Справа № 1- 138/10                              

                                                                  В И Р О К

                                                                   Іменем        України

  28 жовтня 2010 року

             Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:

      головуючого судді Гажі О.П.

              при секретарі Шведовій Я.О.

              з участю: прокурора Юрочкіної Н.В.

      захисника  ОСОБА_1

      потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника  потерпілих – адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса справу про обвинувачення: ОСОБА_5,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, за спеціальністю водія, не працюючого, не військовозобов'язаного за віком, одруженого,  неповнолітніх дітей на утриманні не має, проживаючого в АДРЕСА_1,  раніше не судимого, в скоєні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, -

                    В С Т А Н О В И В :

    27 січня 2010 року, близько 21 години, в м. Нова Одеса Миколаївської області по вул. Леніна, на автодорозі Р-06 «Ульянівка – Миколаїв», водій ОСОБА_5 керував технічно справним автомобілем «ДАФ 95.480 ХF», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, з напівпричепом «CHEREАU С38», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_4, рухався в темну пору доби, з ближнім світлом фар, по дорозі вкритою ожеледицею, в напрямку з м. Миколаєва в бік м. Вознесенськ.

    В цей же час, на цій же дорозі, попереду у водія ОСОБА_5 в зустрічному  напрямку, рухався з ближнім світлом фар технічно справний автомобіль «ВАЗ-2101», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, який буксирував причеп «Краз 8188», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, в якому була завантажена корова.

    В подальшому водій ОСОБА_5, в порушення вимог п.12.1 ПДР України, не врахував дорожню обстановку, стан дорожнього покриття та тип транспортного засобу, яким керував, а також особливості вантажу, що перевозив, не вибрав безпечну швидкість руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, хоча мав таку можливість і, рухаючись на спуск, не впорався з керуванням автомобіля, а з метою зменшення швидкості його руху, натиснув на педаль приводу гальм, внаслідок чого автомобіль на слизькій дорозі розвернуло та винесло на смугу зустрічного руху, де навпроти будівлі №161 А, відбулося зіткнення з рухаючимся в зустрічному напрямку автомобілем «ВАЗ 2101», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2

    Внаслідок цієї ДТП, в процесі зіткнення, водій автомобіля «ВАЗ 2101» ОСОБА_2 отримав небезпечні для життя тяжкі тілесні пошкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з переломом основи черепа, локальної епідуральної гематоми, забій головного мозку, забійно-рвану рану та крововилив в області лобу зліва, закритого перелому середньої третини лівого стегна із зміщенням уламків, а пасажир цього ж автомобіля ОСОБА_3 отримав середньої тяжкості тілесні пошкодження, за ознаками тривалого розладу здоровґя у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, забійної рани обличчя, закритої травми грудної клітини з переломом ребер справа, правостороннім пневмотораксом та підшкірною емфіземою справа, закритого оскольчатого перелому вертлюжної впадини зліва з розходженням кісткових уламків та порушенням цілісності тазового кільця.  

        З отриманими тілесними пошкодженнями потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 тривалий час знаходились на стаціонарному лікування в медичних закладах міністерства охорони здоровґя.

    Прокурором Новоодеського району предґявлено цивільні позови до ОСОБА_5 про стягнення  з нього на користь держави в особі фінансового управління Новоодеської райдержадміністрації  1272,47 грн. на відшкодування шкоди за час стаціонарного лікування потерпілих в Новоодеській ЦРЛ та стягнення 7637,86 грн. на користь держави в особі Миколаївського міського відділу охорони здоровґя на відшкодування шкоди за час стаціонарного лікування потерпілих в Миколаївській міській лікарні №3.

      Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пред’явив цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_5 про відшкодування 21971,97 грн. матеріальної та 30000 грн. моральної шкоди.

    Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пред’явив цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_5 про відшкодування 35800 грн. матеріальної та 30000 грн. моральної шкоди.

    Допитаний в якості підсудного ОСОБА_5 в судовому засіданні повністю визнав себе винним у скоєні інкримінованого йому в провину злочині, передбаченого  ст.286 ч.2 КК України. Цивільні  позови прокурора визнав повністю, а цивільні позови потерпілих визнав частково.

