Справа №2-1075 2007 p.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

10 квітня 2007 року Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі головуючого - судді Зубенко Т.І.

при секретарі - Позовій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2до виконавчого комітету Комінтернівської районної ради м. Харкова про визнання права власності на самовільно перебудовані квартири,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду з позовом до РВК Комінтернівського району м. Харкова про визнання права власності на самовільно перебудовані квартири, в якій зазначають, що вони, перебуваючи в зареєстрованому шлюбі, 06.08.1998 року за договором купівлі-продажу придбали 2-х кімнатну ізольовану квартиру, яка розташована за адресою: м. АДРЕСА_1, право власності на яку оформлено на ОСОБА_1. 16.03.2006 року за договором купівлі-продажу вони придбали 3-х кімнатну квартиру, яка розташована за адресою: м. АДРЕСА_2, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_2. Обидві квартири розташовані одна поряд з іншою. Після оформлення договору купівлі-продажу квартири № АДРЕСА_2, з метою поліпшення своїх побутових умов, вони об"єднали обидві квартири в єдине ціле, після чого звернулись до ПГТ „Баранов і К", яке видало висновок, що виконані ними перебудови не суперечать діючим будівельним нормам. Комінтернівський РВ МНС України в Харківській області та санепідемстанція Комінтернівського району м. Харкова не заперечують проти збереження квартир після перебудови. РВК Комінтернівського району м. Харкова надав дозвіл на збереження перебудованих квартир.

У судовому засіданні представник позивачів надала уточнену позовну заяву, в якій позивачі просять визнати за ними право власності на самовільні переобладнання в кв. № 19 та кв. № АДРЕСА_2, а саме: житлової кімнати 3, площею 17,1 кв.м.; кухні літ. 2, площею 9,5 кв.м.; ванної кімнати № 5, площею 4,7 кв.м.; туалету 6, площею 2,0 кв.м.; вбудовані шафи, площею 0,5 кв.м. та підтримала уточнені позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти позову.

Суд, заслухавши представника позивачів, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2. підлягають задоволенню.

2

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири № АДРЕСА_1на підставі договору купівлі-продажу квартири від 06.08.1998 року, засвідченого 06.08.1998 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, реєстровий № 927 та в КП „Харківське міське бюро технічної інвентаризації-" 07.08.1998 року, реєстраційний № П-3-3305.

ОСОБА_2. є власником квартири № АДРЕСА_2на підставі договору купівлі-продажу квартири від

16.03.2006    року, засвідченного приватним нотаріусом Харківського міського

нотаріального округу, реєстровий № 712 та зареєстроване в КП „Харківське

міське бюро технічної інвентарізації" за № 14159863 від 29.03.2006 року.

З технічного паспорту на квартиру № АДРЕСА_1від 21.12.1993 року вбачається, що зазначена квартира належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1.

З технічного паспорту на квартиру № АДРЕСА_2від 29.03.2006 року вбачається, що зазначена квартира належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2.

Відповідно до технічного паспорту на квартиру № АДРЕСА_1від 16.01.2007 року, квартири № 19 та № АДРЕСА_2самовільно об"єднанні та переплановані.

Як вбачається з технічного висновку ПГТ „Баранов і К", виданого

22.01.2007    року, позивачами були створені наступні переобладнання в кв. №

19      АДРЕСА_1: розібрані не несучі перегорожі в житловій кімнаті № 3, закладена ненесуча перегорожа з пристрієм двері; у займанній в теперішній час кухні розібрані ванна та туалет, а також перегорожа з коридору до колишньої кухні, виконана ненесуча перегорожа з дверьми, яка відділяє кухню від міст загального користування, зроблено облаштування кухні, площею 9,5 кв.м.. У квартирі №

20      АДРЕСА_1 виконані наступні переобладнання: замість колишньої кухні установлена ванна з приладом водонагрівання, розібрана ненесуча перегорожа санвузла (ванної та туалета), на їх місті улаштований туалет та вбудовані шафи, у ненесучій перегорожі виконана арка з пристроєм сталевих стояків та прогона, закладений двірний отвір входу до колишньої квартири № 20. Виконані переобладнання приміщень не протирічать діючим будівельним нормам, наявних деформацій не мають, знаходяться у задовільному технічному стані і придатні до подальшої експлуатації.

Як вбачається з матеріалів справи, Комінтернівській РВ МНС України в Харківській області та санітарно-епідеміологічна служба району не заперечують проти перепланування квартир № 19 та № 20 в житловому АДРЕСА_1 з об"єднанням їх в одну та збереження перепланованих квартир.

3

Рішенням РВК Комінтернівського району м. Харкова від 20.03.2007 року за № 72-4 наданий дозвіл на збереження самовільно перепланованих квартир №№ 19, АДРЕСА_2.

Відповідно до ч. 2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

За таких обставин, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2., визнав за ними право власності на самочинні перебудови в кв. № 19 та кв. № 20 АДРЕСА_1: житлова кімната 3, кухня літ. 2, ванна кімната № 5, туалет 6, вбудовані шафи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст. 382, 383 ЦК України суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2задовольнити.

Визнати за Сарадян Ашотом Семеновичем та ОСОБА_2 право власності на самочинні переобладнання в кв. № 19 та в кв. № 20 АДРЕСА_1: житлову кімнату 3, площею 17,1 кв.м.; кухню літ. 2, площею 9,5 кв.м.; ванну № 5, площею 4,7 кв.м.; туалет 6, площею 2,0 кв.м., вбудовані шафи, площею 0,5 кв.м.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.