Справа № 2-516/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И.

(   п о в н е)

08  листопада 2010 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі : головуючого – судді Михалюка О.П.,  секретаря  судових засідань Миронюк Л.К., з участю  представника  позивача ОСОБА_2, третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4,   розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка справу за позовом ОСОБА_5  до Марківської сільської ради Баранівського району Житомирської області про встановлення факту володіння будинком на праві приватної власності та визнання права власності на спадкове майно,  та за позовом   ОСОБА_3   до ОСОБА_5   про     визнання   недійсним  державного    акту  на  право  приватної  власності     на земельну ділянку,

в с т а н о в и в:

13 вересня 2010 ОСОБА_5 звернулась в суд із позовом до Марківської сільської ради Баранівського району Житомирської області про встановлення факту володіння при житті ОСОБА_6 житловим будинком АДРЕСА_1 на праві приватної власності, про визнання за нею права власності на спадкове майно: житловий будинок АДРЕСА_1, на земельну ділянку площею 0,25 га,  розташовану по вищезазначеній адресі та на земельну ділянку площею 0,2942 га., виділену для ведення особистого підсобного селянського господарства, розташовану в с. Стара Гута Баранівського району Житомирської області.

11  жовтня  2010   року  третя особа  по справі ОСОБА_3 звернувся в  суд  із  позовом   до   ОСОБА_5  про визнання права власності на земельну ділянку, просить визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,2942 га.,  виділену  для ведення особистого селянського господарства, розташовану в с. Стара Гута Баранівського району Житомирської області , яка зареєстрована на ім”я ОСОБА_6

Вказані  справи  ухвалою суду  від 11.10.2010  року   об”єднані  в  одне  провадження.

В обгрунтування своїх вимог позивачка ОСОБА_5 зазначила, що її дід ОСОБА_6 при житті на законних на той час підставах збудував житловий будинок за АДРЕСА_1,  постійно проживав і був зареєстрований у цьому будинку.  Також він користувався земельною ділянкою площею 0,25 га, розташованій      по тій  же  адресі   та  приватизував її. Даний будинок був зареєстрований в погосподарській книзі сільської ради, чого на той час було достатньо, а тому будь-якого іншого правовстановлюючого документу на будинок її дід не мав, а тому цей будинок не зареєстрований в Державному реєстрі права власності на нерухоме майно.

Документи про виділення земельної ділянки під будівництво та обслуговування будинку та про прийняття його в експлуатацію не збереглися.

10 вересня 2003 року її дід ОСОБА_7 заповів все належне йому майно для неї, і оскільки вона проживала разом з ним у його будинку до його смерті і доглядала його. Помер ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 року. Вона прийняла спадщину.

До складу спадкового майна входить житловий будинок по вулиці АДРЕСА_1, земельна ділянка для будівництва та обслуговування будинку площею 0,25 га.   за  тією  ж  адресою,

                                                                            -2-

  та земельна ділянка площею 0,2942 га для ведення особистого сільського господарства, яка також розташована в с. Стара Гута біля будинку її батька ОСОБА_3 та матері ОСОБА_4, які проживають по вулиці АДРЕСА_2                                                                      

Земельною ділянкою площею 0,2942 га постійно користувались і користуються її батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які не знали, що ОСОБА_7 її приватизував .

ОСОБА_7 за життя не звертався з заявою про видачу йому свідоцтва про право власності на будинок, а тому сільська рада не може видати свідоцтво про право власності на будинок на померлу особу  на  даний  час .   Тому      нотаріально   вона не може  оформити своє право на  спадщину .

Обгрунтовуючи  вимоги,  третя  особа   ОСОБА_3 зазначив, що  його донька ОСОБА_5 пред»явила позов до Марківської сільської ради про встановлення факту володіння будинком на праві приватної власності та визнання права власності на спадкове майно, серед якого є земельна ділянка площею 0,2942 га , яка розташована біля його будинку за АДРЕСА_2, якого йому подаровано його батьком ОСОБА_6 без оформлення договору дарування.