     По суті пред’явленого обвинувачення підсудний в судовому засіданні пояснив і  визнав факт скоєння ним, 27.01.2010 року, близько 21 години, наїзду своїм автомобілем на автомобіль “ВАЗ 2101” під керуванням водія ОСОБА_2, що рухався попереду в зустрічному напрямку, на автодорозі Р-06 «Ульянівка – Миколаїв». по вул. Леніна в м. Нова Одеса, в районі розташування будинку №161 А. Свої дії пояснив тим, що рухаючись в даному місці дороги на спуск побачив ожеледь на дорозі, натиснув на гальма, внаслідок чого його автомобіль розвернуло і винесло на зустрічну смугу руху, де відбулося зіткнення з рухаючимся назустріч легковим автомобілем «ВАЗ 2101». Зазначив, що все відбулося дуже швидко, що він не встиг і, нічого не зміг зробити, щоб уникнути цього зіткнення. В скоєному щиро кається, шкодує про те, що відбулося, просить суд не позбавляти його волі. Цивільні позови прокурора на відшкодування витрат на лікування потерпілих визнає повністю, а цивільні позови потерпілих визнав частково, зазначивши, що ніде  не працює, має скрутне матеріальне становище, попередньо відшкодував шкоду за ремонт автомобіля, яким керував, а тому не має таких грошей, які просять потерпілі на відшкодування завданої їм шкоди.     Крім повного визнання підсудним своєї вини та його признательних показань про обставини скоєння цієї дорожньо-транспортної пригоди, вина підсудного в інкримінованому йому в провину злочині, передбаченому ст.286 ч.2 КК України  повністю доведена в судовому засіданні дослідженими доказами і підтверджується  показаннями потерпілих,  висновками експертиз, протоколами слідчих дій та  документами справи.

Так, потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 27.01.2010 року, близько 21 години, в м. Нова Одеса, по вул. Леніна, він рухався на автомобілі «ВАЗ 2101» в напрямку м. Миколаєва і буксирував легковий причеп з завантаженою коровою. Зазначив, що в нього в автомобілі перебував пасажир ОСОБА_3, який сидів спереду на пасажирському сидінні. Проїжджаючи по вул. Леніна,  неподалік будинку ДАІ, побачив як в метрах 7-10 від нього почало заносити на його смугу руху, рухаючийся йому на зустріч вантажний автомобіль. Він натиснув на гальма, але уникнути зіткнення йому не вдалося. Зазначив, що сам момент зіткнення не памґятає, так як втратив свідомість. Внаслідок ДТП отримав чисельні тяжкі тілесні пошкодження, з якими тривалий час лікувався, зазнав шкоди своєму здоровґю, продовжує хворіти і лікуватись. На своє лікування витратив значні кошти. Пояснив, що підсудний частково відшкодував йому шкоду на суму 9 тисяч гривень. З урахуванням добровільно відшкодованої підсудним шкоди, просить суд стягнути з ОСОБА_5 на свою користь  21971,97 грн. на відшкодування завданої матеріальної шкоди та 30000 гривень на відшкодування завданої моральної шкоди.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні повністю підтвердив свідчення потерпілого ОСОБА_2 щодо обставин скоєння ДТП.  Щодо заявленого ним позову пояснив, що з урахуванням добровільного відшкодування підсудним заподіяної йому шкоди в сумі 9 тисяч гривень, він просить суд стягнути з ОСОБА_5 на свою користь 35800 гривень на відшкодування матеріальної шкоди, з яких  24800 гривень складає вартість майбутньої операції на тазостегновому суглобі та 30000 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.

З протоколу ОМП і схеми, фототаблиці до нього (а.с.3-12) вбачається, що 27.01.2010 року, близько 21 години 00 хвилин, на автодорозі Р-06 «Ульянівка-Миколаїв» по вул. Леніна, в м. Нова Одеса, неподалік будинку №161 А підсудний скоїв ДТП, а саме скоїв наїзд на автомобіль “ВАЗ-2106” під керуванням  водія ОСОБА_2

Відповідно до протоколу медичного огляду (а.с.13), водій ОСОБА_5 перебував у тверезому стані.

