СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
02 листопада 2010 року Справа № 2-8/9976-2008
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Прокопанич Г.К.,
суддів Заплава Л.М.,
Фенько Т.П.,
за участю представників сторін:
позивач, не з'явився, фізична особа-підприємець ОСОБА_1;
представник відповідача, не з'явився, Феодосійська міська рада;
прокурор, Ковалевич Олег Михайлович, посвідчення № 631 від 01.02.10, прокурор відділу прокуратури міста Севастополя;
розглянувши апеляційну скаргу першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 03.02.2009 року у справі № 2-8/9976-2008
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Феодосійської міської ради (вул. Земська, 4,Феодосія,98100)
Для відома: Прокуратура Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21, м. Сімферополь, 950145)
Прокуратура міста Севастополя (вул. Павліченко, 1, м. Севастополь, 99000)про визнання дійсним договору та про визнання права власності на земельну ділянку
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А. ) від 03.02.2009 року у справі №2-8/9976-2008 позов задоволено частково. Визнано дійсним договір купівлі-продажу від 03.10.2006 року земельної ділянки несільськогосподарського призначення, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 0,0149 га, укладений між позивачем та відповідачем.
Не погодившись з постановленим судовим актом, перший заступник прокурора Автономної Республіки Крим подав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення суду першої інстанції, у позові відмовити, поновити процесуальний строк. Перший заступник прокурора Автономної Республіки Крим посилається на те, що суд неправильно застосував статтю 220 Цивільного кодексу України, крім того, на час звернення до суду право позивача не було порушено, тобто, відсутній спір між сторонами.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.10.2010 року було продовжено строк подання апеляційної скарги першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим.
Письмових заперечень проти апеляційної скарги не надходило.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2010 року апеляційна скарга прийнята до провадження суду та призначена до розгляду на 12 жовтня 2010 року у складі колегії: головуючий суддя Прокопанич Г.К., судді Заплава Л.Н., Фенько Т.П.
Ухвалами Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.10.2010 року та від 19.10.2010 року розгляд справи був відкладений.
У судове засідання 02 листопада 2010 року представники позивача та відповідача не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 № 2-7/10608-2008.
Оскільки явка учасників процесу обов’язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників позивача та відповідача.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
У жовтні 2008 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Феодосійської міської ради , просив визнати дійсним укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Феодосійської міською радою договір купівлі-продажу від 03.10.06 року земельної ділянки несільськогосподарського призначення за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 0,0149га, призначену для обслуговування магазину «Континент». Визнати за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 право власності на зазначену земельну ділянку.
Феодосійська міська рада у відзиві не заперечувала проти задоволення позовних вимог у повному обсязі (а.с. 21).
Оскаржене рішення мотивоване посиланням на презумпцію правомірності правочину.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26 травня 2006 року Феодосійською міською радою прийнято рішення 3-сесії 5-го скликання №53 «Про дачу дозволу на підготовку документів по викупу земельної ділянки несільськогосподарського призначення», відповідно до якого вирішено надати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 дозвіл на підготовку документів по викупу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, розташованої за адресою АДРЕСА_2 загальною площею 0,0149га для обслуговування магазину «Континент»(а.с. 12).
03 жовтня 2006 року Феодосійською міською радою прийнято рішення 9-сесії 4-го скликання №372 «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення громадянину України - фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1»(а.с. 13).
Пунктом 1 рішення №372 вирішено затвердити громадянину України фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 ціну продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, розташованої за адресою АДРЕСА_2 загальною площею 0,0149га кадастровий номер 011160000001001081, в сумі 37 176грн. без урахування ПДВ і продати земельну ділянку несільськогосподарського призначення.
На підставі вищезазначеного рішення ради 03 жовтня 2006 року між Феодосійською міською радою фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 –укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення (а.с. 39).
Відповідно до пункту 1.1. продавець на підставі рішення 9 сесії 4- скликання Феодосійської міської ради від 03.10.06 року №372 передає за плату, а покупець приймає у власність земельну ділянку, яка знаходиться за адресою Автономна Республіка Крим, АДРЕСА_2 загальною площею 0,0149га, кадастровий номер 011160000001001081.
Пунктом 2.1. договору купівлі-продажу від 03.10.06 року передбачено, що ціна продажу земельної ділянки за цім договором становить 37 176,00грн.
Відповідно до п.6.1. договору від 03.10.06 року обов'язок продавця передати земельну ділянку покупцю вважається виконаним і право власності на земельну ділянку переходить до покупця після повної сплати вартості земельної ділянки відповідно до розділу №2 цього договору та одержання державного акту на право власності на землю.
Відповідно до пункту 3.1.3 договору покупець зобов’язаний зареєструвати цей договір у встановленому законодавством України порядку.
Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Стаття 215 Цивільного кодексу України передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно статті 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Стаття 220 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження того, що відповідач ухилявся від нотаріального посвідчення договору.
Крім того, правила статті 220 Цивільного кодексу України не поширюються на правочини, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210, 640 Цивільного кодексу України пов'язується з державною реєстрацією, тому вони є неукладеними і такими, що не породжують для сторін права та обов'язки.
З врахуванням вищенаведеного судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що згідно з пунктом 4 статті 104 та пунктом 3 статті 103 та Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування судового акту та прийняття нового.
Разом з тим, позивачеві відмовлено у визнанні права власності на вищезгадану земельну ділянку, тому рішення суду в частині відмови у позові підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити частково.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.02.2009 року у справі № 2-8/9976-2008 скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 03.10.2006 року земельної ділянки несільськогосподарського призначення, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 0,0149 га, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Феодосійською міською радою.
Прийняти нове рішення, яким у позові про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 03.10.2006 року земельної ділянки несільськогосподарського призначення, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 0,0149 га, укладеному між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Феодосійською міською радою відмовити.
В інший частині рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.02.2009 року у справі № 2-8/9976-2008 залишити без змін.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді Л.М. Заплава
Т.П. Фенько