Справа № 2-62/2007

РІШЕННЯ

Ім'ям України

«26» березня 2007 р.                                                                                 місто Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Ями Д.М.,

при секретарі Садуро І.Г.,

за участю позивачки ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_2

адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ квартири,

встановив:

21.07.2006 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, набутого в період шлюбу, а саме - 4-кімнатної квартири АДРЕСА_1. В позові зазначила, що спірна квартира була придбана на ім'я відповідача під час шлюбу між ними, тобто є спільною сумісною власністю. Посилаючись на ст. 70 СК, ст. ст. 368, 372 ЦК, з урахуванням подальшого уточнення позовних вимог, просить відступити від принципу рівності часток у спільній сумісній власності, виділити їй 51/100 частину квартири, відповідачеві -49/100 частин, а також встановити наступний порядок користування квартирою: виділити їй та 2-м неповнолітнім дітям в користування жили кімнати площею 17,0 кв.м і 7,7 кв.м, відповідачеві -жилі кімнати площею 11,3 кв.м і 9,7 кв.м, допоміжні приміщення залишити в спільному користуванні, стягнути з відповідача на її користь судові витрати у розмірі 831 грн.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав частково, суду пояснив, що згоден на встановлення режиму спільної сумісної власності на спірну квартиру (по Vi частини кожній з сторін), а також на порядок користування квартирою за варіантом позивачки.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності до ч. З ст. 358 ЦК кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 13.09.1996р. (а.с 6). Від шлюбу мають неповнолітніх дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1p. народження, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 p. народження, які мешкають разом з батькам у спірній квартирі.

02.04.ІНФОРМАЦІЯ_2 р. позивач ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу придбав у власність 4-кімнатну квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 26-27).

Оскільки квартира придбана під час шлюбу, вона є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу між сторонами в рівних частках.

Вирішуючи питання щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визначення порядку користування квартирою, суд виходить з того, що квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов (п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 р. № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності").

З огляду на наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання за нею права власності саме на 51/100 часток в квартирі не можуть бути задоволені, проте можливе встановлення порядку користування жилим приміщенням за запропонованим позивачкою варіантом, оскільки цей варіант не суперечить закону та не вступає у протиріччя із законними інтересами іншого співвласника.

2

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 358, ст. ст. 360, 364 ЦК України, ч. 1 ст. 15 Закону України "Про власність", ст. ст. 10, 11, 59, 60, 212, 213, 214 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 14 частину квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на Уг частину квартири АДРЕСА_1.

Встановити наступний порядок користування спільною сумісною власністю - квартирою АДРЕСА_1:

в користування ОСОБА_1 виділити жилі кімнати площею 17,0 кв.м і 7,7 кв.м;

в користування ОСОБА_2 виділити жилі кімнати площею 11,3 кв.м і 9,7 кв.м;

допоміжні приміщення залишити в загальному користуванні.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 456 грн. судових витрат.

Звільнити ОСОБА_2 від сплати судового збору на користь держави.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга повинна бути подана протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.