Справа № 2-199/10

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2010 року.                                            

Богуславський районний суд Київської області в складі:

    головуючого судді             Тітова М.Б.

    при секретарі                  Олійник Л.С.

    з участю  позивача              ОСОБА_1

            представника позивача                     ОСОБА_2

відповідачки                  ОСОБА_3

представника відповідачки              ОСОБА_4

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна колишнього подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна колишнього подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1, звернувшись до суду з даним позовом, просить суд визнати за ним право власності на ? частину житлового будинку з господарськими спорудами, що розташований по АДРЕСА_1, та виділити йому в натурі  головний вхід до будинку, вітальню та житлову кімнату (залу), а також половину сараю та підвалу. За відповідачкою ОСОБА_3 він просить визнати право власності на ? частину вказаного будинку та господарських споруд, та виділити їй в натурі кухню, приміщення котельні, дві житлові кімнати, а також половину сараю та підвалу.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що він з 1984 року по 15 вересня 2006 року перебував у зареєстрованому шлюбі із відповідачкою і вказаний житловий будинок був побудований ними спільно під час  шлюбу, а тому є спільною сумісною власністю колишнього подружжя.

Із відповідачкою вони не можуть домовитись про порядок поділу будинку в натурі на дві окремі ізольовані квартири, що явилось підставою звернення до суду.

Окрім того позивач ОСОБА_1 просить поділити інше рухоме майно, яке вони придбали із відповідачкою під час шлюбу. Зокрема, він просить виділити йому із спільного сумісного майна колишнього подружжя: газову плиту, пилосос, телевізор, ліжко односпальне, шафу для одягу та диван, а відповідачці виділити шафу трьохдверну, холодильник, котел опалювальний, кухонну стінку, два столи, ліжко двоспальне, ліжко односпальне, меблеву стінку для зали.

            Відповідачка ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом, в якому просить поділити між нею та позивачем рухоме майно, яке вони придбали під час шлюбу, а саме: плиту газову вартістю 383 грн., пилосос  вартістю 77 грн., холодильник «Норд» вартістю 400 грн., котел опалювальний  вартістю 1533 грн., стіл письмовий  вартістю 150 грн., диван  вартістю 450 грн., ліжко односпальне  вартістю 200 грн., двоє поросят живою вагою по 150 кг. кожне, вартістю 6000 грн., одинадцять вуликів з бджолосім'ями, вартістю  10600 грн., циркулярну пилку (станок) вартістю  2100 грн., мисливську рушницю - ІЖ 58 (12 кал.) з сейфом вартістю 3500 грн. Вона заперечує, що шафа трьохдверна та ліжко двоспальне належить до спільного сумісного майна подружжя, оскільки це її особисте майно, на яке вона набула право на підставі рішення Богуславського районного суду Київської області за №2-440 від 20.07.1994 року. Телевізор «Самсунг» та стінка меблева (стінка залова, як вказано в позові) придбана її батьком - ОСОБА_5, та передані їй в тимчасове користування, що підтверджується свідченнями її батька та документами на це майно, які знаходяться в нього. Кухня «Аня» вартістю 1050 грн. (в позові зазначено кухонна стінка вартістю 900 грн.) була також придбана нею за її особисті грошові кошти після розірвання шлюбу та переїзду ОСОБА_1 від її будинковолодіння, а саме 14.09.2009 року, що підтверджується накладною за №415 від 14.09.2009 року.

Також ОСОБА_3 в зустрічному позові зазначає, що в червні 2009 року, після того, як вони із позивачем фактично припинили  шлюбно-сімейні відносини і він переїхав від неї проживати в АДРЕСА_1, вони добровільно здійснили розподіл спільного сумісного майна, яке було набуто ними, як подружжям під час шлюбу. Зокрема, ОСОБА_1 вивіз з її будинковолодіння частину фактично самого цінного спільного сумісного майна (двоє поросят живою вагою по 150 кг. кожне)  вартістю 6000 грн., одинадцять вуликів з бджолосім'ями вартістю -10600 грн., циркулярну пилку (станок) вартістю  2100 грн., та мисливську рушницю -  ІЖ  58  (12  кал.)  з  сейфом  вартістю  3500  грн.,  що підтверджується трьома власноруч написаними розписками позивача  ОСОБА_1

Щодо позовних вимог позивача про визнання за ним права власності на ?   частину житлового будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 та його розподіл в натурі на дві ізольовані квартири, то вона заперечує проти такого поділу, оскільки   майже все будівництво було проведено до укладення шлюбу з ОСОБА_1 і спільного з ним проживання. Зокрема вона зазначає, що нею за допомогою її батьків було побудовано фундамент,  зведені цегляні стіни, зведений дах та вкритий шифером, повністю зроблені міжкімнатні перегородки всередині будинку, внутрішня площа будинку повністю поштукатурена, вставлені вікна та двері, і це підтверджується договорами на проведення будівельних робіт, які укладав її батько із будівельною організацією ще до укладення шлюбу із позивачем, а також накладними на придбавання будівельних матеріалів.

Спільно із позивачем було добудовано будинок, а саме: добудовано веранду біля житлового будинку, зроблено бетонні східці біля входу до будинку, проведено водяне опалення та газопостачання, здійснено побілку внутрішніх стін будинку, поклеїли шпалери на стіни, поклали облицювальну плитку в кухні, поклали дерев’яні поли в будинку, в 1985 році побудували сарай. Тому позивач може отримати лише грошову компенсацію за його частку, що він вклав в добудову будинку.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої  вимоги викладені в позовній заяві підтримав в повному обсязі, зустрічний позов визнав частково. Вимоги про грошову компенсацію за його частку в будинку він не підтримав і в судовому засіданні 11 листопада 2010 року настоював на задоволенні його вимог про поділ будинку в натурі на дві окремі ізольовані квартири в рівних частках. Крім того майна, що він отримав після розлучення із відповідачкою він просить виділити йому також телевізор «Самсунг», плиту газову, шафу трьохдверну. Він також просить врахувати, що відповідачка залишила собі троє поросят, а на експертизу представила плиту газову та пилосос, які не належали до спільного майна, так як ті речі були новіші.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3 позов ОСОБА_1 про поділ будинку в натурі на дві окремі ізольовані квартири не визнала, пославшись на те, що згідно висновку будівельно-технічної експертизи позивач має право лише на отримання грошової компенсації в розмірі 24439 гривень, його частка є незначною і не може бути виділена в натурі. Щодо поділу іншого нерухомого майна, то вона просила зарахувати позивачу майно, яке він отримав після розлучення на суму  19200 гривень та виділи йому плиту газову і пилосос на суму 460 гривень. Оскільки доля позивача перевищує ідеальну, вона просить стягнути з нього грошову компенсацію в розмірі 13927 гривень.

Суд, заслухавши сторони, їх представників, свідків та дослідивши письмові докази, вважає за необхідне позов ОСОБА_1 задовольнити частково, зустрічний позов ОСОБА_3 задовольнити частково, виходячи із наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 16 червня 1984 року по 15 вересня 2006 року, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу та копією свідоцтва про розірвання шлюбу.

Відповідно до ч.1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч.1 ст. 71 СК України майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

           Відповідачкою ОСОБА_3 в судовому засіданні доведено, що під час шлюбу спільно із позивачем було добудовано будинок по АДРЕСА_1, а саме: добудовано веранду біля житлового будинку, зроблено бетонні східці біля входу до будинку, проведено водяне опалення та газопостачання, здійснено побілку внутрішніх стін будинку, поклеїли шпалери на стіни, поклали облицювальну плитку в кухні, поклали дерев’яні поли в будинку, в 1985 році побудували сарай.

            Зокрема, даний факт підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5, які підтвердили, що  за допомогою  батьків відповідачки було побудовано фундамент,  зведені цегляні стіни, зведений дах та вкритий шифером, повністю зроблені міжкімнатні перегородки всередині будинку, внутрішня площа будинку повністю поштукатурена, вставлені вікна та двері. Даний факт  підтверджується також договорами на проведення будівельних робіт від 17.01.1983 року, які укладав  батько відповідачки ОСОБА_5 із будівельною організацією Богуславським РСУ, тобто ще до укладення шлюбу із позивачем, а також накладними на придбавання значної кількості будівельних матеріалів.

Згідно висновку будівельно-технічної експертизи за №2244 від 06.08.2010 року  дійсна вартість матеріалів та будівельних робіт по добудові житлового будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1, які проведені відповідачкою ОСОБА_3 спільно з позивачем ОСОБА_1 становить 48878 грн., а готовність будинку з урахуванням робіт, які виконала відповідачка до укладення шлюбу становила 86%. Тобто позивач має право на 7% в зведеному будинку та господарських спорудах і тому його частка є незначною.

Відповідно до ст.ст. 364, 370 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Позивачем пред’явлено позов про виділ у натурі частки в спільному сумісному майні, а саме в виділенні йому окремої ізольованої квартири в будинку. Інших вимог, як то: про порядок користування будинком, чи стягнення грошової компенсації із відповідача за належну йому частку в спільному сумісному майні, він в даному судовому засіданні не ставить.

Виконавчий комітет Богуславської міської ради не надав дозвіл  на переобладнання одноквартирного будинку по АДРЕСА_1 на двохквартирний.

Відповідно до ст. 152 ЖК України переобладнання і перепланування житлового будинку, що належить громадянину на праві індивідуальної власності, проводиться з дозволу виконавчого комітету місцевої ради.

Позивач не надав суду доказів, що є можливість виділу йому в натурі частки в будинку, що становить 7%, а його вимоги про поділ будинку в рівних частках не доведені в судовому засіданні.

З огляду на викладене позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову про поділ будинку по АДРЕСА_1 на дві окремі ізольовані квартири в рівних частках та в виділенні йому в натурі входу до будинку, вітальні та житлової кімнати (зали), а також половини сараю та підвалу.      

Щодо іншого рухомого майна, то в судовому засіданні відповідачка довела належними та допустимими доказами, а саме розписками позивача ОСОБА_1 від 18.06.2009 року, 19.06.2009 року,  20.06.2009 року, що до складу спільного майна колишнього подружжя ОСОБА_1 входить: плита газова  вартістю 383 грн., пилосос  вартістю 77 грн., холодильник «Норд» вартістю 400 грн., котел опалювальний  вартістю 1533 грн., стіл письмовий  вартістю 150 грн., диван  вартістю 450 грн., ліжко односпальне  вартістю 200 грн., двоє поросят живою вагою по 150 кг. кожне вартістю 6000 грн., одинадцять вуликів та десять бджолосімей вартістю  10600 грн.,  мисливська рушниця  ІЖ 58 (12 кал.) вартістю 3500 грн., сейф мисливський вартістю 750 гривень. Щодо вартості циркулярної пилки, то суд вважає, що її вартість становить 750 гривень, оскільки відповідачка не надала суду достовірних доказів, що позивач після розлучення забрав електродвигун, так як в розписці від 20.06.2009 року про це не зазначено.

             Вимоги позивача про те, що до спільного сумісного майна необхідно включити телевізор «Самсунг» та кухню «Аня» не можуть бути задоволені, оскільки він не довів в судовому засіданні, що це майно було придбане сторонами під час шлюбу.

             В судовому засіданні встановлено, що телевізор «Самсунг» та стінка меблева (стінка залова, як вказано в позові) придбана  батьком відповідачки - ОСОБА_5, та передані їй в тимчасове користування, що підтверджується поясненнями ОСОБА_5 та документами на це майно, які знаходяться в нього.

              Кухня «Аня» вартістю 1050 грн. (в позові зазначено кухонна стінка вартістю 900 грн.) була також придбана відповідачкою після розірвання шлюбу з позивачем, а саме 14.09.2009 року, що підтверджується накладною за №415 від 14.09.2009 року.

Шафа трьохдверна та ліжко двохспальне не належить до спільного сумісного майна подружжя, оскільки в судовому засіданні відповідачка довела, що це її особисте майно, на яке вона набула право на підставі рішення Богуславського районного суду Київської області за №2-440 від 20.07.1994 року.

З огляду на викладене суд вважає за необхідне виділити позивачу те майно, яке він отримав після розірвання шлюбу, що підтверджено його розписками: двоє поросят живою вагою по 150 кг. кожне  вартістю 6000 грн., одинадцять вуликів та 10 бджолосімей вартістю  10600 грн.,  мисливську рушницю  ІЖ 58 (12 кал.) вартістю 3500 грн., сейф мисливський вартістю 750 гривень, пилку циркулярну 750 грн., всього на 21600 гривень.

Відповідачці необхідно виділити плиту газову  вартістю 383 грн., пилосос  вартістю 77 грн., холодильник «Норд» вартістю 400 грн., котел опалювальний  вартістю 1533 грн., стіл письмовий  вартістю 150 грн., диван  вартістю 450 грн., ліжко односпальне  вартістю 200 грн.,  всього на 3193 грн.

Відповідачці позивач має сплатити грошову компенсацію 9203,50 гривень за перевищення його долі в ідеальних частках в спільному сумісному майні.

Позивач поніс судові витрати по оплаті правової допомоги 1610 гривень, а відповідачка 4500 гривень, що підтверджено відповідними квитанціями. Окрім того, відповідачка понесла судові витрати в сумі 5150 гривень за проведення експертиз.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України відповідачка має відшкодувати позивачу 805 гривень, а позивач відшкодувати їй 4825 гривень. Зарахувавши борг відповідачки перед позивачем, останній має сплатити відповідачці 4020 гривень судових витрат.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10, 11,58, 59, 60, 61, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 69, 70, 71 СК України, ст. ст. 364, 370 ЦК України, ст. 152 ЖК України  суд, -

ВИРІШИВ:

  Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ в натурі житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1,  на дві окремі ізольовані квартири в рівних частках  залишити без задоволення за недоведеністю позовних вимог.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного рухомого майна колишнього подружжя задовольнити частково та частково задовольнити зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного рухомого  майна колишнього подружжя.

Визнати за ОСОБА_1 право власності та виділити йому в натурі: двоє поросят живою вагою по 150 кг. кожне вартістю 6000 грн., одинадцять вуликів та 10 бджолосімей вартістю  10600 грн.,  мисливську рушницю - ІЖ 58 (12 кал.) вартістю 3500 грн., сейф мисливський вартістю 750 гривень, пилку циркулярну вартістю 750 грн., всього на 21600 гривень.

Визнати за ОСОБА_3 право власності та виділити їй в натурі: плиту газову  вартістю 383 грн., пилосос  вартістю 77 грн., холодильник «Норд» вартістю 400 грн., котел опалювальний  вартістю 1533 грн., стіл письмовий  вартістю 150 грн., диван  вартістю 450 грн., ліжко односпальне  вартістю 200 грн.,  всього на 3193 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 9203 гривні 50 коп. грошової компенсації за різницю в ідеальних частках в спільному сумісному майні та 4020 гривень судових витрат.

Сторони звільнити від сплати державного мита відповідно до ст. 4 п. 18 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

             Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

            Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом 10 днів з моменту його проголошення, о особами, які не були присутні в судовому засіданні при проголошенні рішення, через 10 днів з моменту отримання копії рішення, шляхом подачі апеляційної скарги через Богуславський районний суд.

    Головуючий: суддя                    (підпис)                   М.Б.Тітов

З оригіналом згідно: суддя