Справа № 2-1533/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 листопада 2010 року Бородянський районний суд
Київської області в складі : головуючого – судді Унятицького Д.Є.,
при секретарі – Клочко Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області про стягнення заборгованості по пенсії,
в с т а н о в и в:
У вересні 2010 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він пенсіонер, постійно проживає в зоні посиленого радіологічного контролю, крім того, віднесений до першої категорії громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і йому встановлена ІІ група інвалідності, яка пов'язана впливом аварії на ЧАЕС. Відповідно до положень ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком. Також, відповідно до вимог ст. 39 зазначеного Закону він має право на отримання щомісячної грошової доплати в розмірі однієї мінімальної заробітної плати як непрацюючий пенсіонер, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Проте відповідачем нарахування та сплата додаткової пенсії, а також доплата за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю здійснювалася всупереч чинному законодавству.
Просив зобов’язати Управління Пенсійнго фонду України в Бородянському районі Київської області провести з 1 вересня 2007 року перерахунок його пенсії відповідно до ст.39,50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", нарахувавши щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров"ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановивши щомісячну доплату за проживання на території зони посиленого радіологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та в подільшому проводити виплату пенсії у вказаних розмірах.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України Бородянського району Київської області недоплачену суму щомісячнох додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, щомісячної грошової доплати за проживання у зоні посиленого радіологічного контролю за період з 1 вересня 2007 року по 1 вересня 2010 року в сумі 33983,16 грн.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України Бородянського району Київської області судові витрати.
Позивач в судове засідання не з'явився, просив слухати справу без його участі.
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, до суду надіслав заперечення, просив справу розглядати без участі його представника, позов не визнає, вважає, що позивачу правомірно, відповідно до діючого законодавства проводилось нарахування та виплата пенсії, до того ж, позивачем пропущено строк позовної давності.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що позивач, проживає в зоні посиленого раіоекологічного контролю, являється пенсіонером та постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії та є інвалідом ІІ групи, внаслідок захворювання, пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС, що підтверджується копіями паспорту, посвідчення та вкладки до нього, пенсійного посвідчення, довідкою (а.с.7-11) та визнається відповідачем.
Як вбачається з довідки Управління ПФУ у Бородянському районі (а.с.7) та заперечення відповідача (а.с.17-18) позивач перебуває на обліку в УПФУ у Бородянському районі і отримує пенсію по ІІ групі інвалідності, пов'язаної впливом аварії на ЧАЕС. При визначенні розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю Управління Пенсійного фонду керувалось постановами Кабінету Міністрів України. Розрахунок доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, який передбачений статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" проводиться відповідно до постанови КМ України № 836 від 26 липня 1996 року в розмірі 5,20 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI п.28 розділу ІІ вносились зміни в Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема в статтю 50, яка викладалась в новій редакції та змінювали у бік зниження особам, віднесеним до категорії І, інвалідам ІІ групи розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, - з 75 % прожиткового мінімуму до 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Однак, рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення вказаних статей Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI визнано неконституційними.
Постановою КМ України від 28 травня 2008 року № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" також було знижено розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю для інвалідів ІІ групи до 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 8 ЦПК України у разі невідповідності правового акта закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує правовий акт законодавства, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягє ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.
Також суд не звертає увагу на посилання відповідача на ч. 5 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
З положень ст.ст.50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу нарахування береться мінімальна пенсія за віком, яка визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
При цьому суд не приймає до уваги положення ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Також безпідставним є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначених пенсій у таких розмірах, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст.46 Конституції України та статтею 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", щодо визначення розміру та виплати пенсій.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
За таких обставин суд вважає, що позивач з 1 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року мав право на призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 39 ЗУ України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, провадиться доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
У 2007 році дія абзацу 4 частини 1 статті 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, була зупинена, відповідно до Закону України від 19 грудня 2006 року N 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Однак рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року N 6-рп/2007 вказані зміни до Закону були визнані неконституційними, тобто такими, які не відповідають Конституції України.
У 2008 році частину першу та другу статті 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було замінено однією частиною такого змісту: "Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України" відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28 грудня 2007 року.
Однак вищезазначені зміни до Закону також рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 були визнані неконституційними.
Одночасно слід зазначити, що з 2004 року розмір мінімальної заробітної плати встановлювався Законом України "Про Державний бюджет України" (на відповідний рік). Положення Законів України "Про Державний бюджет України" не містить обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми ст. 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
За таких обставин суд вважає, що позивач з 9 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року мав право на щомісячну грошову доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Враховуючи викладене, та зважаючи на те, що нарахування пенсії, перерахунок та виплата пенсії законом віднесено до компетенції відповідача і не є компетенцією суду, суд вважає за необхідне частково задовольняючи позовні вимоги, зобов'язати Управління ПФУ в Бородянському районі Київської області провести перерахунок пенсії позивача, потерпілому від Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, інваліда 2-ї групи, яка настала внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно зі статтями 39,50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", нарахувавши з 1 вересня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров"ю – у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із встановленого розміру мінімальної пенсії за віком який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, щомісячну грошову доплату, як проживаючому на території зони посиленого радіологічного контролю виходячи з розміру однієї мінімальної заробітної плати.
Зобов"язати позивача виплатити позивачу недонараховані суми з 1 вересня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 1 вересня 2010 року щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров"ю, щомісячної грошової доплати, як проживаючому на території зони посиленого радіологічного контролю.
Позовні вимоги про зобов"язання в подальшому проводити нарахування не підлягають задоволенню, оскільки завданням адміністративного судочинства є захист порушених прав свобод та інтересів фізичних осіб.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати в розмірі 120 гривень, як витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та на правову допомогу.
Керуючись ст.10, 11, 209, 174, 212-215, 218 ЦПК України, ст.257,267 ЦК, ст.39,50,67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", Законами України "Про державний бюджет України на 2007 рік", "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", "Про державний бюджет України на 2009 рік", "Про державний бюджет України на 2010 рік" та Законом України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20 жовтня 2009 року , суд
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області про стягнення заборгованості по пенсії задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 як потерпілого від Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, інваліда 2-ї групи, яка настала внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно зі статтями 39,50,67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", нарахувавши з 1 вересня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю – у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, щомісячну грошову доплату, як проживаючому на території зони посиленого радіологічного контролю, виходячи з розміру однієї мінімальної заробітної плати.
Зобов"язати Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області виплатити ОСОБА_1 недонараховані суми з 1 вересня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 1 вересня 2010 року щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, щомісячної грошової доплати, як проживаючому на території зони посиленого радіологічного контролю.
В іншій частині в позові відмовити.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України Бородянського району Київської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 120 (сто двадцять) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів після його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий - суддя Унятицький Д.Є.