Справа № 2-208/2007 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2007 року Менський районний суд
Чернігівської області в складі:
головуючого - судці Білого В.М.
при секретарі Галенок Н.М.
з участю позивача, представника позивача, відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду місті Мена Чернігівської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, суд
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що за час спільного проживання з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі у них народився син Іван, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сімейні відносини не склались, і у 1992 році шлюб між ними було розірвано. Так як дитина залишилась проживати з відповідачкою, в 2001 році остання звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів. На протязі всього часу позивач надавав матеріальну допомогу на утримання дитини, однак на даний час за рішенням Менського районного суду з нього стягуються аліменти щомісячно більше половини розміру його пенсії, яка є єдиним видом доходу позивача. Позивач являється інвалідом 2-ї групи бойових дій, проживає разом з матір"ю, яка також є інвалідом. В зв"язку з погіршенням стану здоров"я потребує постійного медикоментозного лікування, тому змушений звернутись до суду з позовом про зменшення розміру стягуваних аліментів. Просить суд зменшити розмір аліментів з 1/4 частини всіх доходів до 1/6 частини заробітку.
В судовому засіданні позивач підтримав свій позов, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги не визнала і показала, що вона хвора, перебуває на обліку в онкодиспансері, дитина також часто хворіє, потребує постійного лікування. Тих коштів, що вона отримує, працюючи в Березнянському будинку культури охоронником, не вистачає на проживання та утримання дитини.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до повноліття. В разі відсутності домовленості про способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину та при ухиленні батьків від цього обов'язку, кошти на утримання дітей стягуються з них в судовому порядку.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 є батьком неповнолітньої сина -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1, виданого відділом ЗАГСу Чернігівського міського виконкому 06.08.1992 року.
Відповідно до рішення Менського районного суду відповідач сплачує аліменти на користь ОСОБА_2. на утримання свого неповнолітнього сина в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку.
2
Відповідно до ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення здоров"я когось із них.
Позивач є інвалідом 2-ї групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2, стан його здоров"я погіршився, що підтверджується висновком ЛКК другої міської лікарні м. Чернігова.
Керуючись ст. 192 Сімейного кодексу України, ст.ст. 213,215, 367 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів -задовільнити повністю.
Зменшити розмір аліментів визначених постановою Менського районного суду від 16 листопада 2001 року в розмірі V* частини всіх видів заробітків на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 до 1/6 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його оголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.