З висновку експерта №2/43 від 24.02.2010 року (а.с.105) вбачається, що автомобіль «ДАФ» і напівпричеп, яким керував підсудний були в технічно справному стані.

Згідно з висновком експерта №2/44 від 23.02.2010 року(а.с.99-104), автомобіль «ВАЗ 2101», яким керував ОСОБА_2 до зіткнення перебував в справному стані, а після зіткнення отримав значні механічні пошкодження.

Вартість заподіяної потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди, внаслідок пошкодження автомобіля «ВАЗ 2101», д/н НОМЕР_2, згідно висновку експерта №3/10 від 07.04.2010 року (а.с.152) складає 7071,97  гривень.

Факт одержання потерпілими ОСОБА_2 тяжких тілесних пошкоджень, а потерпілим ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесних пошкоджень внаслідок цієї ДТП  доводиться висновками СМЕ №335 від 23.02.2010 року(а.с.88-89), №336 від 23.02.2010 року(а.с.90-91), № 505/336-10 від 18.03.2010 року (а.с.144-146).

Також факт ДТП  і обставини її скоєння підсудним доводиться іншими дослідженими в судовому засіданні  документами справи.

Всі дослідженні в судовому засіданні докази повністю узгоджуються, як між собою, так і з показаннями допитаних в суді підсудного, потерпілих щодо обставин скоєння цього злочину, про які вони розповіли в судовому засіданні з тими обставинами, що були встановленні в ході слідства, повністю викриваючи підсудного та доводячи його провину у порушенні ним п. 12.1  Правил дорожнього руху України, що привели до цієї ДТП, внаслідок якої один з потерпілих зазнав середньої тяжкості тілесні пошкодження, а другий – тяжкі тілесні пошкодження.

    Органом досудового слідства дії підсудного  кваліфіковані за ст. 286 ч.2 КК України.

    Аналізуючи та оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази, суд таку кваліфікацію дій підсудного  вважає правильною і відповідно кваліфікує його дії за ст.286 ч.2 КК України, так як він скоїв порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило  потерпілому ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесні пошкодження, а потерпілому ОСОБА_2 тяжкі тілесні пошкодження.

    Призначаючи покарання підсудному суд враховує, як ступінь тяжкості та характер скоєного злочину, так і особу підсудного, обставини, що обтяжують та пом’якшують його покарання.

    Так, суд враховує, що  скоєний  злочин хоча і відноситься до категорії тяжких, але скоєний ним з необережною формою вини.

    Також суд враховує відсутність обставин, що обтяжують покарання підсудного.

     Як обставини, що пом’якшують покарання підсудного, суд враховує його щире каяття, повне визнання ним своєї провини, сприяння слідству у розкритті злочину та у встановлені істини по справі, часткове відшкодування обом потерпілим заподіяної шкоди в сумі по 9 тисяч гривень кожному.

     Також суд враховує, вік, незадовільний стан здоров`я, матеріальний та сімейний стан підсудного,  склад його сімґї, виключно позитивні характеристики, як за місцем проживання так і за місцем попередньої  роботи.

    За таких вищевказаних обставин, враховуючи обставини, характер і ступінь тяжкості скоєного злочину  та особу підсудного, суд приходить до висновку, що  йому має бути призначене покарання необхідне і достатнє для  виправлення і попередження нових злочинів у вигляді позбавлення волі з застосуванням додаткового виду покарання, передбаченого статтею обвинувачення.

    Враховуючи наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання підсудного, з урахуванням фактичних обставин цього злочину, характеру та ступеня його тяжкості, приймаючи до уваги щире каяття підсудного та повне визнання ним своєї вини, добровільне часткове відшкодування шкоди потерпілим, позитивні характеристики підсудного за місцем роботи, проживання, відсутність зазначених в обвинувачені обставин, що обтяжують його покарання,  суд приходить до висновку, що виправлення підсудного все ж таки можливе без реального відбування ним покарання в місцях позбавлення волі, а шляхом звільнення від відбування покарання, з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України.

    Цивільні позови прокурора про стягнення  з підсудного  на користь держави в особі фінансового управління Новоодеської райдержадміністрації  1272,47 грн. на відшкодування шкоди за час стаціонарного лікування потерпілих в Новоодеській ЦРЛ та стягнення 7637,86 грн. на користь держави в особі Миколаївського міського відділу охорони здоровґя на відшкодування шкоди за час стаціонарного лікування потерпілих в Миколаївській міській лікарні №3, - підлягають задоволенню.

    Як вбачається з досліджених в судовому засіданні фактичних даних, що підтвердженні документально, в результаті ДТП, скоєної з необережної вини підсудного, потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_2 отримали тілесні пошкодження, з якими спочатку потрапили на стаціонарне лікування до Новоодеської ЦРЛ, де на їх лікування за дві доби було витрачено  всього 1272,47 грн., а потім вони були переведені для подальшого лікування в Миколаївську міську лікарню №3, де на їх лікування закладом охорони здоровґя було витрачено 7637,86 гривень.

    Ці позови прокурора підсудний визнав повністю.

Відповідно до ст.93-1 КПК України, ст.1206 ЦК України,  витрати на стаціонарне лікування потерпілих від злочину відшкодовуються за рахунок особи, яка вчинила цей злочин, тобто підлягають стягненню  з підсудного.

    Позови потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню.

 Як вбачається з досліджених в судовому засіданні матеріалів справи, внаслідок винних протиправних, злочинних дій підсудного, під час керування ним автомобілем і в результаті скоєної  ним ДТП, потерпілий ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні пошкодження, а потерпілий ОСОБА_3 – середньої тяжкості тілесні пошкодження, від яких тривалий час лікувались на стаціонарному лікуванні в медичних закладах, витрачали на своє лікування грошові кошти, продовжують хворіти.

Внаслідок цієї ДТП, пошкодження автомобіля і понесених витрат на своє лікування, потерпілий ОСОБА_2 довів документально в суді, що він зазнав матеріальної шкоди на суму 16371,79 грн., а потерпілий ОСОБА_3 довів документально понесення ним витрат на лікування на суму 6163,37 грн.

    Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, внаслідок цього злочину зазнали матеріальних затрат на своє лікування, тобто зазнали матеріальної шкоди, а тому відповідно до чинного законодавства, яке передбачає їх право на повне відшкодування завданої злочином шкоди, та згідно роз'яснень, викладених в п.24 Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року, з наступними змінами та доповненнями “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, вони мають право на відшкодування  цієї шкоди за рахунок винної у злочині особи, тобто підсудного.

    Суд вважає безпідставними позовні вимоги ОСОБА_2 в частині відшкодування йому 3000 гривень за пошкодження причепа до легкового автомобіля та 5000 гривень на відшкодування вартості загиблої під час ДТП корови, так як розмір  цих вимог не доведений письмовими доказами.

    Також являються недоведеними позовні вимоги ОСОБА_2 в частині  відшкодування йому 11700 гривень вартості стержня д/стегна по рахунку-фактурі №МАВ-000002 від 22.06.2010 року, так як ця сума витрат не підтверджена чеком, касовим ордером про оплату вартості цього рахунку-фактури.

    Також являються безпідставними позовні вимоги позивача ОСОБА_3 в частині стягнення з підсудного на його користь 24800 гривень вартості кульшового тазостегнового суглобу, так як відповідно до чинного законодавства стягненню  і відшкодуванню підлягають тільки реально понесені витрати і завдана шкода, що підтверджена відповідними доказами.    

    Тому,  з урахуванням досліджених в судовому засіданні доказів, в підтвердження заявлених позовних вимог, суд вважає доведеними позовні вимоги позивача ОСОБА_2 на  відшкодування йому завданої матеріальної шкоди в сумі 16371,79 гривень, а потерпілому ОСОБА_3 на суму 6163,37 грн. Вказана шкода і понесені потерпілими витрати підтверджені касовими чеками, квитанціями, які підтверджують ці фактично понесені ними витрати, як належні, передбачені законом докази.

