Ц.с. № 2-311/10

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28 жовтня 2010 року                                            Обухівський районний суд Київської області

у складі: головуючого судді           Кулініченко Г.В.

                  при секретарі                     Денисенко Ю.С.

     за участю представників ОСОБА_1,   ОСОБА_2, ОСОБА_3,

                                                ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за   позовом ОСОБА_5 до Козинської селищної ради, виконавчого комітету Козинської селищної ради, Управління Держкомзему в Обухівському районі, Обухівського районного відділу ДП "Центр державного земельного кадастру", ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності на земельну ділянку, визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування та державних актів на право власності на земельну ділянку; зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, виконавчого комітету Козинської селищної ради, Управління земельних ресурсів в обухівському районі, Обухівського районного відділу ДП  "Центр державного земельного кадастру" про визнання недійсними рішення виконавчого комітету органу місцевого самоврядування, державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання права власності на земельні ділянки, знесення об'єкту самочинного будівництва та зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5, виконавчого комітету Козинської селищної ради, Управління земельних ресурсів в обухівському районі, Обухівського районного відділу ДП "Центр державного земельного кадастру" про визнання недійсними рішення виконавчого комітету органу місцевого самоврядування, державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання права власності на земельні ділянки, знесення об'єкту самочинного будівництва  

ВСТАНОВИВ:

Зважаючи на складність у викладенні рішення в повному обсязі суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.

       Керуючись  ст.19 Конституції України, ст.ст.4,16,107,123,208,209,214,215 ЦПК України, ст.ст.12,22,33,37,118,121,152,212 п. 12 Перехідних положень Земельного Кодексу України, ст.ст. 16, 376 ЦК України, ст.12,26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_5 до Козинської селищної ради, виконавчого комітету Козинської селищної ради, Управління земельних ресурсів в обухівському районі, Обухівського районного відділу ДП "Центр державного земельного кадастру", ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності на земельну ділянку, визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування та державних актів на право власності на земельну ділянку - відмовити повністю .

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_6 та   ОСОБА_7   задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_6 право власності на земельну ділянку  по АДРЕСА_1, площею 0,1121 га з кадастровим номером №3223155400:03:024:0162, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Визнати за ОСОБА_6 право власності на земельну ділянку  по АДРЕСА_1, площею 0,15 га, з кадастровим номером №3223155400:03:024:0161, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради №17 від 28 листопада 2002 року "Про надання та передачу в приватну власність ОСОБА_8 земельної ділянки для будівництва, обслуговування житлового будинку".

Визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії І-КВ №114859, виданий на ім`я ОСОБА_8   та зареєстрований 05 червня 2003 року у Книзі  записів державних актів на право приватної власності на землю за №8374.

Зобов`язати ОСОБА_5 знести огорожу, інші будівлі та споруди, встановлені ним на території належних ОСОБА_6 земельних ділянках, розташованих по АДРЕСА_1, площею 0,15 га. та 0,1121 га., з кадастровими номерами 3223155400:03:024:0161. та 3223155400:03:024:0162.

Зобов`язати ОСОБА_5 привести у придатний для використання за цільовим призначенням стан   належних ОСОБА_6 земельних ділянках, розташованих по АДРЕСА_1, площею 0,15 га. та 0,1121 га., з кадастровими номерами 3223155400:03:024:0161, 3223155400:03:024:0162.

Визнати за ОСОБА_7 право власності на земельну ділянку  по АДРЕСА_1, площею 0,1148 га, з кадастровим номером №3223155400:03:024:0164, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Визнати за ОСОБА_7 право власності на земельну ділянку  по АДРЕСА_1, площею 0,15 га з кадастровим номером №3223155400:03:024:0163, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд;

Зобов`язати ОСОБА_5 знести огорожу, інші будівлі та споруди, встановлені ним на території   належних ОСОБА_7 земельних ділянках, розташованих по АДРЕСА_1, площею 0,15 га. та 0,1148 га, з кадастровими номерами 3223155400:03:024:0163, 3223155400:03:024:0164.

Зобов`язати ОСОБА_5 привести у придатний для використання за цільовим призначенням стан належні   ОСОБА_7 земельних ділянок, розташованих по АДРЕСА_1,  площею 0,15 га, та 0,1148 га. з кадастровими номерами 3223155400:03:024:0163, 3223155400:03:024:0164 .

Стягнути з ОСОБА_5, Козинської селищної ради на користь ОСОБА_7 та ОСОБА_6 судові витрати у рівних частинах.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення протягом даного строку з дня отримання копії рішення.

Суддя    

Ц.с. № 2-311/10

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28 жовтня 2010 року                                            Обухівський районний суд Київської області

у складі: головуючого судді           Кулініченко Г.В.

                  при секретарі                     Денисенко Ю.С.

     за участю представників ОСОБА_1,   ОСОБА_2, ОСОБА_3,

                                                ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за   позовом ОСОБА_5 до Козинської селищної ради, виконавчого комітету Козинської селищної ради, Управління Держкомзему в Обухівському районі, Обухівського районного відділу ДП "Центр державного земельного кадастру", ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності на земельну ділянку, визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування та державних актів на право власності на земельну ділянку; зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, виконавчого комітету Козинської селищної ради, Управління земельних ресурсів в обухівському районі, Обухівського районного відділу ДП  "Центр державного земельного кадастру" про визнання недійсними рішення виконавчого комітету органу місцевого самоврядування, державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання права власності на земельні ділянки, знесення об'єкту самочинного будівництва та зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5, виконавчого комітету Козинської селищної ради, Управління земельних ресурсів в обухівському районі, Обухівського районного відділу ДП "Центр державного земельного кадастру" про визнання недійсними рішення виконавчого комітету органу місцевого самоврядування, державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання права власності на земельні ділянки, знесення об'єкту самочинного будівництва  

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, обґрунтовуючи яку зазначив, що йому в порядку спадкування від матери, ОСОБА_8, перейшла земельна ділянка площею 0,30 га. по АДРЕСА_1. Дана земельна ділянка була отримана матір'ю в 2002 році безкоштовно, згідно рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області. При виготовленні технічної документації, ним було встановлено, що земельна ділянка перебуває у власності відповідачів, тим самим порушуються його права власника, які просить захистити шляхом задоволення позовних вимог. (а.с.3-7 т.1)

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити, так як порушуються права позивача.

Представник відповідачів, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, подавши зустрічні позови (а.с.57-63, 128-134 т.1), письмові заперечення, в судовому засіданні пояснив, що позивач отримав державний акт в порушення земельного законодавства, вони же отримали державні акти без порушень, тим самим вони є законними власниками земельних ділянок, в зв'язку з чим просить в задоволенні позову до них відмовити, а їх позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача, Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, в судовому засіданні пояснив, що виконавчий комітет їх ради ні є юридичною особою, тим самим він не може бути відповідачем. Рішення про надання земельної ділянки ОСОБА_8 виконавчим комітетом не приймалось, даний орган місцевого самоврядування не мав права приймати такого рішення, тим самим вона незаконно отримала державний акт, а відповідачі, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, отримали земельні ділянки згідно рішень Козинської селищної ради, з дотриманням вимог земельного законодавства, в зв'язку з чим просить в задоволенні позову ОСОБА_5 відмовити, а зустрічні позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник ДП "Центр державного земельного кадастру" подавши письмові заперечення (а.с.206-208 т.1) проти первісного позову заперечив, а  вирішення зустрічних позовних заяв залишив на розсуд суду.

Представники Управління держкомзему в Обухівському районі Київської області та Обухівської районної державної адміністрації залишили вирішення спору на розсуд суду.

Суд заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи встановив.

28 листопада 2002 року виконавчий комітет Козинської селищної ради Обухівського району Київської області згідно рішення №17 надав безкоштовно у приватну власність ОСОБА_8 земельну ділянку площею 0,30 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1, що підтверджується копією рішення (а.с.8 т.1), підтримується представником позивача та заперечується іншими представниками.

05 червня 2003 року ОСОБА_8, згідно рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, отримала державний акт на право приватної власності на землю серії І-КВ №114859, що підтверджується копією акту. (а.с.9,22 т.1)

08 грудня 2004 року ОСОБА_5 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,30 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1, після смерті матери, ОСОБА_8, що підтверджується копією свідоцтва. (а.с.10,19 т.1)

16 грудня 2008 року рішенням Козинської селищної ради Обухівського району Київської області №28/46 було передано у власність ОСОБА_7 земельну ділянку площею 0,1500 га. для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1, що підтверджується копією рішення. (а.с.138 т.1)

16 грудня 2008 року рішенням Козинської селищної ради Обухівського району Київської області №28/46-1 було передано у власність ОСОБА_7 земельну ділянку площею 0,1148 га. для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1, що підтверджується копією рішення. (а.с.137 т.1)

16 грудня 2008 року рішенням Козинської селищної ради Обухівського району Київської області №28/47 було передано у власність ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,1500 га. для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1, що підтверджується копією рішення. (а.с.66 т.1)

16 грудня 2008 року рішенням Козинської селищної ради Обухівського району Київської області №28/47-1 було передано у власність ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,1121 га. для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1, що підтверджується копією рішення. (а.с.67 т.1)

02 березня 2009 року, згідно розпорядження Обухівської районної державної адміністрації №309, ОСОБА_5 було надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки в адміністративних межах Козинської селищної ради, що підтверджується копією розпорядження. (а.с.12,18 т.1)

20 липня 2009 року ОСОБА_6, згідно рішення Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 16 грудня 2008 року, отримав державний акт на право приватної власності на землю серії ЯЖ №916125 на земельну ділянку площею 0,1500 га. для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1, що підтверджується копією акту. (а.с.65 т.1)

20 липня 2009 року ОСОБА_6, згідно рішення Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 16 грудня 2008 року, отримав державний акт на право приватної власності на землю серії ЯЖ №916124 на земельну ділянку площею 0,1121 га. для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1, що підтверджується копією акту. (а.с.64 т.1)

20 листопада 2009 року ОСОБА_7, згідно рішення Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 16 грудня 2008 року, отримала державний акт на право приватної власності на землю серії ЯИ №362675 на земельну ділянку площею 0,1500 га. для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1, що підтверджується копією акту. (а.с.136 т.1)

20 липня 2009 року ОСОБА_7, згідно рішення Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 16 грудня 2008 року, отримала державний акт на право приватної власності на землю серії ЯЖ №362676 на земельну ділянку площею 0,1148 га. для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1, що підтверджується копією акту. (а.с.135 т.1)

Суд вважає, що між сторонами виникли спірні земельні правовідносини щодо права власності на земельні ділянки в АДРЕСА_1.

Встановивши спірні правовідносини суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, а зустрічні позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.  

Вирішуючи спір, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем, відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов'язку перед особою, якій таке право належить, яка може вимагати виконання такого обов'язку від інших осіб.

Отже лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність, чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно приймає рішення про захист порушеного права, або відмовляє позивачу у захисті встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Згідно ст. 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документу, що посвідчує право власності на земельну ділянку, а згідно ст.126 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державними актами.

Статтею 116 ЗК України встановлено, що громадяни набувають право власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом України; набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність; безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним Кодексом України, а згідно статті 118 даного кодексу встановлено, що громадянин, зацікавлений у одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної державної адміністрації або ради за місцем знаходження земельної ділянки; у заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання; відповідна адміністрація або рада розглядає заяву і в разі згоди на передачу земельної ділянки надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

Згідно статей 26,59 Закону України " Про місцеве самоврядування в Україні", статті 12, п.12 розділу Х Земельного Кодексу України встановлено, що виключно на засіданнях ради приймаються рішення про передачу земельних ділянок комунальної власності у власність громадян відповідно до Земельного Кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з рішенням виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області №17 від 28 листопада 2002 року ОСОБА_8 надано та передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 0,30 га для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1.  

Відповідно до ч.6-10 ст.118 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент прийняття виконавчим комітетом Козинської селищної ради оскаржуваного рішення, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення в тому числі особистого селянського господарства, мали подати заяву до селищної ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві повинні були бути зазначені бажані розміри та мета її використання. Козинська селищна рада повинна була розглянути заяву, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надати дозвіл на розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки погоджений з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органом архітектури мав подаватись на розгляд Козинської селищної ради, яка, в свою чергу, мала у місячний строк розглянути проект відведення та прийняти рішення про передачу земельної ділянки у власність або відмовити у затвердженні проекту відведення.

Статтею 121 Земельного кодексу України (в чинній на момент прийняття рішення редакції) встановлено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в селищах - не більше 0,15 гектара.

Як вбачається із рішення виконкому Козинської селищної ради №17 від 28 листопада 2002 року, ОСОБА_8 надано земельну ділянку площею 0,30 га, тобто в розмірі, що перевищує граничні норми, передбачені Земельним кодексом України для земельних ділянок з відповідним цільовим призначенням.

З пояснень представника Козинської селищної ради вбачається, що протокол засідання виконкому Козинської селищної ради  від 28 листопада 2002 року в приміщенні селищної ради відсутній, таке рішення ніким не приймалось.

Відповідно до ст. 14 Конституції України  право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, а згідно ст.19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, в редакції, що була чинною на момент приватизації ділянки ОСОБА_8,  передбачалося, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради.

Як встановлено матеріалами справами, поясненнями сторін по справі, спірна земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту АДРЕСА_1.

Відповідно до п.1.12 "Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі", затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999р. №43, складання державного акта на право приватної власності на землю при наданні земельних ділянок громадянам проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки.

Позивачем не було надано суду доказів винесення меж земельної ділянки ОСОБА_8 в натуру (на місцевість), виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 0,30 га для передачі її безоплатно у приватну власність ОСОБА_8 та затвердження проекту Козинською селищною радою на виконання вимог ст.118 Земельного кодексу України.

Не знайшло свого підтвердження і факт проведення реєстрації державного акту на право приватної власності на землю серії І-КВ №114859, виданого на ім'я ОСОБА_8, в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №8374 від 05 червня 2003 року, а представником Козинської селищної ради було надано до суду копію державного акту на право приватної власності на землю серії РІ №245707, виданого на ім'я ОСОБА_9, який також був зареєстрований Козинською селищною радою в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №8374 від 05 червня 2003 року, а вказаний акт був виданий на підставі укладеного договору купівлі-продажу земельної ділянки №874 від 25 лютого 2003року та №2094 від 22 травня 2003 року, тим самим реєстрація, акту проведена не була.

Крім цього в порушення вимог ст. 60 ЦПК України позивачем за первісним позовом не надано відповідних доказів перенесення в натуру (на місцевість) меж зазначеної земельної ділянки ОСОБА_8, не надано доказів передання межових знаків на зберігання ОСОБА_8

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України в редакції, що діяла на момент успадкування ОСОБА_5 права власності на оспорювану ділянку площею 0,30 га по АДРЕСА_1, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем державного акту про право власності на земельну ділянку, а згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1088 "Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру", Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженим наказом Держкомзему України від 02 липня 2003 року №174, передбачено, що реєстрація земельних ділянок та прав на них здійснюється шляхом внесення записів про реєстрацію земельних ділянок та прав на них до бази даних державного реєстру земель, що не підтверджується актом позивача.          Згідно зі ст. 1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, а тому в зв'язку із відсутністю відомостей щодо внесення до бази даних державного реєстру земель записів про реєстрацію оспорюваної земельної ділянки та прав на неї за ОСОБА_8, суд дійшов висновку, що її спадкоємець - ОСОБА_5 - не може вважатись власником земельної ділянки площею 0,30 га, що знаходиться по вул.Старокиївська в смт.Козин.

Таким чином, рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради №17 від 28.11.2002 р. про безоплатну передачу у власність ОСОБА_8 земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку в розмірі 0,30 га прийнято із порушенням ст.19 Конституції України, п.34 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"  пункту "б" ст.12, 22, 37,ст.121 та п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, а державний акт серії І-КВ №114859 на право власності на землю ОСОБА_8  суперечить вимогам ст.ст. 22, 37, 121 Земельного кодексу України.

Частина друга ст. 16 Цивільного кодексу України встановлює, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути в тому числі визнання правочину недійсним та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, а тому суд вважає, що рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради від 28 листопада 2002року за №17 "Про надання та передачу в приватну власність земельної ділянки для будівництва, обслуговування житлового будинку" земельної ділянки площею 0,30 га ОСОБА_8 підлягає визнанню недійсним.

На підставі п. "в" ч. 1. ст. 21 Земельного кодексу України суд також вважає, що державний акт серії І-КВ №114859 про передачу у приватну власність ОСОБА_8 земельної ділянки площею 0,30 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку та ведення підсобного господарства суперечить вимогам ст.ст. 22, 37 Земельного кодексу України і також має бути визнаний недійсним.

Суд не приймає до уваги доводи представника позивача про наявність розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 02.03.2009 р. №309 про проведення інвентаризації вищевказаної земельної ділянки, оскільки вважає, що вказане розпорядження суперечить вимогам ст.21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" та п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, відповідно до яких до компетенції районних державних адміністрацій належить розпорядження землями державної власності за межами населених пунктів, а саме розпорядження не може бути належним доказом перебування земельної ділянки за межами населеного пункту.

Суд також враховує пояснення представника ТОВ "Український проект" про те, що земельна ділянка ОСОБА_8 в натурі виносилась зі слів позивача, а не на підставі відповідної технічної документації, що свідчить про її відсутність та невикористання ОСОБА_8 вказаної земельної ділянки, а тому в задоволенні позову ОСОБА_5 необхідно відмовити.  

Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 140 ЗК України передбачені добровільні та примусові підстав припинення права власності на земельну ділянку, відповідно до вимог ст.143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку, а згідно статті 152 ЗК України встановлено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю; власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою; захист прав здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших передбачених законом, способів.

Як вбачається з матеріалів справи, рішеннями Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 06 березня 2008 року були надані дозволи на розробку проекту землеустрою, що позивачами за зустрічними позовними заявами було здійснено. При розробці проекту ними буди отримані відповідні висновки, а саме згідно висновків державної експертизи землевпорядної документації №16-749е  та №16-750е від 21 листопада 2008 року встановлено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_6 та ОСОБА_7 для ведення особистого селянського господарства та будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в смт.Козин вул.Старокиївська, відповідають вимогам чинного законодавства, встановленим нормам і правилам та оцінюється позитивно.

Виготовивши проекти з землеустрою позивачі, на виконання вимог ст.ст. 12, 118, 121, п.12 розділу X Земельного Кодексу України, п.34 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", були подані на розгляд сесії Козинської селищної ради , яка своїми рішеннями від 16 грудня 2008 року їх затвердила, доручила  землевпорядній організації оформити державні акти на право власності на ці земельні ділянки у встановленому порядку.

Із актів про встановлення на місцевості та погодження зовнішніх меж земельної ділянки та передачу на зберігання межових знаків ОСОБА_7 та ОСОБА_6 від 18.12.2008 р. вбачається, що представниками ТОВ "Кадастровий квартал", Головою Козинської селищної ради, представниками суміжних земельних ділянок встановлено та погоджено на місцевості зовнішні межі земельних ділянок площами 0,15 га та 0,1148 га та  0,1121 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства по вул.Старокиївська в смт. Козин.

На підставі вказаних рішень гр.ОСОБА_6 та ОСОБА_7 отримали державні акти серії ЯЖ №916124 та  ЯЖ №916125 на право власності ОСОБА_6 на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223155400:03:024:0162 та 3223155400:03:024:0161 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства по вул.Старокиївська в смт.Козин та серії ЯИ №362675 та ЯИ №362676  на право власності ОСОБА_7 на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223155400:03:024:0163 та  3223155400:03:024:0164 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства по вул.Старокиївська в смт.Козин.

Таким чином судом встановлено, що під час передачі земельних ділянок у власність ОСОБА_6 та ОСОБА_7 процедура отримання земельних ділянок у власінсть та оформлення прав на них, передбачена ст.ст. 12, 118, 121, п.12 розділу X Земельного Кодексу України, Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею, затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 р.№43 була повністю дотримана.

Статтею 152 Земельного кодексу України та ст. 386 Цивільного Кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представником ОСОБА_5, на території належних ОСОБА_7 та ОСОБА_6 земельних ділянок встановлено огорожу, яка  була збудована за вказівкою ОСОБА_5

Відповідно до ст.212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними; приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Згідно з ч.4 ст.376 Цивільного кодексу України, якщо власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.

Встановлення  ОСОБА_5 огорожі на земельних ділянках, що належать на праві власності ОСОБА_7 та ОСОБА_6, свідчить про самовільне зайняття земельних ділянок ОСОБА_7 та ОСОБА_6 та створення їм перешкод у користуванні цими ділянками, а тому суд вважає за необхідне зобов’язати ОСОБА_5 знести огорожу  з території, належної ОСОБА_6 та ОСОБА_7, та привести ділянки у придатний для використання за цільовим призначенням стан.

Позивачами були понесені судові витрати при зверненні, а тому вони підлягають, відповідно до статті 88 ЦПК України стягненню з відповідачів.

Керуючись  ст.19 Конституції України, ст.ст.4,16,107,123,208,209,214,215 ЦПК України, ст.ст. 12,22,33,37,118,121,152,212 п. 12 Перехідних положень Земельного Кодексу України, ст.ст. 16, 376 ЦК України, ст.12,26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_5 до Козинської селищної ради, виконавчого комітету Козинської селищної ради, Управління земельних ресурсів в обухівському районі, Обухівського районного відділу ДП "Центр державного земельного кадастру", ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності на земельну ділянку, визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування та державних актів на право власності на земельну ділянку - відмовити повністю .

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_6 та   ОСОБА_7   задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_6 право власності на земельну ділянку  по АДРЕСА_1, площею 0,1121 га з кадастровим номером №3223155400:03:024:0162, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Визнати за ОСОБА_6 право власності на земельну ділянку  по АДРЕСА_1, площею 0,15 га, з кадастровим номером №3223155400:03:024:0161, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради №17 від 28 листопада 2002 року "Про надання та передачу в приватну власність ОСОБА_8 земельної ділянки для будівництва, обслуговування житлового будинку".

Визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії І-КВ №114859, виданий на ім`я ОСОБА_8   та зареєстрований 05 червня 2003 року у Книзі  записів державних актів на право приватної власності на землю за №8374.

Зобов`язати ОСОБА_5 знести огорожу, інші будівлі та споруди, встановлені ним на території належних ОСОБА_6 земельних ділянках, розташованих по АДРЕСА_1, площею 0,15 га. та 0,1121 га., з кадастровими номерами 3223155400:03:024:0161. та 3223155400:03:024:0162.

Зобов`язати ОСОБА_5 привести у придатний для використання за цільовим призначенням стан   належних ОСОБА_6 земельних ділянках, розташованих по АДРЕСА_1, площею 0,15 га. та 0,1121 га., з кадастровими номерами 3223155400:03:024:0161, 3223155400:03:024:0162.

Визнати за ОСОБА_7 право власності на земельну ділянку  по АДРЕСА_1, площею 0,1148 га, з кадастровим номером №3223155400:03:024:0164, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Визнати за ОСОБА_7 право власності на земельну ділянку  по АДРЕСА_1, площею 0,15 га з кадастровим номером №3223155400:03:024:0163, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд;

Зобов`язати ОСОБА_5 знести огорожу, інші будівлі та споруди, встановлені ним на території   належних ОСОБА_7 земельних ділянках, розташованих по АДРЕСА_1, площею 0,15 га. та 0,1148 га, з кадастровими номерами 3223155400:03:024:0163, 3223155400:03:024:0164.

Зобов`язати ОСОБА_5 привести у придатний для використання за цільовим призначенням стан належні   ОСОБА_7 земельних ділянок, розташованих по АДРЕСА_1,  площею 0,15 га, та 0,1148 га. з кадастровими номерами 3223155400:03:024:0163, 3223155400:03:024:0164 .

Стягнути з ОСОБА_5, Козинської селищної ради на користь ОСОБА_7 та ОСОБА_6 судові витрати у рівних частинах.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення протягом даного строку з дня отримання копії рішення.

Суддя