Справа № 2-  1297/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 12 листопада  2010 року                    Ленінський   районний суд міста Луганська в складі:  

                         головуючого: судді – Кравченко  Наталії Олександрівни

                           при секретарі –  Гусевій К.І.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську справу за позовом ОСОБА_1 до Луганського регіонального управління Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «НАДРА» про стягнення залишку грошових коштів з карткового рахунку в межах зарплатного проекту з лімітом кредитування, -  

                                                        ВСТАНОВИВ:

  Позивач звернувся  до суду із вказаним позовом, в якому зазначив, що 14 липня  2005 року між ним та Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» в особі заступника директора Луганського РУ Нестеренко Тамарою Сергіївною  був укладений договір №10080973 про відкриття карткового рахунку в межах зарплатного проекту з лімітом кредитування.

За умовами зазначеного договору на рахунок відкривається для внесення на нього коштів. У додаткових умовах зазначено, що держателем є позивач  ОСОБА_1 є співробітником ТОВ «Машстойіндустрія». При звільненні із зазначеного підприємства або при розірванні договору  про надання послуг №011/12-311 від 24 листопаду 2003 року, укладеного між банком та підприємством ТОВ «Машстойіндустрія», держатель , яким є позивач переводиться на Тарифи Банку і умови користування карткою, які передбачені для фізичних осіб. В січні-лютому  2009 року договір  №011/12-311 від 24 листопаду 2003 року було розірвано.  20 березня 2009 року позивач звернувся з письмовою заявою до відповідача про видачу грошових коштів у сумі 10000 грн. Банком відповідь не надано. Позивач знімав кошти по 1000 грн., при цьому 22 грудня 2009 року позивач дізнався, що його картковий рахунок заблоковано, а не рахунку залишилося 47893 гривень 75 копійок, коштів, отриманих позивачем як заробітна плата.  Позивач вважає такі дії відповідача незаконними, між ними існують договірні стосунки та банк повинен виконати своє зобов’язання  відповідно до норм діючого цивільного законодавства. Просить стягнути з відповідача на його користь  47893 гривень 75 копійок. Покласти на відповідача судові витрати.  

 В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

 Представник відповідача подав суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, подав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що позов не визнають, посилався на те, що 10.02.2009 року з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку постановою правління Національного банку України №59 «Про призначення тимчасової адміністрації у Відкритому акціонерному товаристві комерційного банку «Надра» призначена тимчасова адміністрація строком на 1 рік з 10.02.2009 року по 10.02.2010 року. Процедура введення тимчасової адміністрації та її повноваження регулюються статтями 75-86 Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 року №2121-ІІІ. Саме тимчасовий адміністратор має право продовжувати або припиняти будь-які операції банку, виконувати будь-які дії, рішення від імені банку. Також зазначеною постановою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації. Відповідно до вимог ст.58 ч.2  відповідного Закону банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов’язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів. А також ст.85 зазначеного Закону забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України, не нараховуються неустойка, інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань.  

 Суд вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що  позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.    

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

 Як встановлено у судовому засіданні, 14 липня  2005 року між ним та Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» в особі заступника директора Луганського РУ Нестеренко Тамарою Сергіївною  був укладений договір №10080973 про відкриття карткового рахунку в межах зарплатного проекту з лімітом кредитування /а.с.9/.

Згідно до звіту про операції по картковому рахунку, власником якого є позивач  ОСОБА_1, станом  на 05 січня 2010 року залишок коштів на відповідному рахунку складає 47893 гривні 75 копійок /а.с.10/.

Згідно до звіту про операції по картковому рахунку, власником якого є позивач  ОСОБА_1, станом  на 04 листопада  2010 року залишок коштів на відповідному рахунку складає 47993 гривні 40 копійок.

20 березня 2009 року позивач звернувся з письмовою заявою до відповідача про видачу грошових коштів у сумі 10000 грн. Банком відповідь не надано /а.с.12/.

22 грудня 2009 року відповідачем картковий рахунок заблоковано, а не рахунку залишилося 47893 гривень 75 копійок, коштів, отриманих позивачем як заробітна плата, якими позивач не міг користуватися.

 Позивач 05 січня 2010 року на виконання умов договору звернувся до відповідача із письмовою заявою про повернення суми залишку грошових коштів банківського вкладу. Але відповідачем не було спрямовано на адресу позивача відповідь /а.с.11/.

Таким чином, 20 березня 2009 року банк, відповідач по справі мав би повернути позивачеві відповідну суму залишку разом із сумою нарахованих за користування ним процентів.  

    Судом встановлено, що фактично укладений договір №10080973 про відкриття карткового рахунку в межах зарплатного проекту з лімітом кредитування за своєю правовою природою відповідає вимогам договору банківського вкладу.

Судом досліджено фотокопію Положення про філію Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «НАДРА» Луганське регіональне управління  та фотокопію Статуту  Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «НАДРА»/а.с.15-21/

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 1058 ЦК України  за договором  банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони ( вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується  виплачувати  вкладникові  таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором; до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.    

 Частиною 1 ст.1060 ЦК України передбачено, що договір  банківського вкладу укладається на умовах видачі  вкладу на першу  вимогу (вклад на вимогу) або  на умовах повергнення  вкладу зі спливанням  встановленого договором  строку (строковий вклад).  

Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний  видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.  

Відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання  повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.  

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні  встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.  

Як передбачено ч. 2 ст. 1060 ЦК України, умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.  

Відповідно до ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.  

Таким чином, посилання відповідача, як на підставу своїх заперечень, на введення мораторію суперечить нормам діючого ЦК України, які суд вважає необхідним застосувати при вирішенні цього спору, як основного акту цивільного законодавства України.  

Національному банку України не надано права вносити зміни у Закони України, а заборонивши своїми розпорядженнями достроково повертати кошти, які знаходяться на депозитах банків, Національній банк  України тим самим перевищив свої повноваження  та фактично вніс зміни  до законів України.    

На підставі ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).  

На день звернення до суду із відповідним позовом позивачу строк  дії договору не сплив,  а сума залишку грошових коштів з карткового рахунку в межах зарплатного проекту з лімітом кредитування, відповідачем  позивачеві не виплачені.    

Суд вважає, що такі дії відповідача свідчать про порушення умов договору, а тому вимоги позивача щодо грошових коштів з карткового рахунку в межах зарплатного проекту з лімітом кредитування в сумі 47893 гривні 75 копійок обґрунтовані та підлягають задоволенню.  

 Згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.  

Тому з відповідача підлягає також стягненню на користь позивача сплачене ним державне мито та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи з урахуванням задоволених вимог.  

  Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209,  212 - 215, 218  ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 1058, 1060 ЦК України, суд,-    

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги  ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Луганського регіонального управління Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «НАДРА» (ЄДРПОУ 20165528, МФО 304193)   на користь  ОСОБА_1 за договором від 14 липня  2005 року №10080973, укладеного з Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» в особі Луганського регіонального управління,  суму залишку грошових коштів з карткового рахунку в межах зарплатного проекту з лімітом кредитування, в розмірі 47893 гривні 75 копійок, а також судові витрати: витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 /сто двадцять/ гривень та державне мито 478 /чотириста сімдесят вісім/  гривень.

   Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.  

   Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області шляхом подання до Ленінського районного суду м. Луганська апеляційної скарги протягом 10-днів з дня його проголошення.

      Суддя                                                                                 Н.О. Кравченко