Перша інстанція
Код суду 2702
Справа № 2а-56/2010
Категорія 36
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2010 року Гагарінський районний суд м. Севастополя в складі:
головуючого-судді – Завгородньої Л.М.,
при секретарі - Єфановій І.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі, управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі в м. Севастополі, про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченого підвищення до пенсії за 2006-2008 р.р.,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченого підвищення до пенсії за 2006-2008 р.р., мотивуючи вимоги тим, що має статус «дитина війни», в зв’язку з чим має отримувати підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком, але це підвищення у 2006-2008 р.р. або не сплачувалося зовсім, або сплачувалося лише частково. На підставі наведеного, позивач просить зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити підвищення до пенсії, за 2006-2008 р.р., в сумі 4059,93 грн., а також просить суд поновити пропущений строк для звернення до адміністративного суду.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, надав судові заяву про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позовних вимог у повному обсязі наполягає.
Представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі в судове засідання не з’явився, причини нез’явлення судові не відомі.
Представник УПФУ в Гагарінському районі в м. Севастополі надав судові заяву про розгляд справи за його відсутності, а також заперечення, відповідно до яких, просить відмовити у позові.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін, на підставі доказів, наявних у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не досяг на момент закінчення 2-ої світової війни (02 вересня 1945 року) 18 років, тобто має статус «дитини війни», тому має право користуватися пільгами, передбаченими ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року.
Відповідно до статті 6 зазначеного Закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком. Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 22 Конституції України, проголошує, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до діючих законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Частиною1 статті 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному законом.
Закони України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року та «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006 року неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року. Втім, оскільки до 19 січня 2006 року дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено, а пізніше Кабінет Міністрів України так і не визначив порядку виплати 30 відсотків підвищення до пенсії дітям війни й ці пільги фактично запроваджені не було, тобто відповідач, не нараховуючи та не виплачуючи підвищення до пенсії, передбачене статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», прав та законних інтересів позивача не порушив.
В 2007 році дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена статтею 111 Закону України від 19.12.2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, відповідач з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року повинен був нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, оскільки з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» указана правова норма втратила чинність і застосуванню не підлягає.
Підстави для підвищення пенсії та стягнення заборгованості за період з січня по 01.01.2007 року по 09.07.2007 року судом не вбачається.
Аналіз норм ст.58 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", п.15 Положення "Про Пенсійний фонд України", ст.ст.21,22,87 Бюджетного кодексу України дають можливість зробити висновок про те, що обов"язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", позивачу (який має статус дитини війни) - покладено на відповідні територіальні управління Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача.
Відсутність коштів не може бути перешкодою для виплати доплати до пенсії позивачу, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст.46 Конституції України та ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Так, реалізація особою права, яке пов’язане з отриманням бюджетних коштів, котра базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань судом не приймається до уваги.
Підстави для підвищення пенсії та стягнення заборгованості за період з січня по 22 травня 2008 року були відсутні.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп визнано неконституційними норми відповідних статей Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", в тому числі п.41 Розділу ІІ зазначеного Закону.
Отже, з 22.05.2008 року норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", які визнані неконституційними, втратили чинність, а дію ст.6 Закону України №2195-ІV відновлено.
Таким чином, з цього періоду такій категорії осіб як "діти війни" у 2008 році поновлено право на отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, з підвищенням на 30 відсотків пенсії за віком. Після прийняття рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачу у розмірах, передбачених Законом.
Що стосується вимоги позивача поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушеного права, суд виходить з наступного, відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає та виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком із нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Керуючись ст. 159-163, 104-105, 161, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Конституцією України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов - задовольнити частково .
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі в м. Севастополі здійснити перерахунок підвищення до пенсії ОСОБА_1 за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно зі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період, та забезпечити виплату підвищення.
Судові витрати у справі віднести за рахунок держави.
В іншій частині позову – відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення терміну подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційне оскарження не було подане.
Постанова виготовлена власноручно, в нарадчій кімнаті.
Суддя Гагарінського районного
суду м. Севастополя Л. М. Завгородня