Ц.с.№2-2232/10

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

  08 листопада 2010  року                                               Обухівський районний суд Київської області в складі :

Головуючого - судді                         Кулініченко Г.В .,

при секретарі судового засідання   Денисенко Ю.С.,

за участю представників                   ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Дисент Груп», третя особа – Підгірцівська сільська рада  Обухівського району Київської області про визнання права власності на об’єкт нерухомого майна ,

установив:

            Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, обґрунтовуючи яку зазначив, що він уклав з відповідачем інвестиційний договір на будівництво житлових будинків на земельній ділянці, яка належить відповідачу. Зобов’язання взяті на себе позивач виконував належним чином, будь-які зауваження до нього з боку відповідача не надходили. По закінченню будівництва позивач звернувся до відповідача про належне оформлення права власності на нерухоме майно, але відповідач, визнаючи право позивача на дане майно, відмовляється оформляти дане право, в зв’язку з чим позивач просить в судовому порядку визнати його власником даного майна. (а.с.3-6)

    В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, так як відмова відповідача порушує його права.

    Представник відповідача, подавши письмову заяву про визнання позову, пояснив, що дійсно між сторонами був укладений інвестиційний договір, згідно якого сторони домовились здійснювати будівництво житлових будинків. Позивач свої зобов’язання виконував належним чином, але по незалежним від них обставинам вони не змогли оформити право власності на дані об’єкти, в зв’язку з чим не заперечують проти задоволення позовних вимог.

    Третя особа, Підгірцівська сільська рада Обухівського району Київської області, будучі повідомлена про час, місце розгляду справи, в судове засідання не з’явилась, про поважність неявки суд не повідомила.

    Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи встановив, що 21 вересня 2007 року між сторонами по справі було укладено інвестиційний договір, предметом якого була реалізація інвестиційного проекту з будівництва житлових будинків (об'єктів інвестування) на земельній ділянці, яка є у власності відповідача, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЖ № 008217 в с. Підгірці Обухівського району Київської області, що підтверджується копіями договорів, державним актом (а.с.37-41,12-13), визнається та не спростовується сторонами в судовому засіданні.  

    Згідно умов інвестиційного договору, відповідач надавав земельну ділянку для будівництва житлових будинків,  а позивач зобов'язався  забезпечити (у тому числі матеріально) будівництво житлових будинків, які мають відповідати умовам договору(а.с.37-41).

    На виконання умов договору відповідачем було отримано від третьої особи, Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, дозвіл на будівництво вищевказаних житлових будинків (а.с.11), а позивачем укладено договір підряду з приватним підприємством "Укрбудсервіс" на будівництво трьох житлових будинків відповідно до проекту, розробленого КП "Архітектурно-проектне бюро" (а.с.42-43)

    Будівельні роботи були закінчені до 01 січня 2009 року, що підтверджується документальними доказами (а.с.44-57), визнається та не спростовується сторонами в судовому засіданні.

    Відповідач в порушення укладеного між сторонами договору свідоцтва про право власності на об’єкти нерухомого майна не отримав., тим самим порушив права позивача на набуття права власності на дані об’єкти.

    Третя особа своїм рішенням, згідно статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», від 03 вересня 2010 року присвоїла зведеним сторонами об’єктам номери 48,54,55 по АДРЕСА_1.

    03 вересня 2010 року третя особа своїм рішенням відмовила позивачу в отриманні свідоцтва про право власності на об’єкти нерухомого майна та рекомендувала звернутися до суду. (а.с.14)

    Суд вважає, що між сторонами виникли спірні цивільні правовідносини щодо оформлення набуття позивачем права власності на об’єкт нерухомого майна.       Встановивши спірні правовідносини суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Так, вирішуючи переданий на розгляд суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб’єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої порушено провадження у справі належним позивачем. Відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у  інших осіб відповідного обов’язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов’язку від інших осіб, тим самим лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб’єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з’ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

    Згідно статті 11 ЦК України встановлено, що «цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, а підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини», правочином, згідно статті 202 ЦК України, є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, згідно статті 331 ЦК України встановлено, що «право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва», а як вбачається з пояснень представників сторін, матеріалів справи, будівництво проведене без порушення прав інших сторін, з дотриманням існуючих норм і правил, що підтверджується довідкою відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури від 20 жовтня 2010 року №77; довідкою Обухівського районного управління водного господарства від 18 жовтня 2010 року №06-376; довідкою служби державного пожежного нагляду Обухівського РВ ГУ МНС України в Київській області, планом обстеження земельної ділянки для будівництва (а.с.7-10).

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів”, а згідно ст. 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється та не визнається іншою особою ”, тим самим звернення позивача правомірне, так як він не має можливості оформити набуте право власності, тим самим ставиться під сумнів правомірність набуття ним даного права.

    Оскільки власник земельної ділянки (відповідач) не заперечує проти визнання за позивачем права власності на будинки; земельна ділянка, на якій споруджено житлові будинки, відведена належним чином та використовується за цільовим призначенням, що вказане у Державному акті на право власності на земельну ділянку; будівництво здійснене з дотриманням усіх відповідних норм та правил, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно статті 15 ЦК України встановлено, що «кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства», а статтею 16 ЦК України встановлено, що «кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу».

    Статтею 16 ЦК України встановлено, що способами захисту прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання  незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної  Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб; суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом», а тому суд захищаючі порушені права позивача вважає за необхідне визнати право власності за ним на дані об’єкти нерухомого майна.

    Позивач поніс витрати при зверненні до суду, а тому вони, відповідно до статті 88 ЦПК України повинні бути стягнути з відповідача.  

Враховуючи вищевказане, керуючись ст.ст.10,15,59,60,88,212,213,215 ЦПК України, ст.ст.15,16,321,328,331,376,392 Цивільного кодексу України, суд,

                                                                          ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 задовольнити повністю .

    Визнати за ОСОБА_3, право власності на нерухоме майно – житлові будинку АДРЕСА_1 .

    Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Дісент Груп" на користь ОСОБА_3 судові витрати сплачені при зверненні до суду у сумі 1820 грн..

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд на протязі десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: