Перша    інстанція

Код   суду   2702

Справа  № 2а-96/2010

Категорія  36

   ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

16  червня  2010  року  Гагарінський    районний   суд  м. Севастополя  в  складі:

головуючого-судді – Завгородньої   Л.М.,

при  секретарі -   Єфановій  І.В.,

розглянувши   в   відкритому  судовому  засіданні    справу за  адміністративним  позовом  ОСОБА_1   до  управління  Пенсійного  фонду України   в  Гагарінському  районі  в м. Севастополі   про   зобов’язання  нарахувати  та  виплатити   недоплачене  підвищення   до  пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач  ОСОБА_1    звернулася   до  суду  з позовом  до  відповідача про  зобов’язання  нарахувати  та  виплатити   недоплачене  підвищення   до  пенсії,  мотивуючи  тим, що  має статус «дитини  війни»,  а  тому  має  право  на  отримання підвищення  до пенсії  в сумі  30 %  від  мінімальної  пенсії  за віком,  щомісячно,   враховуючи,   що  зазначене  підвищення    не   сплачувалося   їй, просить  зобов’язати   відповідача   нараховувати    і  виплачувати  підвищення  до  пенсії  в  розмірі  30  % мінімальної   пенсії  за віком,  починаючи   з 09.07.2007   року.

В судове  засідання  позивач  ОСОБА_1   не з’явилася,  про час та дату судового  засідання  сповіщена належним  чином,   надала  судові заяву про  розгляд   справи  за  її відсутності, позовні вимоги   підтримує  у повному  обсязі.

Представник   відповідача   управління Пенсійного  фонду   України  в Гагарінському районі  в  м. Севастополі   в судове засідання   не з’явився,  про час та дату  судового  засідання  сповіщений  належним  чином,  надав  судові  заяву  про розгляд справи  за його  відсутності, зазначив,  що позивач  має право на отримання  підвищення до пенсії як «дитина війни»,  якщо  позов  не є повторним.

Суд  вважає     можливим  розглянути  справу   за відсутності    сторін,  на підставі  доказів, наявних  у справі.

Дослідивши  матеріали  справи, суд  вважає позов   таким, що  підлягає   частковому задоволенню.

Судом   встановлено,  що  ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,   не досягла  на  момент  закінчення 2-ої світової    війни (02  вересня   1945 року)  18  років, тобто  має  статус «дитини   війни», тому  має   право  користуватися   пільгами, передбаченими   ЗУ «Про  соціальний    захист    дітей війни»   від  18.11.2004 року.

Відповідно   до  статті  6   зазначеного   Закону, дітям   війни    пенсії  або    щомісячне  довічне    грошове  утримання  чи  державна  соціальна   допомога, що   виплачується   замість  пенсії, підвищуються на  30 % мінімальної  пенсії  за   віком.  Згідно  ч. 2 ст. 3 Закону  України «Про   соціальний   захист  дітей   війни»  соціальні   гарантії  дітям  війни, встановлені    цим   Законом, не можуть бути   обмежені  або  скасовані   іншими  нормативно-правовими    актами.

Стаття  22  Конституції   України,   проголошує, що    конституційні   права  і  свободи   гарантуються   і  не  можуть  бути  скасовані. При   прийнятті нових  законів    або  внесенні   змін   до  діючих  законів не допускається  звуження   змісту   та  обсягу   існуючих прав  і  свобод.

Частиною1 статті  28 ЗУ «Про   загальнообов’язкове   державне  пенсійне   страхування», мінімальний   розмір   пенсії   за  віком    за наявності  у  чоловіків 25,  у  жінок – 20  років   страхового    стажу   встановлюється  у  розмірі   прожиткового  мінімуму   для    осіб,  які  втратили   працездатність,  визначеному   законом.

Закони   України   «Про Державний бюджет  України  на   2006 рік»   від 20.12.2005 року   та «Про  внесення    змін   до Закону  України «Про  Державний  бюджет України на 2006  рік»   від 19.01.2006 року    неконституційними   не   визнані  та діяли   протягом   2006 року. Втім,    оскільки   до 19 січня 2006 року   дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист   дітей війни»   було  зупинено,  а пізніше   Кабінет Міністрів України   так  і   не визначив   порядку     виплати   30 відсотків   підвищення  до пенсії   дітям   війни   й  ці пільги   фактично запроваджені   не   було,  тобто    відповідач,   не нараховуючи  та  не   виплачуючи   підвищення   до  пенсії,   передбачене   статтею    6 Закону України «Про  соціальний   захист   дітей  війни»,  прав  та законних  інтересів   позивача   не   порушив.

В   2007 році   дія статті  6 Закону України «Про соціальний захист   дітей війни»   була   зупинена   статтею  111 Закону   України   від  19.12.2006 року «Про  Державний   бюджет України  на 2007 рік». Рішенням  Конституційного Суду  України   від 09.07.2007 року  № 6-рп/2007  визнані  неконституційними    положення  пункту  12 статті 71 Закону України «Про  Державний   бюджет України  на 2007 рік»   щодо зупинення дії   статті 6 Закону України «Про  соціальний захист   дітей   війни».  Відповідно  до   частини  2   статті 152   Конституції України  закони,  інші   правові    акти   або їх   окремі  положення, що визнані неконституційними,    втрачають    чинність  з  дня  ухвалення  Конституційним   Судом України  рішення   про  їх  неконституційність.  

Таким  чином, відповідач   з   09 липня 2007 року   по 31 грудня 2007 року   повинен    був   нарахувати  та виплатити    позивачу  підвищення до пенсії  в  розмірі  30 відсотків   мінімальної   пенсії  за віком, оскільки  з дня  ухвалення  Конституційним Судом  України  рішення   щодо    неконституційності   пункту 12 статті  71 Закону України «Про  Державний   бюджет України на 2007 рік»    указана   правова   норма  втратила    чинність   і  застосуванню  не  підлягає.

Відповідно   до  ЗУ «Про  державний  бюджет  України  на  2007 рік»   встановлено  прожитковий  мінімум  для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня — 380 гривень, з 1 квітня — 406 гривень, з 1 жовтня — 411 гривень. Для   визначення    мінімального   розміру  пенсії за  віком відповідно до  абзацу  першого  частини    першої  статті 28 ЗУ «Про   загальнообов’язкове   державне  пенсійне   страхування»   з 1   квітня  та  1   жовтня 2007 року    застосовується  прожитковий  мінімум для   осіб,  які  втратили працездатність, збільшений   на   1  відсоток.

    Виходячи  з  цього,  на користь позивача  підлягає  стягненню  підвищення  до  пенсії  в  сумі: ((406*3+(411+411*1%)*3)*30%)=738,99  грн., за період  з 09.07.2007 року  по  31.12.2007 року.

Аналіз норм ст.58 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", п.15 Положення "Про Пенсійний фонд України", ст.ст.21,22,87 Бюджетного кодексу України дають можливість зробити висновок про те, що обов"язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", позивачу (який має статус дитини війни) - покладено на відповідні територіальні управління Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача.

    Відсутність коштів не може бути перешкодою для виплати доплати до пенсії позивачу, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання своїх зобов"язань, які встановлені ст.46 Конституції України та ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Так, реалізація особою права, яке пов"язане  з отриманням бюджетних коштів, котра базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов"язань судом не приймається до уваги.

Підстави для підвищення пенсії та стягнення заборгованості за період з січня по 22 травня 2008 року були відсутні.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп визнано неконституційними норми відповідних статей Закону України "Про Державний бюджет України на  2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", в тому числі п.41 Розділу ІІ зазначеного Закону.

Отже, з 22.05.2008 року норми Закону України "Про Державний бюджет України на  2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", які визнані неконституційними, втратили чинність, а дію ст.6 Закону України №2195-ІV відновлено.

Таким чином, з цього періоду такій категорії осіб як "діти війни" у 2008 році поновлено право на отримання пенсії або  щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, з підвищенням на 30 відсотків пенсії за віком. Після прийняття рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачу у розмірах, передбачених Законом.

Розмір надбавки з 22 по 31 травня, що був виплачений позивачу, склав: 48,1 : 31 х 10  =15,52 грн.

Підвищення до пенсії мало складати:

У травні  - (481 грн. х 30%): 31 х 10 = 46,55грн.

481 х 30%=144,3грн.(червень 2008 року);

482 х 30%=144,6 грн. у місяць (липень,серпень,вересень 2008 року);

498 х 30%=149,4 грн. у місяць (жовтень,листопад,грудень 2008 року).

