ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 312
РІШЕННЯ
Іменем України
24.07.2006 | Справа №2-14/5269-2006 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сиваш», м. Сімферополь
До відповідача Державного підприємства «Укрриба», м. Київ
Про визнання дійсним договору та усунення перешкоди в користуванні майном
Суддя Курапова З.І.
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача – не з’явився
Від відповідача – Горгуль О.А., копія дов. № 3 від 25.05.2006. у справі
Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання дійсним договору № 2 від 01.04.2004. зберігання з правом користування та усунення перешкоди в користуванні майном.
Представник позивача у судові засідання чотири рази не з’явися, ухвали про дні слухання справи надіслані на його юридичну адресу рекомендованим листом.
Розглянув матеріали справи, заслухав доводи представника відповідача, суд -
Встановив :
Позивач свої позовні вимоги пояснює тим, що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору, однак при укладенні договору сторони досягли усіх істотних умов, договір частково виконувався, у зв’язку з чим договір може бути визнаний дійсним судом і цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відповідач позовні вимоги не визнав, просить провадження у справі припинити за мотивами, що рішенням ГС АРК від 24.10.2005. у справі № 2-17\10870 -2005 за позовом ДП «Укрриба» до ТОВ «Сиваш» про розірвання договору № 2 від 01.04.2004., а також по зустрічному позову ТОВ «Сиваш» до ДП «Укрриба» про визнання договору № 2 від 01.04.2004. недійсним відмовлено на підставах, що цій договір є нікчемним і визнання такого правочину судом недійсним не вимагається, тобто з приводу чинності спірного договору вже є раніш прийняте набравши законної сили рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
01.04.2004. Державне підприємство «Укрриба» (Замовник) і ТОВ «Сиваш» (Зберігач) уклали договір зберігання з правом користування № 2, відповідно до якого Замовник передає, а Зберігач приймає на зберігання з правом користування згідно Акту прийому-передачі, нерухоме державне майно, яке знаходиться на балансі ДП «Укрриба», та розташоване за адресою: АР Крим, Нижньогірський район, с. Любимівка (п.1.1. договору).
Актом прийому - передачі в оренду державного майна від 01.04.2004., відповідач передав позивачеві на зберігання з правом користування державне нерухоме майно в кількості 29 гідротехнічних споруд та 1 насосної станції загальної вартістю 2374974 грн. (а. с. 10).
Рішенням Господарського суду АРК від 24.10.2005. у справі № 2-17\10870-05 за позовом ДП «Укрриба до ТОВ «Сиваш» про розірвання договору № 2 від 01.04.2004. та зустрічному позову ТОВ «Сиваш» до ДП «Укрриба» про визнання недійсним договору № 2 від 01.04.2004., встановлено, що у договорі йде річ про користування нерухомим майном, строк договору не визначений, фактичне строк договору перевищує рік, у зв’язку з чим відповідно до ч.2 ст. 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди строком на один рік і більші підлягає нотаріальному засвідченню, дані про нотаріальне посвідчення у договорі відсутні і у відповідності до ч.1 ст.220, ч.2 с. 215 ЦК України у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), визнання такого правочину недійсним судом не вимагається, у зв’язку з чим у позові про розірвання договору та у зустрічному позові про визнання договору недійсним відмовлено.
Таким чином, рішенням суду від 24.10.2005. № 2-17\10870 – 2005, яке набрало законної чинності, встановлено, що укладений договір є недійсний (нікчемний) у силу закону, у зв’язку з відсутністю нотаріального посвідчення договору, тому визнання його недійсним судом не потрібно.
Відповідно до ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Однак, доводи відповідача про необхідність припинення провадження у справі відповідно до п.2 ст. 80 ГПК України за мотивами, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду, який вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, помилкові, тому що зміна хоча б однієї з обставин, або її відсутність надає право заінтересованим особам звернутись до господарського суду з повторним позовом.
Підставою зустрічних позовних вимог у справі № 2-17\10870 про визнання договору недійсним було недотримання умов про обов’язкове нотаріальне засвідчення договору відповідно до ч.1 ст.220 ЦК України.
У цій час позивач звернувся з позовом про визнання договору дійсним на підставі ч.2 ст.220 ЦК України, відповідно до якої, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним, у цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається, у зв’язку з чим спір підлягає розгляду по суті.
Договір зберігання з правом користування № 2 від 01.04.2004. є змішаним договором, який містить елементи договору зберігання і договору оренди.
Відповідно до ч.2 ст.628 ЦК України до відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 944 ЦК України зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю переданою йому на зберігання.
Договір № 2 від 01.04.2004. передбачає право зберігача користування державним майном і ці правовідносини регулюються положеннями про договір оренди.
Відповідно до ст.759, ч.3 ст.760 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди), особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.
Статтею 763 ч.2 ЦК України передбачено, якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк.
Однак, сторонами укладений господарський договір, тому до правовідносин сторін повинні застосовуватися також вимоги Господарського кодексу України та положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна» от 10.04.1992. № 2269-ХП.
Відповідно до ч.1, 6 ст.283, ч.1 ст. 284 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності, до відносин оренди застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, істотними умовами договору оренди є: об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації, порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендного майна та умови його повернення або викупу.
Також відповідно зі ст. 10, 12 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» от 10.04.1992. № 2269-ХП істотними умовами договору оренди є: термін, на який укладається договір оренди, страхування орендарем взятого ним в оренду майна, порядок використання амортизаційних відрахувань, порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об’єкта оренди, обов’язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна, договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов.
Істотні умови договору оренди у часті строку (терміну) укладання, порядку використання амортизаційних відрахувань, страхування орендарем взятого ним в оренду майна, порядок використання амортизаційних відрахувань, порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об’єкта оренди, обов’язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна сторонами не досягнути.
Відповідно до ч.8 ст. 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
Крим того, відповідно до ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», враховуючи значну площу переданого в оренду майна, укладання договору оренди державного майна було можливо виключно з дозволу Фонду державного майна. Такий дозвіл відсутній.
Таким чином, на ч. 2 ст. 220 ЦК України у підтвердження своїх вимог, що сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, не підтверджується матеріалами справи.
Позивачем не надані докази виконання умов договору у частині оплати за користування майном, тому числі виконання рішення Господарського суду від 17.06.2005. у справі № 2-8\8586-2006 про стягнення з ТОВ «Сиваш» на користь ДП «Укрриба» 152611,74 грн. боргу, 1526, 11 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. Також позивач не надав докази, що відповідач ухилявся від нотаріального посвідчення договору.
При таких обставинах, позовні вимоги про визнання договору дійсним і усуненні перешкод у користуванні майном задоволенню не підлягають.
Державне мито та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача.
У судовому засіданні, яке відбулося 24 липня 2006 р. були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.
Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення оформлено та підписано 02серпня 2006 р.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу Україні, суд –
ВИРІШІВ:
1. У позову відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Курапова З.І.