Справа № 2-8116\10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2010 р. м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючої судді Голубкової М.А.,
при секретарі Дребущак О.О.
розглянувши у відкритому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 (в особі представника на підставі нотаріально посвідченої довіреності ОСОБА_3) до ОСОБА_4 про встановлення факту прийняття спадщини, припинення права власності та визнання права власності на об’єкт нерухомості,
ВСТАНОВИВ:
Позивачі звернулись до суду з позовом про встановлення факту прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 її сином ОСОБА_2 позивачем по справі, припинення права власності ОСОБА_5 шляхом скасування державної реєстрації права власності на 1\4 частину житлового дома АДРЕСА_1, зареєстрованої за нею на підставі свідоцтва на право власності на спадщину, виданого П’ятою державною нотаріальною конторою м. Запоріжжя р. № 3-1708 від 30.06.1995 року, припинення права власності ОСОБА_4 шляхом скасування державної реєстрації права власності на 1\4 частину житлового дома АДРЕСА_1, зареєстрованого за ним на підставі дубліката свідоцтва на право власності на спадщину, виданого П’ятою державною нотаріальною конторою м. Запоріжжя за реєстровим номером 3-1708 від 30.06.1995 р., визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок літ А (коридор1-1 пл. 4,7 кв.м., кухня 1-2 пл. 8,7 кв. м. ванна 1-3 пл. 3,0 кв.м., кімната 1-4 пл. 13,8 кв.м., кімната 1-5 пл. 9,0 кв.м., кімната 1-6 пл. 13,6 кв.м., кімната 1-7 пл. 14,0 кв.м.) загальною площею 66,8 кв.м., в тому числі житловою площею 50,4 кв.м., до складу якого входить службова прибудова літ. а, житлова прибудова літ. А1, надвірні прибудови: сарай літ. В, літня кухня літ.В1, сарай літ. Б, погріб під Б літ. пг, намет літ. Н, сарай літ. З, вбиральня літ. К, душ літ. Л,, сарай літ. Г, гараж літ. Д, зливну яму, паркан № 1,4, ворота № 2, водопровід № 3, хвіртка № 5, замощення І, ІІ, розташованого на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, з попереднім скасуванням реєстрації її права власності на Ѕ частину вищевказаного будинку, проведену на підставі свідоцтва про право власності на спадщину, виданого П’ятою Запорізькою державною нотаріальною конторою від 20.07.2005 р. за р. № 5-1407 та свідоцтва про право на спадщину, виданого П’ятою Запорізькою державною нотаріальною конторою від 28.12.2004 р. за р. № 2-589
У позові зазначено, що позивач ОСОБА_1, мати позивача по справі ОСОБА_2 - ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є власниками житлового будинком АДРЕСА_1.
ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, заповіт відсутній. Син померлої – позивач по справі ОСОБА_2, є єдиним спадкоємцем 1 черги за законом, мешкав спільно з померлою за адресою АДРЕСА_1 та не заявляв про відмову від спадщини.
Позивачі з посиланням на ст.ст. 1216, 1218, 1268 ЦК України просять суд встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2 на ј частину спірного домоволодіння після смерті матері ОСОБА_5.
У позовній заяві також зазначено, що на теперішній час між сторонами дійсного спору склалися такі взаємовідносини, які унеможливлюють спільне володіння та користування об’єктом нерухомості.
Окрім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не користуються належними частинами житлового будинку АДРЕСА_1, забезпечені іншим житлом. Житлом користується лише ОСОБА_1 Домоволодіння потребує проведення капітального ремонту, від проведення та фінансування якого ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ухиляються.
Позивачі вважають, що спір можливо розв’язати у судовому порядку шляхом припинення права власності ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на відповідні частки у спірному домоволодінні, та визнання права власності ОСОБА_1 на житловий будинок АДРЕСА_1
Позовні вимоги нормативно обґрунтовані ст. ст. 365, 391 ЦК України.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_3 на підставі нотаріально посвідченої довіреності ОСОБА_3, позов підтримали, просили його задовольнити.
Відповідач надав суду письмову заяву, в якій підтвердив обставини, викладенні в позову, проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є власниками житлового будинком АДРЕСА_1.
Так, на підставі свідоцтв про право власності на спадщину за законом, посвідчених нотаріусом П’ятої державної нотаріальної контори м. Запоріжжя, реєстр № 2-589 від 28.12.2004 р. та реєстр № 5-1407 від 20.07.2005 р. ОСОБА_1 належить 1\2 частина житлового будинку АДРЕСА_1. Цей спадок вона отримала після смерті батька – ОСОБА_4
Інша 1\2 частина зазначеного житлового будинку у відповідності до свідоцтва про право власності на спадщину за законом, посвідченого нотаріусом П’ятої державної нотаріальної контори м. Запоріжжя за р. № 3-1708 від 30.06.1995 р., належить брату та сестрі мого померлого батька ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 1\4 частині кожному. Право їх власності зареєстровано у ОП ЗМБТІ у книзі № 51 запис № 8938.
Спірне домоволодіння розташовано на земельній ділянці площею 460 кв.м.
ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 Син померлої - позивач по справі ОСОБА_2, є єдиним спадкоємцем 1 черги за законом. Спадщина ним прийнята у відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, так як він мешкав спільно з померлою за адресою АДРЕСА_1 , та не заявляв про відмову від спадщини.
З огляду на вищевикладене та наявні у справі докази, суд доходить до висновку що згідно зі ст.ст. 1216, 1218, 1268 ЦК України, ОСОБА_2 є власником ј частини спірного домоволодіння, як спадкоємець після смерті матері ОСОБА_5.
Сторони дійсного спору підтвердили, що на теперішній час між ними склалися такі взаємовідносини, які унеможливлюють спільне володіння та користування об’єктом нерухомості, в зв’язку з викладеним та з огляду на наявність іншого житла ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не користуються належними їм частинами житлового будинку АДРЕСА_1.
З пояснень сторін та їх представників вбачається, що спірним будинком користується лише ОСОБА_1, домоволодіння потребує проведення капітального ремонту, укріплення стін, перекриття кровлі, здійснення інших робіт, які належить проводити за рахунок всіх співвласників у відповідності до розміру належних часток. ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ухиляються від фінансування означених робіт чи проведення їх власноруч, посилаючись на той факт, що користуюсь будівлею лише я.
Суд погоджується з доводом ОСОБА_1, що така позиція порушує її права, як співвласниці будинку, та свідчить про невиконання обов’язків інших співвласників в розумінні частин 3 та 4 ст. 319 ЦК України, якою встановлено, що власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав і що власність зобов’язує.
Відповідно до ст. 391 ЦПК України, у випадку неможливості власником здійснювати право щодо користування та розпорядження своїм майном, такий власник має право вимагати усунення перешкод, що призвели до такої неможливості.
Згідно з ст. 365 ЦК України, «Право власності на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:
1. частка є незначною і не може бути виділена в натурі;
2. річ є неподільною,
3. спільне володіння та користування майном є неможливим,
4. таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласників та членам його сім»ї».
Колегією судової палати у цивільних справах Верховного суду України в ухвалі від 03.10.2010 р. зазначено, що для винесення судом рішення про припинення права власності достатньо наявності лише однієї із умов, перелічених у ст. 365 ЦК України.
У спірних правовідносинах наявні три перелічені у ст. 365 ЦК України умови, а саме: неможливість виділення в натурі часток, неможливість спільного володіння та користування, відсутність шкоди для інтересів співвласників та членів їх сімей.
З огляду на вищевикладене, суд вважає нормативно та документально обґрунтованими вимоги про припинення права власності осіб, що не користуються об’єктом нерухомості на належні їм частки домоволодіння АДРЕСА_1 та визнання права власності на спірне домоволодіння в цілому за користувачем – ОСОБА_1.
Компенсацію вартості часток сторони проведуть у добровільному порядку.
Окрім того, на присадибній ділянці по АДРЕСА_1 знаходяться споруди, які ще у 1960-1970 рр побудовані батьками сторін спору ОСОБА_12 та ОСОБА_13
Так, у зазначений період часу вони самовільно перебудували глинобитний жилий будинок літ. А, обкладений цеглою житловою площею 17, 1 кв.м. за рахунок службової прибудови –а, площею 5,5 кв.м. та житлової прибудови А-1 площею 18, 4 кв.м. в один житловий будинок літ. А обкладений цеглою, загальною площею 66, 8 кв.м., житловою – 50,4 кв.м., у 1973 р. - цегляний сарай літ. В площею 13, 8 кв. м, у 1984 р. добудували до нього намет літ. Н розмірами 5, 6 кв.м., у 1980 р. - під сараєм Б погріб літ. пг, площею 8 кв.м, цегляний сарай літ З площею 7, 6 кв.м., цегляний сарай площею 9, 8 кв. м, цегляну уборну літ. К площею 2, 8 кв.м, цегляний душ літ. Л площею 1,1 кв.м.
Суд доходить до висновку, що забудовники мали право на забудову відведеної ним земельної ділянки відповідно до ст. 375 ЦК України.
Згідно з ст. 377 ЦК України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені. Тобто, до ОСОБА_1 переходить і право власності та користування земельної ділянкою площею 460 кв.м. по АДРЕСА_1
Частиною 5 ст. 376 ЦК України закріплено право власника (користувача) земельної ділянки у судовому порядку придбати право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ділянці, якщо це не порушує права інших осіб.
У зв’язку з тим, що забудовники не оформили право власності на вказані самовільні будівлі, а нові власники житлового будинку не можуть реалізувати своє право володіти та розпоряджатися майном, суд вважає можливим захистити їх права шляхом визнання права власності і на неоформлені належним чином будівлі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 11, 209, 212, 214-215 Цивільно процесуального кодексу України, статтями . 365, 375, 376, 1216, 1218, 1268 Цивільного кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Встановити факт прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 її сином ОСОБА_2.
Припинити право власності ОСОБА_5 шляхом скасування державної реєстрації права власності на 1\4 частину житлового дома АДРЕСА_1, зареєстрованої за нею на підставі свідоцтва на право власності на спадщину, виданого П’ятою державною нотаріальною конторою м. Запоріжжя р. № 3-1708 від 30.06.1995 року.
Припинити право власності ОСОБА_4 шляхом скасування державної реєстрації права власності на 1\4 частину житлового дома АДРЕСА_1, зареєстрованої за ним на підставі дубліката свідоцтва на право власності на спадщину, виданого П’ятою державною нотаріальною конторою м. Запоріжжя за реєстровим номером 3-1708 від 30.06.1995 р.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок літ А (коридор1-1 пл. 4,7 кв.м., кухня 1-2 пл. 8,7 кв. м. ванна 1-3 пл. 3,0 кв.м., кімната 1-4 пл. 13,8 кв.м., кімната 1-5 пл. 9,0 кв.м., кімната 1-6 пл. 13,6 кв.м., кімната 1-7 пл. 14,0 кв.м.) загальною площею 66,8 кв.м., в тому числі житловою площею 50,4 кв.м., до складу якого входить службова прибудова літ. а, житлова прибудова літ. А1, надвірні прибудови: сарай літ. В, літня кухня літ.В1, сарай літ. Б, погріб під Б літ. пг, намет літ. Н, сарай літ. З, вбиральня літ. К, душ літ. Л,, сарай літ. Г, гараж літ. Д, зливну яму, паркан № 1,4, ворота № 2, водопровід № 3, хвіртка № 5, замощення І, ІІ, розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, скасувавши попередню реєстрацію її права власності на Ѕ частину вищевказаного будинку, проведену на підставі свідоцтва про право власності на спадщину, виданого П’ятою Запорізькою державною нотаріальною конторою від 20.07.2005 р. за р. № 5-1407 та свідоцтва про право на спадщину, виданого П’ятою Запорізькою державною нотаріальною конторою від 28.12.2004 р. за р. № 2-589
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: