Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-4329/2010р. Головуючий у першій
інстанції Балюкова К.Г.
Категорія 5 Доповідач у апеляційній
інстанції Сімоненко В.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого: Володіної Л.В.
суддів: Сімоненко В.М., Зотова В.С.
при секретарі: Шеко Т.І.
за участю: представника позивача – ОСОБА_3
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, третя особа без самостійних вимог - Севастопольська міська Рада про визнання права власності,
за апеляційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 02 липня 2010 року
ВСТАНОВИЛА:
22.09.2009р. ОСОБА_4 та ОСОБА_5., звернулися до суду із позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради про визнання за ними права власності на 85\100 часток вбудованих господарських приміщень багатоквартирного будинку, росташованного за адресою: АДРЕСА_1.
Просять також визнати незаконним та скасувати наказ Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради від 30.03.2009 р. № 781 та визнати частково недійсним Свідоцтво про право власності від 10.07.2009 р., видане на ім'я територіальної громади м. Севастополя в особі Севастопольської міської Ради на вбудовані господарські приміщення загальною площею 50,5 кв.м., розташовані в будинку АДРЕСА_1, в частині права власності на 85\100 часток.
Вимоги мотивовані тим, що вони є власниками квартир АДРЕСА_1. Зі згоди мешканців будинку з 2002р. до цього часу вони були орендарями спірного нежилого приміщення до 27.08.2010 р. Відповідно до умов договорів, позивачі зобов'язані своєчасно здійснювати капітальний ремонт переданого в найм майна, за погодженням орендодавця. Для виконання свого зобов'язання, були розроблені проект реконструкції та кошторисна документація з реконструкції вбудованих нежилих приміщень. У період з 2003 по 2008 р. вони за власні кошті провели реконструкцію вбудованого нежилого приміщення, в результаті якої був утворений новий об'єкт нерухомості - господарські приміщення, яки складаються з коридору, двох комор, туалету, душової, у відповідності із проектним рішенням функціонально зв'язані системами комунікації із квартирою №№ 2 та 3 власниками якої вони є. Вказують, що набули право власності на частку нового об'єкту, що утворився в результаті проведеної ними реконструкції , що виходячи з даних про вартість об'єкту в цілому та вартість проведеної реконструкції складає 85\100 часток нового приміщення.
Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 02 липня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надали апеляційну скаргу, в який просить скасувати рішення суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, щодо змісту рішення, доводів апеляційної скарги та межі, в яких повинна здійснюватися перевірка, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4,5 ст. 778 ЦК України, якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є співвласниками квартир АДРЕСА_1, на підставі договорів купівлі-продажу та свідоцтвом про право власності (а.с.10-20).
19.09.2002 р. між Управлінням з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 були укладені два договори майнового найму частки вбудованих нежилих приміщень у підвалі жилого будинку за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 площею 18,47 кв.м. (а.с.23-25) та площею 18,47 кв.м., яка була збільшена до 36,94 кв.м. (а.с.29-35) відповідно. Згідно з умовами цих договорів, строк дії кожного з них був визначений до 09.09.2005 р.
В подальшому, після спливу строку дії цих договорів, 19.09.2005р. між позивачами та Управлінням з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації були укладені нові договори майнового найма, аналогічні попереднім та строк дії останніх був визначений до 08.09.2006 р. кожний (а.с 38-34; 43-47).
20.09.2006 р. такі ж самі договори були укладені між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 і з Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради (а.с. 55,63), строк дії яких, відповідно до узгоджень, визначений до 27.08.2010р.
Згідно з п. 8.1.2 договорів правами орендарів є проведення переобладнання, перепланування, реконструкції, технічного переоснащення майна, що є предметом договорів, яке обумовлює підвищення його вартості при наявності письмової згода орендодавця.
Позивачами за власні кошті було зроблено ремонт та реконструкцію підвалу, що в подальшому вони вважають створенням нової речі.
Доводи про те що, згода на проведення ремонту та реконструкцію була надана Управлінням з питань майна комунальної власності, колегією суддів не може бути прийнята до уваги, оскільки відповідно до ст.778 ЦК України для визнання права власності потрібно створення нової речі, а не суттєва реконструкція та ремонт.
При таких обставинах факт надання власником згоди на реконструкцію права власності орендаря не породжує.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, про те, що позивачами було зроблені лише ремонт приміщень, що не вважається створенням нової речі, а є лише поліпшенням її, а відповідно до ч. 4,5 ст. 778 ЦК України не надає права власності, а лише є підставою для відшкодування витрат.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст. 304, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 – відхилити .
Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 02 липня 2010 року – залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: /підпис/ Л.В. Володіна
Судді: /підпис/ В.М. Сімоненко
/підпис/ В.С. Зотов
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
м. Севастополя В.М. Сімоненко