ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 411
ПОСТАНОВА
Іменем України
20.07.2006 | Справа №2-31/6080-2006А |
14 годин 25 хвилин
Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі
судді Привалової А.В.
при секретарі судового засідання Гамаюнової В.С.
за участю представників сторін:
від позивача – Чурсіна Т.В., ю/к довіреність №172 від 22.01.06р.; В’юшина М.В., начальник фін.відділу, дов.№873 від 06.05.06р.; Чуманенкова В.В., головн.бухгалтер, дов.№1076 від 06.07.06р.
від відповідача – Попова С.В., начальник юридичного відділу, довіреність №32 від 27.04.06р.
прокурор АРК – не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом – Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ізумрудний» (96100, АР Крим, Джанкойський район, с.Ізумрудне, вул.Свободна,33)
до відповідача – Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (96100, АР Крим, м.Джанкой, вул.Дзержинського,30)
про спонукання списати безнадійний податковий борг по податку з доходів фізичних осіб у сумі 493104,79грн.
ВСТАНОВИВ:
СВК «Ізумрудний» звернувся до Господарського суду АРК з адміністративним позовом до Джанкойської ОДПІ, у якому просить зобов’язати відповідача списати безнадійний податковий борг по податку з доходів фізичних осіб за 2004 рік, 1 квартал 2005 року в сумі 493104,79грн. як такого, що виник в наслідок форс-мажорних обставин.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неправомірно відмовив у списанні податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб в сумі 493104,79грн., який виник внаслідок неможливості його сплати через форс-мажорні обставини. Вважає, що відмова відповідача не ґрунтується на нормах Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» і порушує право позивача, передбачене п.18.2 ст.18 цього Закону.
21.03.06р. від прокуратури АР Крим надійшло повідомлення №05/1-292вих.06 від 20.03.06р. про намір прокурора вступити у справу у порядку ст.60 КАС України. У судовому засіданні, що відбулося 26.03.06р. прокурор АР Крим вступив у процес в інтересах держави Проти позову заперечує з тих же підстав, що й відповідач.
У судовому засіданні 26.03.06р. позивач клопотанням в порядку ст.137 КАС України змінив суму позову і просить списати заборгованість по податку з доходів фізичних осіб за 2004 рік 1 квартал 2005 року в сумі 513227,70грн. на підставі акта звірки з відповідачем.
У судовому засіданні 12.05.06р. позивач надав доповнення до позову, в якому доповнив підстави позовних вимог без зміни їх за суттю.
У судовому засіданні 26.05.06р. позивач заявою в порядку ст.51 КАС України уточнив свої позовні вимоги. Просить згідно з актом звірки від 16.05.06р. №12/17-1/2/2 зобов’язати відповідача списати безнадійний податковий борг по податку з доходів фізичних осіб в сумі 560116,03грн.
Ухвалою першого заступника голови Господарського суду АРК Ковтун Л.О. від 17.05.06р. змінено склад суду по справі №2-28/6080-2006А. Суддю Альошину С.М., у зв’язку з її хворобою, замінено на суддю Привалову А.В., справі присвоєно номер №2-31/6080-2006А. Згідно акту приймання-передачи справу для розгляду судді Приваловій А.В. передано 13.06.06р.
Ухвалою господарського суду АРК від 14.06.06р. справу №2-31/6080 прийнято до провадження і призначено до розгляду.
Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням наданих раніше змін і доповнень до позову. Вважає, що нормами діючого законодавства на час виникнення спірних правовідносин передбачено право позивача на списання безнадійного податкового боргу, зокрема за 4 квартал 2004 року і 1 квартал 2005 року. З цих підстав просить позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечує з мотивів викладених у відзиві на позов. Просить в позові відмовити, посилаючись на те, що рішенням Джанкойської ОДПІ позивачу був списаний безнадійний податковий борг по податку з доходів фізичних осіб станом на 01.10.04р. в сумі 337588,66грн. Залишок боргу в сумі 52399,40грн. не було списано позивачу у зв’язку із зупиненням дії пп.18.1.2 п.18.2 ст.18 Закону №2181 і зверненням позивача до податкового органу з відповідною заявою про списання вже у 2005 році.
На заяву позивача про уточнення позову і збільшення суми позову відповідач надав заперечення, в яких вказує, що останній акт звірки, на який посилається позивач, не може бути прийнятий до уваги, оскільки відповідно до п.4.6 Порядку списання безнадійного податкового боргу платника податків, затвердженого наказом ДПА України №103 від 14.03.01р.(із змінами), списанню підлягає борг по податку з доходів фізичних осіб, що виник у податкового агента внаслідок обставин непереборної сили, починаючи з відповідного місячного податкового періоду звітного кварталу, у якому такі обставини наступили, і до закінчення відповідного податкового періоду (кварталу). Отже, на думку відповідача, в акт звірки про розрахунки з бюджетом безпідставно включено суму 46885,33грн., яку було нараховано позивачем, але строк сплати якої ще не настав, тому станом на 01.04.05р. (станом на яке проведена звірка) ця сума ще не стала податковою заборгованістю, тому не підлягає списанню.
Представники позивача у судовому засіданні, що відбулося 20.07.06р., погодились з доводами відповідача щодо необґрунтованості включення суми 46885,33грн. до списання податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб і просили прийняти до уваги суду акт звірки №7/17-2/2 від 20.04.06р., яким визначена загальна сума податкового боргу позивача 513227,70грн. за 2004 рік і 1 квартал 2005 року.
В порядку ст.150 КАС України по справі оголошувались перерви у зв’язку з необхідністю надання сторонами додаткових документів по справі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, заслухавши представників сторін: позивача, який наполягає на задоволенні позовних вимог, відповідача, який проти позову заперечує, суд вважає позов підлягаючим задоволенню частково виходячи з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, яким є відповідач, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України і законами України.
Спеціальним законом з питань оподаткування, що установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), у тому числі списання безнадійних податкових боргів, є Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000р. (далі – Закон №2181).
Відповідно до підпункту «г» підпункту 18.2.1 пункту 18.2 ст.18 цього Закону податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) підлягає списанню.
При цьому п.п.18.2.3 ст.18 цього Закону встановлює, що податкові органи здійснюють щоквартальне списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання визначається центральним податковим органом за узгодженням з Міністерством фінансів України.
Наказом ДПА України від 14.03.2001р. №103, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.01.02р. за №16/6304, затверджений Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків (далі – Порядок) у забезпечення практичного виконання провадження пункту 18.2 статті 18 Закону №2181.
Законами України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» №2285-15 від 23.12.2004р. і «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» №2505-15 від 25.03.05р., Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» дію підпункту «г» підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону №2181 зупинено на 2005 рік і 2006 рік.
Рішенням господарського суду м.Києва у справі №25/166 від 05.06.2003р., яке набрало чинності 15 вересня 2003 року, пункт 4.2 вказаного Порядку визнано недійсним.
Наказом ДПА України від 03.11.04р. №629, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.04р. за №1452/10051, у зв’язку з вказаним судовим рішенням внесені відповідні зміни до Порядку.
Таким чином, відповідно до вказаних змін у Порядок передбачені загальний і особливий порядок визначення суми боргу, яка підлягає списанню, залежно від видів податків.
Для списання безнадійного податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб п.4.6 Порядку передбачає особливий порядок його списання. При цьому списанню підлягає податковий борг, який знайшов відображення у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого)на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ) та виник у податкового агента внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), починаючи з відповідного місячного податкового періоду звітного кварталу, в якому такі обставини настали, і до закінчення відповідного податкового періоду (кварталу).
Згідно п.4.1 Порядку визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами податкової служби, здійснюється за даними довідки відповідного контролюючого органу про наявність безнадійного податкового боргу на день його виникнення.
Відповідно до п.2.1 «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.09.03р. №451, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22.10.03р. за №960/8281, передбачено, що за даними форми 1ДФ нарахування та сплата податку з доходів фізичних осіб відображається за результатами діяльності звітного кварталу в цілому, без помісячної розбивки.
Отже пункт 4.6 Порядку про списання безнадійного податкового боргу обмежує граничний строк встановлення податкового боргу, який підлягає списанню, не бюджетним роком (як для інших податків), а починаючи з відповідного місячного податкового періоду звітного кварталу, в якому виникли форс-мажорні обставини, і до закінчення такого кварталу. Отже списання податку з доходів фізичних осіб можливо тільки в межах звітного кварталу зі дня відповідного звітного місяця, в якому виникли форс-мажорні обставини, цього кварталу.
Як вбачається з матеріалів справи у СВК «Ізумрудний» з 3 по 5 квітня 2004 року виникли форс-мажорні обставини – заморозки, яки спричинили загибель та ушкодження сільськогосподарських культур на площах СВК «Ізумрудний». Станом на 10 вересня 2004 року внаслідок сильних дощів з великою кількістю опадів в серпні 2004року на площах СВК «Ізумрудний» трапилось зараження хворобами насаджень винограду Внаслідок вказаних обставин СВК «Ізумрудний» поніс прями убутки та економічний збиток від недобору сільськогосподарської продукції. Дані обставини за висновком Торгово-промислової палати України від 13.05.04р. №1942/05-4 і від 22.12.04р. №6021/05-4 визнані форс-мажорними.
Згідно акту №891/23-1/00233709 від 20.12.05р. про результати планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства перевірки, акту звірки від 20.04.06р. №7/17-2/2 про визначення фактичної заборгованості підприємства перед бюджетом з податку на доходи фізичних осіб по виплачених доходах позивача за період до 01 вересня 2003 року по 1 квартал 2005 року, з яких визначено податковий борг з податку з доходів фізичних осіб, що підлягає списанню за форс-мажорними обставинами, підтвердженими у відповідних звітних кварталах 2004 року висновками ТПП, а саме, за квітень-червень 2004 року (форс-мажор 3-5 квітня 2004року) в сумі 133657,55грн. і за вересень 2004 року (форс-мажор 10 вересня 2004 року) в сумі 52399,40грн.
Інші звітні періоди за 2004 рік(1 , 4 квартали 2004 року) та 1 квартал 2005 року не підтверджені позивачем відповідними висновками Торгово-промислової палати України про наявність у нього в цих звітних податкових періодах форс-мажорних обставин.
Як свідчать матеріали справи позивач звертався до відповідача с заявами від 28.12.04р. №4050 і від 18.03.05р. №675 про списання відповідно до Закону №2181 безнадійного податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб за 2004 рік.
Відповідач листом від 05.04.05р. вих.№845/10/25-005 повідомив, що рішенням №340/24-0/00233709 від 20.12.04р. позивачу списаний прибутковий податок з громадян в сумі 337588,66грн. В інший частині списання безнадійного податкового боргу з цього податку позивачу відмовлено з посиленням на зупинення положень п.«г» пп.18.2.1 п.18.2 ст.18 Закону №2181 Законам України «Про державний бюджет України на 2005 рік».
Таким чином, на підставі наявних у справі доказів і відповідно до вимог п.4.6 вказаного Порядку списанню підлягає податковий борг позивача по податку з доходів фізичних осіб, який виник у звітному 3 кварталі, починаючи з відповідного місячного податкового періоду звітного кварталу, в якому настали форс-мажорні обставини (вересень 2004 року), до закінчення відповідного податкового періоду (3 кварталу) , тобто за вересень місяць 2004 року в сумі 52399,40грн.
Відповідач не оспорює суму податкового боргу – 52399,40грн., наявність форс-мажорних обставин у позивача у 3 кварталі 2004 року, але заперечує проти списання боргу за 1,4 квартали 2004 року, липень серпень 2004 року, та 1 квартал 2005 року з тих підстав, що за звітний період, у якому виникли форс-мажорні обставини (3 квартал 2003 року, 2 квартал 2004 року), позивачу вже списано суму податкового боргу, а сума боргу 513227,70грн. виникла в інших звітних періодах - у 4 кварталі 2003 року, 1, 4 кварталі 2004 року та 1 кварталі 2005 року і не може бути списана на підставі п.4.6 Порядку за тими ж самими форс-мажорними обставинами.
Щодо 3 кварталу 2004 року, в якому виникли форс-мажорні обставини, відповідач зазначає, що відповідно до п.4.6 Порядку списанню підлягає тільки 52399,40грн. за вересень 2004 року, але оскільки позивач звернувся з відповідною заявою до податкового органу тільки 29.12.2004року, коли дію підпункту «г» підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону №2181 зупинено Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік», тому борг в сумі 52399,40грн., на думку відповідача, не може бути списано.
Дійсно, матеріали справи свідчать, що позивач звернувся до податкового органу с заявою (вих.№4050) про списання безнадійного податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб станом на 10 вересня 2004 року 29.12.2004року, коли отримав відповідне заключення Торгово-промислової палати України, і додав до заяви висновок ТПП №6021/05-4 від 22.12.04р. про форс-мажорні обставини.
Але з доводами відповідача про відсутність у позивача права на списання безнадійного податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб в сумі 52399,40грн. за вересень 2004 року не можна погодитись, оскільки позивач заявив про своє право на списання вказаного податкового боргу в період, коли вже діяли зміни до Порядку про списання безнадійного податкового боргу, але закон про зупинення списання податкового боргу ще не діяв (Закон України «Про державний бюджет України на 2005 рік» набрав чинність 01.01.05р.).
Крім того, звернення позивача 4 кварталі 2004 року про списання податкового боргу в сумі 52399,40грн. підлягало задоволенню відповідачем і підлягало списанню у 1 кварталі 2005 року, оскільки суми податкових боргів за 2004 рік є доходом бюджетного 2004 року, а зупинення списання податкових боргів стосується тільки дохідної частини Державного бюджету 2005 року.
Наведене кореспондується з правовою позицією в цьому питанні Міністерства фінансів України, викладеної у листі від 25.03.05р. №31-17300-2-4/1948 на лист Держаної податкової адміністрації України.
З урахуванням зазначених обставин відповідачем необгрунтовано було залишено без задоволення вказану заяву позивача з посиланням на неможливість списання у 2005 році податкового боргу у зв’язку з забороною Законом України «Про державний бюджет України на 2005 рік» податковим органам списувати податкову заборгованість і зупинення цим Законом дії підпункту «г» підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону №2181.
Як свідчать матеріали справи відповідач своїм рішенням №340/24-0/00233709 від 20.12.04р. за заявою позивача списав податковий борг з податку з доходів фізичних осіб в сумі 337586,36грн., що виник внаслідок форс-мажорних обставин за періоди: до 1 вересня 2003 року, 3 квартал 2003 року, 2 квартал 2004 року.
Судом зазначається, що позивачем не надано суду доказів того, що у 4 кварталі 2003 року, 1,4 кварталах 2004 року та 1 кварталі 2005 року у позивача виникали форс-мажорні обставини.
При таких обставинах справи позовні вимоги СВК «Ізумрудний» про зобов’язання відповідача виконати дії по списанню безнадійного податкового боргу в сумі 560116,03грн. по податку з доходів фізичних осіб підлягають задоволенню частково – в сумі 52399,40грн., оскільки дана вимога позивача підтверджена відповідними доказами і ґрунтуються на нормах законодавства. В інший частині позову слід відмовити.
Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь відповідно до задоволених вимог на підставі ч.3 ст.94 КАС України.
В судовому засіданні 20 липня 2006 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови підписано 27 липня 2006 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7,8,9,11,12,70, 71,86,158–163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Позов задовольнити частково.
2.Зобов’язати Джанкойську об’єднану державну податкову інспекцію виконати дії по списанню безнадійного податкового боргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ізумрудний» по податку з доходів фізичних осіб в сумі 52399,40грн.
3. В інший частині позову відмовити.
4.Стягнути з Державного бюджету України на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ізумрудний» (96100, АР Крим, Джанкойський район, с.Ізумрудне, вул.Свободна,33, р/р №26003301360783 у філії Віділення ПІБ у м.Красноперекопськ, МФО 324418, ОКПО 00233709) 0,32грн. державного мита.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст.186 КАС України.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо після подання заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим А.В.Привалова
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Привалова А.В.