Різниця між надбавкою до пенсії, що мала бути виплачена , та отриманою сумою надбавки позивача складає за період з 22 травня по грудень 2008 року : (46,55 + 144,3 + 144,6 х 3 + 149,4 х 3) -  (15,52 +  48,1 + 48,2 х 3 + 49,8 х 3) =   1072,85грн. - 357,62 грн.=715,23 грн.

Оскільки у 2009 році до часу прийняття рішення положення ст.6 Закону  України «Про соціальний захист дітей війни»мають законну силу та не були змінені чи призупинені, тому з 01.01.2009   по    31.12.2009  року позивач має право на отримання пенсії або  щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, з підвищенням на 30 відсотків  мінімальної пенсії за віком.

На  2009  рік  встановлено   прожитковий  мінімум   на  одну  особу    та для   тих, хто   відноситься      до  основних   соціальних    і  демографічних      груп  населення, в  розмірах,   що діяли   у  грудні   2008 року,  що  передбачено  ст.  54 ЗУ «Про  Державний бюджет  України  на 2009 рік»,  тобто  в розмірі  498   грн.

Зі змісту   позову  встановлено, що  позивачу  за  період  з 01.01.2009 р.  по   31.12.2009 р.  виплачувалась  надбавка  до  пенсії  в  розмірі  10 відсотків,  тобто  позивач  всього  отримав за  цей  період  (12*49,8) 597,6  грн.

Підвищення   до  пенсії  мало   складати:  30% *498=149,4 грн.  у  місяць.   Різниця   між    надбавкою  до    пенсії, що мала    бути  виплачена, та   отриманою   сумою надбавки   позивача    складає  за період   з  01.01.2009 по  31.12.2009 р.  складає: 149,4*12-597,6=1195,2  грн.

Згідно  до ЗУ  «Про  Державний  бюджет  України  на   2010 рік»,     прожитковий   мінімум   для  осіб, які   втратили  працездатність,  з   01.01.2010  року -  695   грн.,  з  01.04.2010 року -  706  грн.,  з  01.07. 2010 року – 709  грн., з 01.10.2010 р. – 723 грн., з  01.12.2010 р. -  734 грн.

Враховуючи   це,    відповідач  повинен   був  нараховувати  та  виплачувати   позивачу  з  01.01.2010  р.  по    16.06.2010 р. – 1162,06 грн.,   виходячи  з  розрахунку:

(695*3)*30% + (706*2*30%.)+112,96 = 1162,06  грн.

В  іншій   частині   позову   суд вважає   за  необхідне  відмовити,  так  як відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.  Зі змісту наведеної правової норми видно, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому. Таким чином, адміністративний суд не може розглядати вимоги щодо зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчиняти дії у майбутньому у зв’язку із вірогідним настанням певних наслідків, оскільки у суду на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій.

Керуючись   ст.  159-163, 104-105, 161, 181 Кодексу   адміністративного  судочинства України, Законом  України «Про   соціальний   захист   дітей   війни», Конституцією  України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов  -   задовольнити частково .

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Гагарінському  районі  в м. Севастополі   нарахувати та виплатити  недоплачене   підвищення до пенсії  на  користь   ОСОБА_1    за  період  з  09.07.2007 року по   31.12.2007 року в  сумі  738,99  грн.,  за  період   з  22.05.2008 року  по   31.12.2008 року  в сумі  715,23  грн.,за  період   з  01.01.2009 року  по  31.12.2009 року  в сумі 1195,2  грн., за період   з 01.01.2010 року  по  16.06.2010 року  в сумі 1162,06   грн.

В   іншій    частині   позову – відмовити.

Судові   витрати  у справі  віднести  за  рахунок   держави.

 Постанова  суду  може   бути  оскаржена  в 10-денний строк  з дня  проголошення  постанови.  Апеляційна   скарга    на  постанову  подається  протягом   20 днів  після     подання    заяви    про  апеляційне  оскарження.

Постанова   набирає  законної  сили   після     закінчення   терміну    подачі   заяви   про    апеляційне    оскарження,  якщо   апеляційне  оскарження   не  було   подане.

Постанова  виготовлена   власноручно, в нарадчій   кімнаті.

Суддя  Гагарінського  районного  

 суду   м. Севастополя                                                                                                        Л. М. Завгородня