2-958/2007p. РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2007 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючої судді Лизенко І.В.,
при секретарі судового засідання Семікіній К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом, посилаючись на те, що 06 жовтня 2006 року близько 20 год. біля її будинку по вул. П. Морозова м. Лисичанська на неї напала собака відповідача, що була без повідка та намордника, повалила її на землю, множинними укусами завдала тілесних ушкоджень: глибокі поранення в області ліктьового суглоба правої руки, кісті лівої руки, в області плечового суглоба лівої руки. У зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями перебувала на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні ЦМЛ ім. Тітова з 09.10.2006р. по 12.11.2006р. На придбання ліків та медичних препаратів нею витрачено 740,58 грн. Відносно відповідача відмовлено у порушенні кримінальної справи постановою дільничного інспектора Лисичанського MB УМВС України в Луганській області від 23.10.2006р., але відповідач притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 154 КУпАП. Крім майнової шкоди у сумі 740,58 грн., їй завдано також моральної шкоди, що виразилася у перенесеному сильному переляку через напад агресивної тварини, у завданих тілесних ушкодженнях, що вимагали тривалого лікування, у зв'язку з чим було порушено її звичний образ життя, була позбавлена можливості спілкуватися з близькими. Моральну шкоду оцінює у 2000 грн., враховуючи характер та ступінь тяжкості завданих тілесних ушкоджень, моральні страждання через перенесений фізичний біль та переляк. Просила суд стягнути з відповідача майнову шкоду у сумі 740,58 грн. та моральну шкоду у сумі 2000 грн., а також судові витрати у справі.
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, дав пояснення аналогічні викладеним у позові.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, підтримав пояснення позивача.
Відповідач у судовому засіданні позов визнав частково та пояснив, що 06 жовтня 2006 року належна йому собака відірвалася від прив'язі та вибігла з двору, він побіг за нею. Через деякий час почув крики, підійшовши, побачив, що собака напала на сусідку. Він собаку відтягнув. Визнає, що собака, яка напала на позивача, належить йому. Визнає, що внаслідок неналежного утримання собаки позивачці завдано тілесних ушкоджень, які перелічені у позові. Визнає, що внаслідок нападу собаки позивачці завдано моральної шкоди. Не згоден з розміром майнової та моральної шкоди, вважає його завеликим. Був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 154 ч.2 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 51 грн.
Судом досліджені наступні докази: квитанції про сплату позивачем судових витрат, копія постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 23.10.2006р., довідка про призначені медикаменти, довідки про розмір витрат на правову допомогу, довідка про визначення породи собаки, копія посвідчення судді експерта, фотокартки, оригінал медичної картки стаціонарного хворого від 09.10.2006р., матеріал про відмову у порушенні кримінальної справи №4462.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково.
2
Судом встановлені такі факти та відповідні правовідносини.
06 жовтня 2006 року близько 20 год. біля будинкуАДРЕСА_1 м. Лисичанська на позивача напала собака відповідача на ім'я «Зевс», що була без повідка та намордника, повалила її на землю, множинними укусами завдала тілесних ушкоджень: глибокі поранення в області ліктьового суглоба правої руки, кісті лівої руки, в області плечового суглоба лівої руки. У зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями перебувала на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні ЦМЛ ім. Тітова з 09.10.2006р. по 12.11.2006р., що не заперечується сторонами.
Собака на ім'я «Зевс» належить відповідачу, невідомого походження, має схожість з породою «американський стафоршир-тер'єр» та породою «стафорширський бультер'єр», що підтверджується довідкою (а.с.21) та не заперечується сторонами.
Внаслідок нападу собаки на позивачку, їй завдано моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача.
Позовні вимоги про відшкодування майнової шкоди задоволенню не підлягають за необґрунтованістю.
Задовольняючи позов частково, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1, 2, ч.5 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Хоча відповідно до довідки (а.с.21) собака на ім'я «Зевс» невідомого походження, але має ознаки порід «американський стафоршир-тер'єр» та «стафорширський бультер'єр», що є породами бійцівських собак, тому є джерелом підвищеної небезпеки.
Згідно з п.п.3 «в», 4 Правил тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах Української РСР, затверджених Міністерством житлово-комунального господарства УРСР, Міністерством охорони здоров'я УРСР від 17.06.1980 року, дозволяється тримання собак у населених пунктах - у вільному вигулі на ізольованій, добре огородженій території (в ізольованому приміщенні), на прив'язі або без неї; без повідків і намордників дозволяється тримати: собак при отарах і гуртах тварин, при оперативному використанні спеціальними організаціями, собак спеціального призначення, а також собак під час муштри, на полюванні, на учбово-дресирувальних майданах.
В порушення вимог даних Правил собака відповідача знаходилася без повідка та намордника на території населеного пункту.
Відповідно до ч.1, 2 п.1, 3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка, зокрема, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
Таким чином, внаслідок нападу собаки, що є джерелом підвищеної небезпеки, позивачці завдано моральної шкоди, що виразилася у перенесеному сильному переляку через напад агресивної тварини, у завданих тілесних ушкодженнях, що вимагали тривалого лікування, у зв'язку з чим було порушено її звичний образ життя, була позбавлена можливості спілкуватися з близькими.
3
Залежно від характеру правопорушення, характеру тілесних ушкоджень позивачки, тривалості лікування, глибини душевних страждань позивачки, враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд вважає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди складає 700 грн., тому позовні вимоги позивача у цій частині підлягають задоволенню частково.
Згідно з ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Позивачкою не надано доказів на підтвердження придбання нею ліків та медичних препаратів на суму 740,58 грн., тому у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.
Згідно зі ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам у сумі 110,09 грн. понесені позивачем судові витрати, що підтверджуються квитанціями (а.с.1), довідками про витрати на правову допомогу (а.с.7,20).
Керуючись ст. ст. 10, 11,212-215,218 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 700 (сімсот) гривень, а також судові витрати у сумі ПО (сто десять) гривень 09 копійок, в іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання до Лисичанського міського суду заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня його проголошення або подання апеляційної скарги у той самий строк. Апеляційна скарга подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Лисичанського міського суду Луганської області.