргу: направлена перша та друга податкові вимоги №1/65 від 28.07.05р. і №2/66 від 12.09.05р. відповідно. Вказані податкові вимоги були отримані позивачем, узгоджені ним, але суму податкового боргу позивач не сплатив. Позивач намагався погасити податковий борг, про що свідчить наданий ним графік погашення заборгованості по штрафним санкціям, але оскільки цей графік передбачав погашення заборгованості не в повному обсязі Феодосійська МДПІ не узгодила його. Також у виконання погашення податкового боргу за заявою позивача від 27.01.06р. і відповідно до ст.10 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами» позивачем було спрямовано на погашення податкового боргу 3000,00грн. готівки, про що свідчить акт №1 від 27.01.06р. про спрямування готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків.
Повноваження відповідача щодо прийняття спірного рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу прямо передбачене ст.ст.7,10 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Порядок стягнення коштів та продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.02р. №538, відповідно до якої таке стягнення здійснюється виключно на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником (заступником керівника) і скріпленого гербовою печаткою податкового органу за встановленою формою.
Судом не приймаються до уваги посилання позивача на норми Цивільного кодексу України та Конституції України щодо нерушимості права власності, оскільки на податкові відносини норми цивільного законодавства не застосовуються, що прямо передбачено ст.1 ЦК України, а норми Конституції України, на яки посилається позивач, передбачають право приватної власності, що не є тотожним з власністю юридичної особи у формі товариства з обмеженою відповідальністю, яке відповідає за своїми зобов’язаннями всім належним йому майном, а засновники товариства не несуть відповідальності належним їм майном за зобов’язанями товариства з обмеженою відповідальністю.
Таким чином, враховуючи викладене суд не вбачає підстав для визнання недійсним рішення Феодосійської МДПІ №90 від 06.12.05р., оскільки рішення прийняте відповідачем в межах наданих йому законом повноважень, є законним і обґрунтованим.
В частині вимог позивача про визнання недійсним акту опису активів ТОВ «Оріон-Тур» від 12.12.05р. №4 суд провадження у справі закриває на підставі п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України через наступне.
Згідно п.1 ч.1 ст.17, п.1 ч.3 ст.105 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюються на спори фізичних та юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень.
Адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача – суб’єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.
Акт державного чи іншого органу – це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин.
Оскаржуваний акт опису активів ТОВ «Оріон-Тур», що складений податковим керуючим Феодосійської МДПІ, не є актом ненормативного характеру.
Тобто акт опису активів є наслідком прийняття рішення податковим органом про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, яке і є предметом оскарження у даній справі. Отже, провадження у справі в частині визнання недійсним акту №4 опису активів ТОВ «Оріон-Тур, складений податковим керуючим Феодосійської МДПІ 12.12.05р., підлягає закриттю в порядку п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, судом береться до уваги положення абз.1 п.6 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Кодексу Адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З цією конституційною нормою кореспондується ст.9 Кодексу адміністративного судочинства, якою також встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи наведені конституційні положення, беручи до уваги наявні у матеріалах справи докази, суд не вбачає у діях ДПІ у м.Феодосії порушень закону. Спірне рішення винесено відповідачем в межах наданих йому повноважень і відповідно до норм Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та у спосіб, встановлений Законами України «Про державну податкову службу в Україні», «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», є правомірним і обґрунтованим.
При таких обставинах справи суд не знаходить правових підстав для визнання недійсним рішення відповідача від 06.12.05р. №90 про стягнення коштів та продаж інших активів позивача в рахунок погашення його податкового боргу.
Вищевказане є підставою для відмови в даній частини позову ТОВ «Оріон-Тур» в задоволенні позовних вимог, а в частині визнання недійсним акту опису активів позивача провадження у справі підлягає закриттю.
В судовому засіданні 24 липня 2006 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови підписано 31 липня 2006 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7,8,9,11,12,70, 71,86, п.1 ч.1 ст.157, 158–164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. В позові відмовити частково.
2. В частині визнання недійсним акту опису активів ТОВ «Оріон- Тур» від 12.12.05р. №4 Феодосійської міжрайонної податкової інспекції провадження у справі закрити.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст.186 КАС України.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо після подання заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Привалова А.В.