Справа №2-3642
2010 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2010 року Ровеньківський міський суд Луганської області
в складі: головуючого судді Іващенка В.М.
при секретарі Півоваровій Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ровеньки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення завданої шкоди неналежним виконанням трудових обов’язків, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулась до суду з позовом, у якому зазначила, що вона є фізичною особою – суб’єктом підприємницької діяльності та здійснює перевезення пасажирів з використанням власного пасажирського транспорту із залученням найманої праці водіїв. 18 вересня 2007 року позивач уклала трудовий договір з відповідачем ОСОБА_2 Згідно цього договору відповідач зобов’язаний був виконувати обов’язки водія з перевезення пасажирів та дотримуватись правил дорожнього руху. Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у зв'язку із вчиненням відповідачем адміністративного правопорушення. Автомобіль, яким керував відповідачі, був зупинений співробітниками ДАІ в місті Антрацит Луганської області та притягнений до адміністративної відповідальності за те, що він рухався без належних перевізних документів. Позивач, як роботодавець сплатила адміністративний штраф у розмірі 680 грн., виконавчий збір у сумі 71 грн. та витрати, пов’язані з виконавчим провадженням у сумі 05 грн. 41 коп. Позивач вважає, що сума штрафу була стягнута з неї необґрунтовано, оскільки її повинен був сплачувати відповідачі на підставі того, що дотримання правил дорожнього руху водієм передбачено трудовим договором, укладеним між ними, а також під час скоєння правопорушення відповідач повинен був здійснювати перевезення пасажирів по встановленому маршруту в місті Ровеньки. Таким чином, відповідач порушивши правила дорожнього руху, завдав позивачеві матеріальної шкоди на загальну суму 756 грн. 41 коп. (адміністративний штраф в розмірі 680 грн., виконавчий збір в сумі 71 грн., витрати, пов’язані з виконавчим провадженням в розмірі 05 грн. 41 коп.). На підставі викладеного позивач просить: стягнути з відповідача – ОСОБА_2 на її користь 756 грн. 41 коп. за завдану їй шкоду неналежним виконанням обов’язків за трудовим договором. Стягнути з відповідача – ОСОБА_2 на її користь понесені нею витрати по сплаті судових витрат: судови й збір – 75,64 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 120 грн.
У судовому засіданні представник позивача – ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнає.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що згідно ліцензії Міністерства транспорту та зв’язку України серії НОМЕР_1 від 29.12.2005 року, ОСОБА_1 надана ліцензія на внутрішні перевезення пасажирів, надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) (а.с. 5).
Згідно свідоцтву про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця серії НОМЕР_2 від 08.12.0255 року, виконавчим комітетом Ровеньківської міської ради Луганскьої області проведено державну реєстрацію фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6).
Згідно трудового договору між працівником і фізичною особою від 18 березня 2007 року, ОСОБА_1 – фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності з одного боку та ОСОБА_2, з іншого боку, уклали трудовий договір про виконання ОСОБА_2 обов’язків водія по перевезенню пасажирів з 06 години до 22 години за графіком, не більше 40 годин на тиждень (а.с. 7).
Згідно п. 2 трудового договору між працівником і фізичною особою від 18.03.2007 року, працівник (тобто ОСОБА_2) зобов’язаний виконувати обов’язки водія по перевезенню пасажирів та дотримуватись правил дорожнього руху (а.с. 7).
Згідно схеми автобусного маршруту, затвердженої начальником 3-го МРВ ДАІ при УДАІ УМВС України в Луганської області підполковником міліції Коваленко С.П., відповідач ОСОБА_2 здійснював перевезення пасажирів по маршруту сел. Чернігівське – ш. 2 Дзержинського (а.с. 8).
Згідно квитанцій, які містяться в матеріалах справи, ОСОБА_1 сплатила адміністративний штраф у розмірі 680 грн., виконавчий збір у сумі 71 грн. та витрати, пов’язані з виконавчим провадженням у сумі 05 грн. 41 коп. (а.с. 9,10).
Згідно посвідчення водія серії НОМЕР_3, воно видане на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11).
Згідно акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №103502, ОСОБА_2 надавав послуги з перевезення 8 пасажирів по загальному міському маршруту без обов’язкового надання місця для сидіння, чим порушив абз. 12 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с. 28).
Згідно акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом НОМЕР_4, ОСОБА_2 надавав послуги з перевезення 10 пасажирів по загальному міському маршруту без обов’язкового надання місця для сидіння, чим порушив вимоги ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с. 30).
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗУпП, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства,
установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і
угодою сторін.
Відповідно до ч.1,2 ст. 130 КЗУпП, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на
них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 232 КЗУпАП, безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами власника або уповноваженого ним органу про відшкодування працівниками матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації.
Відповідно до п.п. «г» п. 2.1 Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі у встановлених законодавством випадках на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної
особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 8 ст. 35 Закону України «Про автомобільний транспорт», па приміських та міських маршрутах дозволяється перевозити стоячих пасажирів автобусами, які за своєю конструкцією мають місця для стоячих пасажирів, у кількості, передбаченій технічною характеристикою транспортного засобу та визначеній у реєстраційних документах на цей транспортний засіб.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для регулярних пасажирських перевезень для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
Відповідно до порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, по справам позовного провадження з- розгляду спору майнового характеру, сума витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи складає 120 грн.
Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», ставка державного мита із позовних заяв становить 1% ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до квитанцій, що містяться в матеріалах справи, ОСОБА_1 при зверненні до суду сплатила судовий збір в розмірі 75 грн. 64 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. 00 коп. (а.с. 1,2).
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
З огляду на викладене та керуючись ст. 35,39 Закону України «Про автомобільний транспорт», ст. ст. 16,1166 ЦК України, ст.ст. 21,130,232 КЗУпП, ст.ст. 8,10,11,60,88,212-215,217,224-233,294 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди: витрати по сплаті штрафу в справі про адміністративне правопорушення в сумі 680 грн., сплачений виконавчий збір в сумі 71 грн., сплачені витрати, пов’язані з виконавчим провадженням в сумі 05 грн. 41 коп., а всього в сумі 756 грн. 41 коп.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а всього в розмірі 171 грн.
В іншій частині відмовити за необґрунтованістю.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Ровеньківський міський суд Луганської області, протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не буде подано.
Головуючий: В.М. Іващенко