ОСОБА_5 у своїй позовній заяві вказала його третьою особою по справі , а тому він визнає всі її позовні вимоги, крім визнання за нею права власності на земельну ділянку площею 0,2942 га, оскільки він постійно користувався і до цього часу користується цією земельною ділянкою  , але його батько ОСОБА_6 приватизував цю земельну ділянку без його відому .

У заповіті його батько ОСОБА_6 вказав, що заповідає своє майно своїй онуці ОСОБА_8  (  на даний  час ОСОБА_8) ,  що  свідчить про те   , що він  визнавав себе   його  батьком ,   але   у  його свідоцтві  про народження  ОСОБА_6    не вказаний  батьком , вказане   лише  ім”я  батька ОСОБА_9,  так як   його батьки на час   його народження  не  перебували  у  зареєстрованому шлюбі.

Питання про встановлення факту батьківства він не ставить, оскільки цей факт не має для нього юридичного значення, спадщину після смерті батька він не приймає, а бажає виправити помилку ОСОБА_7 .,  допущену під час приватизації земельної ділянки, якою користується він.

Згідно  заяви  від 08.11.2010  року  третя  особа  ОСОБА_3  змінив  свої  позовні  вимоги.  Просить суд  постановити рішення,  яким  визнати  недійсним     державний  акт    серії  ЯБ №   226142    на право    приватної  власності    на земельну ділянку,   розташовану  в  с. Стара Гута    Баранівського району  Житомирської  області  площею  0,   2942  га.,     який   виданий  Марківською сільською радою  Баранівського району   06  квітня    2005  року  на  ім”я  ОСОБА_6.

Ухвалою суду  від 08.11.2010  року  закрито провадження  у    частині    позовних  вимог  ОСОБА_5  про визнання  за нею  права  власності  на  спадкове  майно, а  саме: земельну ділянку площею 0,2942 га., виділену для ведення особистого підсобного селянського господарства, розташовану в с. Стара Гута Баранівського району Житомирської області, в  зв”язку із    відмовою   від даних  позовних   вимог.

В судовому засіданні  представник  позивача    ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала повністю із підстав, вказаних у позовній заяві,  а  також визнала змінені   ОСОБА_3   позовні  вимоги.

Представник відповідача-  Марківської сільської ради Баранівського району Житомирської області в судове засідання не з”явився, згідно листа сільського голови с. Марківка Баранівського району , сільська рада просить розглянути справу без представника та позовні вимоги     ОСОБА_5  визнає повністю,  також  сільська  рада  вважає, що   змінені   позовні  вимоги третьої  особи  ОСОБА_3     підлягають задоволенню.

Треті особи   ОСОБА_3,  ОСОБА_4  вважають, що  позовні  вимоги ОСОБА_5 підлягають задоволенню      повністю, остання  також  вважає, що   змінені   позовні  вимоги третьої  особи  ОСОБА_3     підлягають задоволенню.

                                                                              -3-

Оцінивши зібрані по справі докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що  позовні вимоги ОСОБА_5  підлягають задоволенню ,  також підлягають задоволенню змінені  позовні  вимоги третьої  особи   ОСОБА_3

    Судом встановлено, що  дід позивачки ОСОБА_6 збудував житловий будинок за АДРЕСА_1 , постійно там проживав і був зареєстрований у ньому, є його власником. Останній також є  власником  земельної ділянки площею 0, 25 га, яка була виділена для будівництва та обслуговування будинку за тією ж   адресою . Вказаний житловий будинок був зареєстрований в погосподарській книзі сільської ради , будь-якого іншого правовстановлюючого документу на нього ОСОБА_6 не мав, а тому цей будинок не зареєстрований в Державному реєстрі права власності на нерухоме майно. Ці обставини відповідали вимогам ст. ст. 100, 101 ЦК України ( в редакції від 1963 року).

    10  вересня  2003 року ОСОБА_6 заповів все належне йому майно для позивачки ОСОБА_8,  на  даний час ОСОБА_5.  До складу спадкового майна входить житловий будинок по АДРЕСА_1 та земельна ділянка  за тією ж  адресою площею  0, 25  га., виділена для    будівництва  та  обслуговування   житлового  будинку. На момент смерті ОСОБА_6 заповіт не був ні скасований, ні змінений.

    ОСОБА_6 помер  ІНФОРМАЦІЯ_4 року в   с. Стара Гута  Баранівського району  Житомирської  області, що підтверджується копією свідоцтва про  його смерть.  Після   його смерті відкрилась спадщина на   його спадкове майно . ОСОБА_5 прийнята спадщину, про що подала заяву  до  Баранівської  державної  нотаріальної  контори.

    Вказані обставини підтверджуються також копією заповіту ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8,   а  нині   ОСОБА_5,   копією   свідоцтва  про народження  останньої,  копією    свідоцтва  про укладення  шлюбу   останньої,   довідками Марківської сільської ради Баранівського району Житомирської області від 23 липня  2010  року №   718,   від   08  листопада       2010  року    № 1237, повідомленням КП “Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації від 05.08.2010 року № 349  ,  копією   державного акту  на  право   приватної  власності  на земельну ділянку        від   06.04.2005  року.

    Згідно  постанови  від  21.10.2010  року  державного нотаріуса   Баранівської  державної  нотаріальної  контори,    для  ОСОБА_5 відмовлено     у  видачі  свідоцтва   про право на  спадщину  за  заповітом    на житловий будинок     та на земельну ділянку   в АДРЕСА_1      за відсутності    правовстановлюючих документів  на  будинок   ,  а  щодо  земельної ділянки      на підставі    ст. 120    п. 1  ЗК України.  ОСОБА_5  не  оскаржує  постанову  нотаріуса  про відмову   у вчиненні   нотаріальної дії.

    У відповідності із п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженої наказом Міністра юстиції України 03.03.2004 року № 20/5 ( із наступними змінами та доповненнями) , видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлювальних документів про належність цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації ( за винятком земельної ділянки) , нотаріус вимагає , крім правовстановлювального документу, витяг із Реєстру прав власності.

    Дані вимоги свідчать про те, що ОСОБА_5 не може отримати свідоцтво про право на спадщину у нотаріальній конторі , так як у неї відсутній правовстановлюючий документ на спадковий житловий будинок на ім”я її  діда ОСОБА_6 і право власності на будинок не зареєстровано на ім”я останнього. У відповідності до п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 “Про судову практику у справах про спадкування” за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають.

    Судом встановлено, що такі умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину у ОСОБА_5 відсутні з причин , зазначених вище , тому вимоги її щодо встановлення

                                                                                            -4-

  факту володіння будинком на праві приватної власності при житті ОСОБА_6 та визнання права власності на спадкове майно за нею при таких обставинах є обгрунтованими.   Ці вимоги доведені вищевказаними доказами, а тому підлягають задоволенню.

Щодо  заяви третьої  особи  ОСОБА_3   про зміну  позовних  вимог :  про визнання   недійсним     державного  акту    серії  ЯБ №   226142    на право    приватної  власності    на земельну ділянку,   розташовану  в  с. Стара Гута    Баранівського району  Житомирської  області  площею  0,   2942  га.,     який   виданий  Марківською сільською радою  Баранівського району   06  квітня    2005  року  на  ім”я  ОСОБА_6,   суд  вважає ,  що    ці  зміни є   не зміною    предмету    чи підстави  позовних  вимог ,   тому її приймає.

Змінені  позовні  вимоги  підлягають задоволенню , виходячи  із наступного.  Вказана  земельна ділянка,   приватизована ОСОБА_6, знаходиться  за адресою  с. Стара  Гута , вулиця  Волянського 32    Баранівського  району,  де     побудовано  будинок  ОСОБА_3 , за   ним  він   і рахується.  Земельна ділянка  виділена   для    будівництва і   обслуговування  даного будинку  ОСОБА_3, а не ОСОБА_6,  останній      не  мав  права  отримувати   її у  власність,  державний  акт  підлягає визнанню недійсним.  

