Справа № 2-336//07р.

РІШЕННЯ

Іменем     України

13 квітня 2007 року                                                                                                м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Кемінь В.Д.

при секретарі судового засіданні Озарук О.І.

з участю представника позивач Юзефів Т.К.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хуст справу за позовом дочірнього підприємства „Ужгороднафтопродукт" м. Ужгород до ОСОБА_1про стягнення суми за договором позики -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення боргу за договором позики, зазначивши, що 16.01.2006 року між ними укладено договір позики, відповідно до якого позивач надав відповідачу безвідсотково позику в розмірі 31767,85 грн., з поетапним поверненням вказаної суми терміном до 16.03.2006 року. Однак, відповідач не виконав у повному обсязі взяті на себе зобов'язання за цим договором. Крім цього на початку грудня 2006 року відповідач був звільнений з роботи в ДП „Ужгороднафтопродукт", а згодом 15.12.2006 року написав розписку на ім'я директора підприємства, в якій зобов'язався погасити заборгованість за вище вказаним договором позики в сумі 2447,78 грн. до 31.12.2006 року. Дане зобов'язання відповідач також не виконав і на час розгляду справи за ним рахується заборгованість перед позивачем в сумі 1307,08 грн. В позовній заяві позивач ставить питання про стягнення з відповідача судових витрат понесених по розгляду даної справи в розмірі 51 грн. сплаченого державного мита та 30 грн. на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача Юзефів Т.К. позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини наведені в позовній заяві та ствердила в судовому засіданні, що ОСОБА_1 на час розгляду справи в суді не погасив наявну у нього заборгованість перед позивачем, постійно обіцяє повернути борг, та просить для цього додатковий строк. Фактично відповідач тільки зволікає у поверненні боргу і його обіцянки тривають протягом року, але реальних дій для повернення грошей він не робить. Тому просить суд задовольнити позов у повному об'ємі.

Відповідач в судовому засіданні визнав позовні вимоги, пояснивши що виконати взяті на себе зобов'язання за договором позики не зміг, через об'єктивні причини, хоча він обіцяє сплатити борг в найкоротший термін.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вважає що позов слід задовольнити виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач за договором позики від 16.01.2006 року отримав у борг від позивача безвідсотково позику в розмірі 31767,85 грн., з поетапним поверненням вказаної суми терміном до 16.03.2006 року. Вказаного зобов'язання відповідач в повному обсязі не виконав і на час розгляду справи в суді за ним рахується заборгованість по договору позики в сумі 1307,08 грн.

Даний факт не заперечив сам відповідач, визнавши в судовому засіданні вказану суму заборгованості.

В судовому засіданні досліджено сам договір позики укладений між сторонами 16.01.2006 p., яким стверджується правова підстава звернення позивача до суду з даним позовом та вимогами про стягнення суми заборгованості.

2

Встановлені та перевірені в судовому засіданні докази по справі, дають суду підстави в порядку передбаченому ст. 1050 ЦК України накласти на відповідача зобов'язання про повернення суми боргу позивачу, внаслідок порушення договору позики позичальником

З огляду на встановлене, суд приходить до висновку що вимоги позивача обґрунтовані і він правомірно ставить питання про захист своїх прав, вимагаючи від відповідача повернення боргу, а тому даний спір слід вирішувати на підставі ст. 1046-1050 ЦК України, стягнувши з відповідача суму непогашеного боргу за договором позики.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача судові втирати понесені ним на оплату державного мита при подачі позову в суд, в розмірі 51 грн., та 30 грн. сплачених за інформаційно-технічне забезпечення розгляду даної справи.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 209 ЦПК України, ст. ст. 1049,1050 ЦК України суд -

РІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1на користь дочірнього підприємства „Ужгороднафтопродукт" м. Ужгород 1307( одну тисячу триста сім гривень 08 коп.) - суми боргу за договором позики, а також судові витрати понесені позивачем по оплаті державного мита в розмірі 51 гривні, та 30 гривень інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а також може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Закарпатської області.