Справа № 2-4843
2010 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2010 року Ялтинський міський суд Автономної Республіці Крим у складі: головуючого - судді Кулєшової О.І., при секретарі - Пархоменко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
в с т а н о в и в:
Позивач просить суд розірвати шлюб з відповідачем. Позовні вимоги мотивовані тим, що вона 12 квітня 1986 року уклала шлюб з відповідачем. Від шлюбу вони мають двох повнолітніх дітей та неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сумісне життя з відповідачем не склалося через несумісність характерів, відповідач в останні роки сімейного життя зловживає спиртними напоями, влаштовує сварки, скандали, не цікавиться інтересами сім’ї. Близько роки вони не ведуть сумісне господарство, не підтримують подружні відносини, не приймають ніяких спроб до примирення. Вона втратила почуття любові та поваги до відповідача, вважає, що їх шлюб носить формальний характер, родина розпалась остаточно, примирення між ними неможливо.
Відповідач в судовому засідання проти розірвання шлюбу заперечував, вважає, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, так як вона керується емоціями, слухає думку сусідів. Він її кохає та вважає, що їх шлюб можливо зберегти.
Заслухавши пояснення позивача, відповідача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Згідно зі ст. 112 СК України, - суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 12 квітня 1986 року Щолкінською міською радою Ленінського району Автономної Республіки Крим, актова запис за № 37 (а.с. 7).
Від шлюбу вони мають двох повнолітніх дітей та неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).
Судом встановлено, що родина фактично розпалась, шлюб існує формально, сторони проживають разом, але з кінця червня 2010 року не ведуть сумісного господарства, не приймають ніяких спроб до примирення, припинили подружні відносини. Встановлені судом обставини підтверджуються поясненнями сторін та допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які також підтвердили суду, що неодноразово бачили відповідача у нетверезому стані, як він влаштовує сварки, скандали.
Позивач в судовому засіданні наполягала на розірванні шлюбу, категорично не бажає зберігати сім’ю та відновлювати сімейні взаємовідносини з відповідачем, вважає, що примирення між ними неможливо, вона втратила почуття любові та поваги до відповідача.
Конституцією України (ст. 51) та статтею 24 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
При таких обставинах, подальше життя подружжя та збереження родини буде суперечити інтересам позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215, Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 105, 110-112 Сімейного кодексу України,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Розірвати шлюб, зареєстрований 12 квітня 1986 року Щолкінською міською радою Ленінського району Автономної Республіки Крим, актова запис за № 37, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд в порядку та строки, встановлені ст. ст. 294-296 Цивільного процесуального кодексу України.
СУДДЯ