Вказані  обставини  підтверджуються   поясненнями   сторін, довідками  Марківської  сільської ради  Баранівського району   Житомирської  області    від 04.10.2010  року №   1037  та  від 04.11.2010  року №  1225.

            Згідно ст. 118  ч.  6  ЗК України  (  в редакції   від  25.10.2001  року, яка діяла  на      час видачі  державного акту)   громадяни, зацікавлені  в одержанні  безоплатно  у  власність   земельної ділянки    із земель  державної     або комунальної  власності  , в тому  числі  для  ведення    особистого селянського    господарства    у межах  норм    безоплатної приватизації, подають  відповідну  заяву  до сільської   ради за    місцезнаходженням  земельної ділянки. До  цієї заяви  в тому  числі   повинно бути  подано  погодження  землекористувача,  якщо   стоїть  питання  про її вилучення        із  користування  інших осіб.   Третя  особа  ОСОБА_3 пояснив, що ніякої   згоди  ОСОБА_6  на  вилучення  земельної ділянки не давав   і  вона  фактично не  вилучалась.

          Суд   не вправі  виходити за  межі  позовних  вимог  (  щодо   визнання  незаконним рішення      сільської ради    про виділення  для  ОСОБА_6  у  власність   земельної ділянки площею 0,   2942 га,   на  підставі  якого    виданий      державний  акт   на право    приватної  власності    на земельну ділянку  від    06  квітня     2005  року ,    так  як   така  позовна вимога  не ставиться).

    Згідно ст.  33  ЦПК України    не  вправі   до справи  сам залучати     співвідповідачів ,   а з  боку    ОСОБА_3  таке  клопотання  відсутнє  щодо залучення  в  якості  відповідача   ОСОБА_10 районного відділу земельних  ресурсів.

    Керуючись ст.ст.10,11,60,78,88, 212,213,215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 100-101 ЦК України ( в редакції від 1963 року) , ст. ст.373,  374, 377, 378 , 1216, 1220- 1223, 1225, 1233- 1235, 1268, 1270 ЦК України ( в редакції від 16 січня 2003 року ) ,  ст. ст. 118,  158  ЗК України, п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженої наказом Міністра юстиції України 03.03.2004 року № 20/5 ( із наступними змінами та доповненнями) , суд

р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити  .

Встановити факт, що померлий  ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_6 при житті володів житловим будинком АДРЕСА_1 загальною площею 46, 6 кв. м., інвентарною вартістю 39993 гривні.

Визнати за ОСОБА_5,   ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження, уродженкою с. Стара Гута Баранівського району Житомирської області , як за спадкоємцем за заповітом , право

                                                                              -5-

  власності на спадкове майно її померлого ІНФОРМАЦІЯ_4  року  діда   ОСОБА_6, а саме: на житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 46, 6 кв. м., інвентарною вартістю 39993 гривні;  на  земельну ділянку   площею  0,25   га, виділену для  будівництва та  обслуговування  житлового будинку, господарських будівель  і споруд, розташовану    по вулиці АДРЕСА_1.

Позовні  вимоги   третьої особи   ОСОБА_3  задовольнити.

Визнати недійсним     державний  акт    серії  ЯБ №   226142    на право    приватної  власності    на земельну ділянку,   розташовану  в  с. Стара Гута    Баранівського району  Житомирської  області  площею  0,   2942  га.,     який   виданий  Марківською сільською радою  Баранівського району  та      ОСОБА_10 районним  відділом земельних ресурсів    06  квітня    2005  року  на  ім”я  ОСОБА_6 .

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Баранівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення , а особами, які  не були присутні в  судовому засіданні, в той же  строк  з  часу   отримання  копії   цього рішення.

    Суддя:(підпис)

    Копія вірна. Суддя: