ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2010 р. Справа № 90885/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді Сапіги В.П.
Суддів Онишкевича Т.В. , Попка Я.С.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконкому Івано-Франківської міської ради на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28.09.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконкому Івано-Франківської міської ради про стягнення заборгованості,-
В С Т А Н О В И Л А :
13.08.2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд першої інстанції з позовною заявою до управління праці та соціального захисту населення виконкому Івано-Франківської міської ради, в якій просила прийняти дану адміністративну позовну заяву до розгляду і задовольнити у повному обсязі. Визнати неправомірними дії Відповідача щодо відмови здійснення перерахунку та виплати доплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Визнати бездіяльність Відповідача незаконною стосовно відновлення порушених ним її конституційних прав на отримання соціального забезпечення у повному розмірі. Негайно стягнути на її користь з Відповідача недоотриману внаслідок невиконання останнім вимог законодавства України суму допомоги при народженні дитини в розмірі 2122 гривні, суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 14 січня 2008 року по 31 липня 2009 р. в загальному розмірі 9795 грн.90 коп. Загалом: 11917 грн.90 коп. Зобов'язати Відповідача виконати постанову суду за цим позовом негайно. 3обов"язати Відповідача надалі виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років, тобто до 03 грудня 2010 року, у відповідності з нормами діючого законодавства, але не менше прожиткового мінімуму, гарантованого Конституцією. Зобов"язати Відповідача подати звіт про виконання судового рішення та встановити строк подання зазначеного звіту.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28.09.2009 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 в нарахуванні та виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року у відповідності до ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми". Визнано неправомірними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 в нарахуванні та виплаті коштів допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 22 травня 2008 року по 30 листопада 2008року у відповідності до ст.43 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської міської ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року коштів допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності до вимог ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та з 22 травня 2008 року по 30 листопада 2008 року у відповідності до ст.43 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Стягнуто з місцевого бюджету м. Івано-Франківська в користь ОСОБА_1 3,40 грн. сплаченого судового збору. В решті вимог позову відмовлено.
Не погодившись прийнятим рішенням суду першої інстанції, управління праці та соціального захисту населення виконкому Івано-Франківської міської ради оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що суд при розгляді справи не звернув увагу на норми ст.51 Бюджетного кодексу України відповідно до якої, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних призначень. При здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в тій частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України та Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». З огляду на це Управління не може змінити видатки держави, затверджені державним бюджетом, оскільки це є прямим порушенням Конституції та чинного законодавства. Крім того, виплата допомоги у 2007 році по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, була проведена в розмірах, встановлених абз.3 ч.2 ст.56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007рік» і немає жодних правових підстав для стягнення інших сум, оскільки згідно з ст. 95 Конституції України виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір та цільове спрямування цих видатків. Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило а тому, колегія суддів, у відповідності до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження та відповідно до положень Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» має право на пільги відповідно до вимог цього Закону, а саме на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.
Зокрема ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року – далі Закон) встановлено, що така допомога надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно із довідкою управління праці та соціального захисту населення виконкому Івано-Франківської міської ради № 6144 від 19.08.2009 року, позивачці починаючи з 14 січня 2008 року по липень 2009 року щомісячна грошова допомога по догляду за одною дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалася в розмірі, передбаченому Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», та Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік».
Судом першої інстанції неправомірно зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської міської ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року коштів допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності до вимог ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" оскільки позивачка таких вимог не заявляла і така допомога нараховується з моменту призначення, отже не скоріше як з 14 січня 2008 року.
Що стосується нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік, колегія суддів вважає, що у задоволенні таких вимог слід відмовити, оскільки, згідно ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-6 (далі Закон № 107-6) затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років: з 01 січня-526 грн., з 01 квітня – 538 грн., з 01 липня – 540 грн., а згідно пункту 23 цього Закону, підпункт 8 пункту 8 з розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» викладено у такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008 року – 50%, з 01 січня 2009 року – 75%, з 01 січня 2010 року – 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Саме тому у 2008 році допомога нараховувалась та виплачувалась відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та положень Закону України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності» № 1105-14 від 28.12.2007 року, яким визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн., і дане положення Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 року не було визнано неконституційним.
Що стосується нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2009 - 2010 роки, то судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні таких вимог оскільки, відповідно до ст. 46 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" та ст. 45 Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік" допомога у 2009 та у 2010 роках по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається і здійснюється в розмірах і в порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня 2009 року виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між 75 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. Дані норми законів не визнані неконституційними.
Відповідно до ст.41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років встановленого на день народження дитини. Однак позивачці у 2007 році у відповідності до ЗУ «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» було призначено та виплачено допомогу при народженні дитини, розмір якої відповідно до ст. 56 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» становив 8500 грн.
Відтак колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що оскільки положення п.7 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено і обмежено на 2007 рік дію ст.41,43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» щодо встановлення розміру одноразової допомоги при народженні, рішенням Конституційного суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), то виходячи з розміру прожиткового мінімуму у грудні 2007 року (470 грн.), загальний розмір одноразової допомоги при народженні дитини повинен складати 470 грн. х 22,6 = 10622 грн., а з врахуванням виплаченого її невиплачена частина складає 2122 грн. 00 коп. (10622 – 8500).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту з’ясування ним обставин, які мають значення для справи та невідповідність його висновків дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Відтак, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової, якою позовні вимоги слід задоволити частково.
Керуючись ст.. 160, ст. 195, п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, колегія суддів,
П О С Т А Н ОВ И Л А :
апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконкому Івано-Франківської міської ради задоволити частково, скасувати постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28.09.2009 року у справі № 2а-2268/09.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити частково.
Визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення виконкому Івано-Франківської міської ради щодо недорахування та неповноти виплати допомоги при народженні дитини.
Зобов`язати управління праці та соціального захисту населення виконкому Івано-Франківської міської ради нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену суму одноразової допомоги при народженні дитини.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через п"ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції в порядку цивільного судочинства.
Головуючий суддя Сапіга В.П.
Судді Онишкевич Т.В. , Попко Я.С.
< Текст >