Справа № 2а-252/10

УКРАЇНА

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    08 листопада 2010 року   Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

        головуючої     -  судді   Гудим О.М.

        при секретарі  -  Верхогляд О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в смт Царичанка Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності відповідача та про зобов’язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_1  звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності відповідача та про зобов’язання вчинити дії.

На обгрунтування позовних вимог вказує,   що   відповідно до ст. 1 Закону України № 2195-1 v від 18 листопада 2004 року "Про соціальний захист дітей війни" його визнано дитиною війни,  і  згідно ст. 6 Закону України № 2195-1У від 18 листопада 2004 року "Про соціальний захист дітей війни" з 1 січня 2006 року  йому повинна виплачуватися щомісячна доплата до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках йому така надбавка не  виплачувалась, а з січня 2008 року виплачується лише частково.

П.12 ст. 71 Закону України ?ро державний бюджет України на 2007 рік”, п.41 розділу 2 Закону України ?ро державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих  актів України”, на підставі яких призупинялася виплата встановленої Законом України ?ро соціальний захист дітей війни” доплати до пенсії, втратили чинність, як такі, що є неконституційними (рішення Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року та № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року).

У 2009 та 2010 роках зазначена стаття жодним Законом України не була змінена чи скасована,  отже ст. 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” є діючою.

Положення, викладені у рішенні Конституційного суду України, є обов’язковими для виконання на території всієї України, остаточними та оскарженню не підлягають.  

Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” державні соціальні гарантії дітям війни встановлені цим законом не можуть бути обмежені, або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Згідно з ч.2 ст. 19 та ч.3 ст. 22 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі, в межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією України та Законами України.   При прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

    Вважає, що   відмова у виплаті визначеної Законом доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”, є протиправною і такою, що суперечить Конституції України та законам України.

Розмір доплати до пенсії відповідно до ст. 6 вказаного Закону... становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка відповідно до ст. 28 Закону України "Про  загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі  прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Виходячи з положень Закону України ?ро державний бюджет України на 2007 рік”, ?ро державний бюджет України на 2008 рік...”, ?ро державний бюджет на 2009 рік...”, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить: з 01.01.2007 року – 380 грн., з 01.04.2007 року – 406 грн., з 01.10.2007 року – 411 грн., з 01.01.2008 року – 470 грн., з 01.04.2008 року – 481 грн., з 01.07.2008 року – 482 грн., з 01.10.2008 року – 498 грн., з 01.11.2009 року – 573 грн., з 01.01.2010 року – 695 грн., 01.04.2010 року - 706 грн., з 01.07.2010 року – 709 грн., з 01.10.2010 року – 723 грн., з 01.12.2010 року – 734 грн.

    Вказує, що   відповідно до статей 99, 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про  порушення своїх прав та інтересів.   Його законні права було обмежено шляхом  прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів вищої Законної сили, Законів України,   крім того, про належні йому, як дитині війни,  виплати  його  повідомлено не було,  тому про факт порушення його прав позивачу стало відомо лише після висвітлення даних обставин у засобах масової інформації лише після винесення рішення Конституційного суду України від 09.09.2010 року.

Прохає визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови йому в нарахуванні та виплаті доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, та зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплатити йому, як дитині війни, доплату до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 08 листопада 2010 року (тобто по день винесення рішення судом).

    У судове засідання позивач не з’явився, до суду надійшла заява з проханням розглядати дану справу за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, прохає поновити строк позовної давності.

    Представник відповідача в судове засідання не з’явилася, надіславши до суду заяву з проханням розглядати дану справу у її відсутність, заявлені позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у письмових запереченнях. На обґрунтування невизнання адміністративного позову представник відповідача у письмових запереченнях  посилається на наступні обставини:

-   позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки діючим законодавством (ч.2 ст. 99 КАС України) встановлено шестимісячний строк позовної давності, а позивачем заявлені позовні вимоги за період, який перевищує вказаний строк, що відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог;

-   ч.1 ст. 28 Закону України ?ро загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком встановлено у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Однак, ч.3 тієї ж ст. 28 Закону, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених відповідно до того ж Закону. Саме таке підвищення до пенсії і виплачується позивачу в даній справі з 1 січня 2008 року;

-   Законом України ?ро державний бюджет на 2007 рік” дія ст. 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” була призупинена;

-   Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються законом про Державний бюджет чи рішенням про місцевий бюджет.

24 вересня 2010  року ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області у відкритті провадження в цивільній справі № 2-691/10  за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області про визнання незаконною бездіяльність відповідача та зобов’язання вчинити певні дії відмовлено, в зв’язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, згідно рішення Конституційного Суду України від 09.09.2010 року, опублікованого 01.10.2010 року в Офіційному віснику України № 72 .

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської  області від 08.11.2010  року ОСОБА_1  поновлено строк для звернення до адміністративного суду із позовом до Управління Пенсійного  фонду України у Царичанському районі Дніпропетровської  області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання вчинити певні дії.

    Вивчивши надані сторонами докази, даючи їм оцінку у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі  з наступних підстав.

    Позивачу в даній справі у встановленому законом порядку надано статус дитини війни, що підтверджується копіює паспорта ( а.с.5 ) та посвідченням серії НОМЕР_1 від 23.06.2005 року( а.с.6 ), та позивач є пенсіонером по віку ( а.с.6 ).

    Крім того вказані обставини не оспорюються відповідачем.    

    Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" ( в редакції від 18.11.2004 року, яка набрала чинності 01.01.2006 року), дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

    Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України ?ро загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, а саме – у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Законом  України ?ро державний бюджет на 2007 рік” визначено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, в наступних розмірах: з 1 січня – 380 грн., з 1 квітня – 406 грн., з 1 жовтня – 411 грн.

Відповідно до Закону України ?ро державний бюджет на 2008 рік...” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлено в наступних розмірах: з 1 січня – 470 грн., з 1 липня – 482 грн., з 1 жовтня – 498 грн.

Ст. 54 Закону України ?ро державний бюджет на 2009 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлено в розмірах, що діяли в грудні 2008 року, тобто – 498 грн., а з 1 листопада – 573 грн.

Законом України ?ро встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати” від 20 жовтня 2009 року для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2010 року встановлено прожитковий мінімум – 695 грн., з 1 квітня 2010 року – 706 грн., з 1 жовтня  2010 року – 723 грн.

На думку суду, відповідач – УПФУ в Царичанському районі Дніпропетровської  області, повинно було призначити та виплачувати позивачу в даній справі підвищення до пенсії у розмірі 30 % саме зазначених вище розмірів.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача стосовно того, що відповідно до норм ст. 28 Закону України ?ро загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком, як розрахункова величина, застосовується лише до правовідносин, що регулюються цим Законом, і до такої категорії громадян, як ?іти війни”, не застосовуються. До такого висновку суд приходить з наступних обставин. Нормами ч.1 ст. 28 Закону України ?ро загальнообов’язкове державне  пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, визначеного законом. Положення ч.3 ст. 28 Закону України ?ро загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, на думку суду, не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для обрахування пенсій та доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого в Законі України ?ро загальнообов’язкове державне  пенсійне страхування”.

Проте, дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" була призупинена Законами України № 3235-ІУ від 20.12.2005 року "Про Державний бюджет України на 2006 рік" та № 489-У від 19.12.2006 року "Про Державний бюджет України на 2007 рік", а відповідно до норм ст. 111 Закону України ?ро Державний бюджет України на 2007 рік” підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачувалися особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України ?ро статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Позивач в даній справі не є інвалідом, а тому не нарахування та невиплата позивачу в даній справі відповідачем підвищення до пенсії є правомірним і позивач за період з 01.01.2006 року по 08.09.2007 року бездіяльності відповідача не просить визнати неправомірною.

    Рішенням  же Конституційного Суду України № 6-рп від 9 липня 2007 року (п.12. ст.71) положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо призупинення дії положення ст. 6 Закону України  "Про соціальний захист дітей війни" та  рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих  актів " щодо внесення змін до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнані неконституційними , а рішення Конституційного Суду України, який відповідно до ст. 147  Конституції України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України, є остаточним та обов’язковим до виконання на всій території України та всіма суб’єктами владних повноважень і іншими  посадовими особами.

    Відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону України "Про Конституційний Суд України" якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

    Таким чином, норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" вважаються діючими з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

Однак відповідачем цього зроблено не було, тому суд вважає, що з 09 липня 2007 року бездіяльність УПФУ була неправомірною, а тому за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року позовні вимоги підлягають задоволенню.      

Також, на думку суду, починаючи з 22 травня 2008 року, відповідач повинен був проводити нарахування відповідного підвищення пенсії позивача в даній справі та відповідно проводити виплату цього підвищення. Однак, відповідачем цього зроблено не було, тому суд вважає, що з 22 травня 2008 року бездіяльність УПФУ  була неправомірною, а тому за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року позовні вимоги підлягають задоволенню.

У 2009 та 2010 роках будь-яких обмежень дії ст. 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” не встановлювалося, тому, на думку суду, позовні вимоги за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 1 січня 2010 року по 08 листопада 2010 року (по день розгляду справи судом)  підлягають задоволенню.

Стосовно строків давності суд приходить до наступного висновку.

Дійсно, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи нормами ст. 99 КАС України встановлено шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

У позовній заяві позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, посилається на те, що про порушення своїх прав йому стало відомо лише після висвітлення у ЗМІ рішення Конституційного суду України питання щодо підвідомчості спорів про соціальні виплати особам, яким надано статус дитини війни.

Дійсно, законодавство щодо соціальних виплат особам, яким надано статус дитини війни, досить часто змінювалося, в т.ч. і в частині підвідомчості цих спорів загальним судам чи адміністративним судам. В зв’язку зі зміною підвідомчості спорів, застосуванню підлягає різне процесуальне законодавство, а звідси і різні строки давності для звернення до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

На думку суду, особі, мало обізнаній в юриспруденції, а особам похилого віку особливо, тяжко орієнтуватися в таких питаннях, а тому суд вважає, що строк давності пропущений з поважної причини і підлягає поновленню, а отже захисту підлягають порушені права за весь період.

Крім того, звернення особи до 09 вересня 2010 року до місцевого загального суду з позовною заявою в межах строку, визначеного Цивільним процесуальним кодексом України, яка не була розглянута у зв’язку з ухваленням Конституційним Судом України рішення від 09 вересня 2010 року № 19-рп/2010 у справі за конституційним поданням Верховного суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України ?ро внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами”, є поважною причиною пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до норм п.34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України ?ро державне мито” Пенсійний фонд України та його місцеві органи звільнені від сплати державного мита.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.160 ч.3, 158-163, 167 КАС   України, суд

                                                     П О С Т А Н О В И В:

     Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності відповідача та про зобов’язання вчинити дії, задовольнити в повному обсязі.

    Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської  області по не нарахуванню ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії, як дитині війни, в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року і з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01.01.2010 року по 08 листопада 2010 року.

    Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1, як дитині війни, підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України ?ро загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за період з 09 липня 2007 року по 31 жовтня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року і з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01.01.2010 року по 08 листопада 2010 року.

    Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського Апеляційного адміністративного  суду через Царичанський районний суд, як місцевий адміністративний суд,  шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення або з дня отримання копії постанови.

  Головуюча                                                                                                                    О.М. Гудим