Тому, завдана потерпілим матеріальна шкода, на підставі ст.ст.16,22,1166,1187 ЦК України, підлягає стягненню з підсудного на користь потерпілих відповідно до вищезазначеного.

 Вимоги ж позивачів, щодо відшкодування їм матеріальної шкоди в останній недоведененій частині, задоволенню не підлягають, так як не підтвердженні належними і допустимими  письмовими доказами.

    Також суд зазначає, що внаслідок цієї ДТП, яка скоєна з вини підсудного,  потерпілий ОСОБА_2 та потерпілий ОСОБА_3 зазнали фізичного болю, значних тілесних пошкоджень середнього ступеню тяжкості і тяжких, тривалий час лікувались,  перенесли і переносять фізичні страждання, нервові  переживання, пережили нервовий стрес, зазнали душевних страждань, порушились звичні для них існуючі життєві устої, відносини з оточуючими їх людьми, рідними  і близькими, порушився її звичайний спосіб життя, тобто обоє потерпілі зазнали моральної шкоди.

    Враховуючи характер і обставини злочину, характер і глибину перенесених фізичних і душевних страждань, тривалість цих страждань, їх значимість та значимість зусиль, необхідних для відновлення морально-психологічного стану потерпілих, враховуючи форму і ступінь вини підсудного, вимоги розумності та справедливості, а також з урахуванням ступеня тяжкості тілесних пошкоджень, отриманих кожним з потерпілих, суд вважає, що достатньою компенсацією на відшкодування завданої моральної шкоди потерпілим буде відшкодування їм цієї шкоди за рахунок підсудного в грошовому виразі в сумі: ОСОБА_2 в розмірі 15000 гривень, а ОСОБА_3 в розмірі 12000 гривень.

Ця завдана моральна шкода, відповідно до ст.ст.23,1167-1168 ЦК України  підлягає стягненню з підсудного на користь потерпілих.

    Відповідно до вимог ст.93  КПК України з підсудного слід стягнути 811,30 гривень витрат на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області за проведення  криміналістичної автотехнічної експертизи(а.с.151-157).

        Керуючись ст. ст.321, 323-324, 328-338 КПК України, суд, -

                               З А С У Д И В :

    ОСОБА_5  визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбалення волі на строк 3(три) роки 6(шість) місяців з  позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1(один) рік.

    На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 від  відбування призначеного цим вироком суду покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців з випробуванням, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого наступні обов’язки:

-   -     не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну свого місця проживання.

Цивільні позови прокурора Новоодеського району задовольнити повністю.

Стягнути із засудженого ОСОБА_5 на користь держави в особі фінансового управління Новоодеської райдержадміністрації на р/р 3540002001039 в ГУДК України в Миколаївській області, код ЄДРПО 01998294, МФО 826013 в рахунок відшкодування шкоди на стаціонарне лікування потерпілих від злочину - 1272,74 гривні.

      Стягнути із засудженого ОСОБА_5 на користь держави в особі Миколаївського міського відділу охорони здоровґя на р/р 35428002000957 в ГУДК України в Миколаївській області, код ЄДРПО 04592434, МФО 826013 в рахунок відшкодування шкоди на стаціонарне лікування потерпілих від злочину – 7637,86 гривень

        Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 і позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з засудженого ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_2 - 16371,79 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 15000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього стягнути - 31371,79  гривень.

Стягнути з засудженого ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_3 - 6163,37 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 12000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього стягнути - 18163,37  гривень

    Стягнути з ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області  УДК в Миколаївській області на р/р 31251272210005, код 25574110, МФО 826013 –  судові витрати за проведення криміналістичної експертизи в сумі 811,30 гривень.

    Запобіжний захід у відношенні засудженого до вступу вироку в закону силу залишити без зміни у вигляді підписки про невиїзд.

 Вирок суду може бути оскаржений протягом 15 діб до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляції, а засудженим  в той же строк з моменту вручення йому  копії вироку.  

                                  Головуючий: