УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2007 року м. Івано-Франківськ
Колегія судців судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Пнівчук О.В.
суддів Бідочко Н.П., Вакарук В.М.
секретаря Пилипчук Н.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до виконкому Яремчанської міської ради, ОСОБА_2про визнання права власності на самочинно збудовану будівлю, -
встановила:
Рішенням Яремчанського міського суду від 17 січня 2007 року позов ОСОБА_1. задоволено, визнано за нею право власності на самочинно забудованому літню кухню з сараєм, які знаходяться біля її житлового будинку АДРЕСА_1. Стягнуто з виконкому Яремчанської міської ради і ОСОБА_2. по 60 грн. 36 коп. з кожного в користь ОСОБА_1. понесених судових витрат. Стягнуто з виконкому Яремчанської міської ради і ОСОБА_2. 15 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
На дане рішення ОСОБА_2. подала апеляційну скаргу у якій посилається на те, що судом при винесенні рішенні порушено норми матеріального та процесуального права. Так суд, всупереч вимог закону визнав її відповідачем по справі, однак вона була допущена до участі у розгляді справи як третя особа. Про те, що вона є відповідач, їй не було відомо, ухвалу про залучення як відповідача їй не було надіслано та не було роз'яснено прав, як відповідачу та позбавлено можливості користуватися своїми ' процесуальними правами.
Судом не враховано, що виконком Яремчанської міської ради не є юридичною особою і не має права бути стороною по справі, оскільки таким правом користується Яремчанська міська рада.
Судом не перевірено того факту, що будь-якої будівлі, розташованої на вул. АДРЕСА_1немає та фактично визнано право власності на неіснуючу будівлю, що дає позивачці право безпідставно отримати земельну ділянку та відібрати в неї будівлю, право власності якої визнано за нею.
Судом не зібрано доказів про те, що визнані за позивачкою об'єкти були самовільно збудовано нею.
Із пояснень представника міської ради вбачається, що спірна будівля розташована на її земельній ділянці і за висновком міської ради не може бути передана позивачці, а тому судом порушено ст. 376 ЦК України.
Справа №22-ц-350/2007 р. Головуючий у 1інстанції Гандзюк Д.М.
Категорія 5 Доповідач Пнівчук О.В.
2
Просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Постановляючи рішення про визнання за ОСОБА_1. права власності на самочинно збудовану літню кухню з сараєм, що біля житлового будинку АДРЕСА_1суд першої інстанції правильно виходив із того, що ОСОБА_1. згідно свідоцтва про право на спадщину являється власницею житлового будинку №19 по вул. Вітовського. На земельній ділянці, що знаходиться біля зазначеного будинку позивачка за власні кошти самовільно побудувала літню кухню з сараєм. Дані обставини підтверджені дослідженими письмовими доказами та поясненнями свідків, допитаних в судовому засіданні.
Позивачка ОСОБА_1. була притягнута до адміністративної відповідальності за проведення самочинного будівництва спірної споруди.
Посилання апелянтки на те, що спірна споруда не є самочинно побудованою не заслуговують на увагу, оскільки нею не представлено доказів того, що дана споруда знаходиться на земельній ділянці, що виділена під будівництво житлового будинку АДРЕСА_2.
Крім того, встановлено, що земельна ділянка на якій знаходиться спірна будівля відгороджена від земельної ділянки ОСОБА_2. перебуває в користуванні позивачки ОСОБА_1. В літній кухні проживає колишній чоловік відповідачки, син позивачки - ОСОБА_3. Як такою господарською спорудою відповідачка ОСОБА_2. не користується, нею також не представлено суду доказів того, що будівництво літньої кухні з сараєм проводила вона.
Посилання апелянтки на те, що спірна споруда внесена в технічний паспорт її будинковолодіння, а тому позивачка не має на неї права не заслуговують на увагу, оскільки судом встановлено, що спірна споруда працівником БТІ внесена в технічний паспорт відповідачки виключно на підставі її замовлення, а технічний паспорт не є правовстановлюючим документом.
Колегія суддів приходить до висновку, що не заслуговують на увагу доводи апелянтки про те, що вона не була залучена до участі в справі як відповідачка, а тому не могла в повній мірі скористатися наданими їй процесуальними правами та спростовуються протоколом судового засідання.
Необґрунтованими є також посилання апелянта на те, що виконавчий комітет Яремчанської міської ради не є юридичною особою, а тому не міг бути стороною в справі, оскільки згідно довідки №905 Виконавчий комітет Яремчанської міської ради включений до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України.
Таким чином, суд першої інстанції у відповідності до положень ст. 376 ЦК України визнав право власності на самочинно збудовану літню кухню з сараєм за ОСОБА_1.
Рішення суду постановлено з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків рішення суду першої інстанції, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2відхилити.
Рішення Яремчанського міського суду від 17 січня 2007 року залишити без зміни.
3
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання законної сили.
Судді: О.В. Пнівчук
Н.П. Бідочко
В.М. Вакарук