Справа № 2-4755
2010 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2010 року Ялтинський міський суд Автономної Республіці Крим у складі: головуючого - судді Кулєшової О.І., при секретарі - Пархоменко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
в с т а н о в и в:
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання неповнолітнього сина у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень щомісяця. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач з відповідачем перебували у шлюбі з 27 жовтня 1990 року. Від спільного життя мають повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. 07 жовтня 2010 року шлюб між ними був розірваний. Неповнолітня дитина знаходиться на її повному утриманні, відповідач не оказує матеріальну допомогу на утримання дитини, практично повністю ухиляється від виконання своїх зобов’язань. Матеріальне становище відповідача, який є суб’єктом підприємницької діяльності-фізичною особою, надає йому можливість оказувати достойну матеріальну допомогу на утримання дитини.
Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали.
Відповідач в судовому засіданні погодився з позовом частково, не заперечував проти сплати аліментів на утримання дитини, але просив суд прийняти до уваги його тяжке матеріальне становище, те, що на даний час він ніде не працює та не отримає прибуток від заняття підприємницькою діяльністю.
Заслухавши пояснення сторін, представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 27 жовтня 1990 року (а.с. 6). Рішенням Ялтинського міського суду від 07 жовтня 2010 року шлюб між ними розірвано (а.с. 38).
Від спільного життя сторони мають повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8, 9).
Позивач з неповнолітнім сином ОСОБА_4 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, б. 6, кв. 16, що підтверджується довідкою з місця проживання про склад сім’ї та реєстрацію від 27 вересня 2010 року, видану КП ЯМР «РЕО-1» (а.с. 16). Але проживають вони за адресою: АДРЕСА_1, та син знаходиться на її повному утриманні, відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини не оказує, що останній не заперечував в судовому засіданні.
У силу ст. 180 Сімейного Кодексу України, - батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 1 ст. 184 СК України, - якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров’я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Оскільки обов’язок відповідача по утриманню його неповнолітньої дитини передбачений чинним законодавством України, то, суд вважає, що вимоги позивача засновані на законі.
При вирішенні питання щодо розміру аліментів, суд приймає до уваги: матеріальне становище дитини , те, що він проживає з матір’ю, яка не може одна забезпечувати дитині належного матеріального рівня, та матеріальне становище відповідача, який є приватним підприємцем, має нерегулярний заробіток, є також працездатною особою, не має інших утриманців, за віком та станом здоров’я маже забезпечити належне утримання дитини.
Згідно довідки ДНІ в м. Ялта від 20 жовтня 2010 року валовий прибуток відповідача від зайняття підприємницькою діяльністю у період з 01 квітня по 31 грудня 2009 року склав 341204 гривень, з 01 січня по 30 червня 2010 року – 44930 гривень, а за період з 01 липня по 30 вересня 2010 року інформація про доходи відсутня (а.с. 36). Судом також приймаються до уваги доводи відповідача про те, що з липня 2010 року він не отримує прибуток від зайняття підприємницькою діяльністю, оскільки 01 липня 2010 року між ним та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 був розірваний договір оренди частини нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Ялта, вул. Маршака, 4а (а.с. 39, 40).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 700 гривень щомісяця до досягнення дитиною повноліття.
З відповідача також на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 51 гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 180-184 СК України, ст. ст. 10, 11, 60, 212-215, 367 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Ялта, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 700 (сімсот) гривень, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи від дня подачі позовної заяви, тобто з 16 вересня 2010 року, і до повноліття дитини.
В іншій частині в позові відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі за сплату судового збору в сумі 51 гривня та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень, а усього 171 (сто сімдесят одна) гривня.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в межах стягнення аліментів за один місяць.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд в порядку та строки, встановлені ст. ст. 294-296 Цивільного процесуального кодексу України.
СУДДЯ