Ц.с.№2-2130/10

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

  27 жовтня 2010  року                                               Обухівський районний суд Київської області в складі :

Головуючого - судді                         Кулініченко Г.В .,

при секретарі судового засідання   Денисенко Ю.С.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обухівської міської ради Київської області про визнання права власності на об’єкт нерухомого майна ,

установив:

            Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, обґрунтовуючи яку зазначив, що він будучі землекористувачем земельної ділянки площею 0,0766 га. в АДРЕСА_1 здійснив самовільно, без відповідного проекту, дозволів, будівництво об’єкту нерухомого майна. Після закінчення будівництва він звернувся до відповідача щодо введення його в експлуатацію та отримання свідоцтва про право власності на даний об’єкт, але відповідач відмовив в задоволенні його заяви, що на думку позивача є порушенням його прав, а тому просить в судовому порядку задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. (а.с.3-4)

    В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.

    Відповідач, будучі належним  чином повідомлений про час, місце розгляду справи в судове засідання не з’явився, про поважність неявки суд не повідомив, але подав письмове клопотання №1443 від 27 жовтня 2010 року (вхідний «19660 від 27 жовтня 2010 року), що просить справу розглядати за їх відсутністю.

    Суд заслухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши матеріали справи встановив, що позивач будучі землекористувачем земельної ділянки площею 0,0766 га. в АДРЕСА_1, згідно договору оренди, самовільно, без відповідного проекту, дозволів, здійснив самочинне будівництво об’єкту нерухомого майна, що підтверджується копією договору, проектною документацією (а.с.7-14,17-49) та звернувся до відповідача щодо оформлення права власності на даний об’єкт, але йому було відмовлено останнім.

    Суд вважає, що між сторонами виникли спірні цивільні правовідносини щодо оформлення набуття позивачем права власності на об’єкт нерухомого майна.       Встановивши спірні правовідносини суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Так, вирішуючи переданий на розгляд суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб’єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої порушено провадження у справі належним позивачем. Відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у  інших осіб відповідного обов’язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов’язку від інших осіб, тим самим лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб’єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з’ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Згідно статті 11 ЦК України встановлено, що «цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, а підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини», правочином, згідно статті 202 ЦК України, є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, а як вбачається з пояснень позивача матеріалів справи, він після закінчення будівництва, яке проведене без порушення будівельних норм (а.с.15,16), прав інших сторін, що підтверджується довідками відповідних районних служб та не спростовується в судовому засіданні відповідачем, намагався отримати від останнього свідоцтво про право власності на даний об’єкт, але йому було відмовлено.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів”, а згідно ст. 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється та не визнається іншою особою ”, тим самим звернення позивача правомірне, так як він не має можливості оформити набуте право власності, тим самим ставиться під сумнів правомірність набуття ним даного права.

Згідно статті 331 ЦК України встановлено, що «право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва», а як вбачається з пояснень сторін, матеріалів справи сторони закінчили будівництво без порушення прав інших осіб, відповідних норм.  

Згідно статті 15 ЦК України встановлено, що «кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства», а статтею 16 ЦК України встановлено, що «кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу».

    Статтею 16 ЦК України встановлено, що способами захисту прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання  незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної  Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб; суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом», а тому суд захищаючі порушені права позивача вважає за необхідне визнати право власності за ним на даний об’єкт нерухомого майна.

Враховуючи вищевказане, керуючись ст.ст.10,15,59,60,212,213,215 ЦПК України, ст.ст.321,328,331,376,392 Цивільного кодексу України, суд,

                                                                          ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю .

    Визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно у вигляді торгівельного павільйону по продажу меблів, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд на протязі десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: